Ухвала суду № 92651362, 30.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

30.10.2020

Справа №522/14465/20

Провадження по справі № 1-кп/522/2052/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Циб І.В.,

при секретарі - Маланчовій В.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019160500005691 від 19.10.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , постійного місця проживання не має, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 18.07.2019 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, позбавлення волі строком на 5 років 7 місяців, на підставі ст.ст. 69, 70, 72 КК України, покарання зараховано з 22.09.2019 року, звільнений за відбуттям строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Азербайджану, громадянина Азербайджану, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

- 05.12.2017 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України, позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76, п.п. 1, 2, п. 4 ч. 2, ст. 104 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця республіки Дагестан, Російської федерації, громадянина Росії, документованого паспортом Російської Федерації за № НОМЕР_1 , виданого 15.09.2011 ТП №106 відділу УФМС Росії по Санкт-Петербургу та Ленінградської області, постійного місця проживання та реєстрації на території України не має,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця Молдови, м. Кишинів, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця Азербайджану, громадянина України азербайджанцю, який має середню освіту, не одруженого, працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця Азербайджану, громадянина Азербайджану, має посвідчення на постійне місце проживання на території України, який має середню освіту, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_10 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Карачебана А.О.,

представника потерпілого ОСОБА_9 - адвоката Косова В.І.,

захисників - Казарян І.С., Тонкошкура І.В., Маркова С.О., Козак А.В., Продан М.О., Потопальського С.М.,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12019160500005691 від 19.10.2019 року відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.

21.10.2020 року на адресу Приморського районного суду м. Одеси від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Потопальського С.М. надійшло клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проти задоволення якого сторони захисту заперечували.

Також прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проти якого заперечували сторони захисту.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор просив продовжити дію особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, проти якого заперечував обвинувачений. Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти проведення даного судового засідання без участі його захисника - адвоката Дмітрієва Р.В., який не зміг бути присутнім через зайнятість в іншому процесі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, а також надані сторонами докази, суд доходить наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Також слід враховувати, що обрання, продовження дії обраних раніше запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання суд здійснює за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Третьої судової палати ККС ВС від 11.03.2020 року по справі №459/3502/19 (провадження № 51-701 км 20), зазначено, що вказаним розділом ІІ КПК України передбачено, в тому числі і порядок подачі, розгляду клопотань про застосування та продовження запобіжних заходів. Виходячи зі змісту диспозицій статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни "обрання запобіжного заходу" та "продовження запобіжного заходу" використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання - є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинна стадія, яка наступає, за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.

Приймаючи до уваги положення ч. 6 ст. 181, ст. 199, ч. 7 ст. 194 КПК України суд має право за клопотанням прокурора продовжити строк дії раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.

Ухвалою Приморського районного суду м Одеси від 04.09.2020 року було задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжних заходів обвинуваченим.

До обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обрано запобіжний у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_13 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.

Обвинуваченому ОСОБА_7 обрано особисте зобов`язання із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.

На даній стадії судового провадження при прийнятті будь якого рішення суд обмежений обвинувальним актом та долученими до нього матеріалами, а також наданими сторонами провадження даними на підтвердження своєї позиції, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченим злочинів.

При цьому, не вдаючись до оцінки доказів, у відповідності до положень ст. 23 та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним існування заявлених прокурором ризиків, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, у зв`язку з чим не вбачає підстав для застосування відносно обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, ніж раніше обрані.

Крім того, суд враховує наявність цивільних позовів до обвинувачених та розмір спричиненої матеріальної шкоди потерпілим.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України та принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Потопальського С.М. про зміну запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому заволодінні чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не вчиняв погрози застосування насильства відносно потерпілого, на даній стадії не може бути перевірено, оскільки на стадії підготовчого провадження суд не має права вдаватися до оцінки доказів, які не мають наперед встановленої сили та у майбутньому можуть бути предметом дослідження.

Стороною захисту не надано документально підтверджених доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України вважається таким, що судимостей не має.

Стороною захисту надано суду характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_4 дані, зокрема, позитивна характеристика за місцем проживання, наявність на утриманні батька ОСОБА_14 , який є інвалідом ІІ групи, а також дані щодо стану здоров`я обвинуваченого, який потребує диспансеризації.

Суд враховує доводи сторони захисту про наявність певних соціальних зв`язків у ОСОБА_4 , однак доходить висновку, що такі зв`язки не змогли слугувати достатнім стримуючим фактором від протиправної поведінки останнього.

При вирішенні питання про продовження дії раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу суд враховує в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також наявність доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності, наявність ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, які ще не допитані судом, а також можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень через наявність судимості за скоєння аналогічних корисливих злочинів проти власності, оскільки останній не працює та стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього джерела будь якого доходу.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає можливим продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час судом не встановлено.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв`язку з чим посилання захисника на визначення застави у розмірі заявлених до обвинуваченого ОСОБА_4 позовних вимог потерпілим, суд вважає безпідставними.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій. Також обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому заволодінні чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про продовження дії раніше обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , розмір заявлених до обвинуваченого потерпілими позовних вимог, існування доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності, наявність ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, які ще не допитані судом, а також можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень через наявність судимості за скоєння аналогічних корисливих злочинів проти власності, оскільки останній не працює та стороною захисту не надано даних про наявність у нього будь якого джерела доходу.

Крім того, суд враховує наявність стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 на розгляді Суворовського районного суду м. Одеси інших кримінальних проваджень, за якими він обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів проти власності.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає можливим продовжити раніше обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_11 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Також обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому заволодінні чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про продовження дії раніше обраного відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується останній, розмір заявлених до обвинуваченого потерпілими позовних вимог, існування доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності, наявність ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, які ще не допитані судом, а також можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень через наявність судимості за скоєння аналогічних корисливих злочинів проти власності, оскільки останній не працює та стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього джерела будь якого доходу.

Крім того, суд враховує наявність стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 на розгляді Суворовського районного суду м. Одеси інших кримінальних проваджень, за якими він обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів проти власності.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає можливим продовжити раніше обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_11 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками: відкрите заволодіння чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином іншої держави, відсутність у нього доведених міцних соціальних зв`язків на території України, а також тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , та наявність доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності, наявність ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, які ще не допитані судом, а також можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, який перебуває у міжнародному розшуку за скоєння корисливих злочинів проти власності на території Російської Федерації, оскільки останній не працює та стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього будь якого джерела доходу.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час судом не встановлено.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв`язку з чим посилання захисника на визначення застави у межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає безпідставними.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає можливим продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_12 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому заволодінні чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про продовження раніше обраного відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, розмір заявлених до обвинуваченого потерпілим позовних вимог, існування доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності, наявність ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, які ще не допитані судом, а також можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень через наявність судимості за скоєння аналогічних корисливих злочинів проти власності, оскільки останній не працює та стороною захисту не надано жодних даних про наявність у нього джерела будь якого доходу.

Також суд враховує, що на теперішній час ОСОБА_12 притягується до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності у кримінальному провадженні, що перебуває на розгляді Малиновського районного суду м. Одеси.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає можливим продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_12 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому заволодінні чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який має досить міцні соціальні зв`язки, що підтверджується наданими стороною захисту під час обрання запобіжного заходу доказами, дотримання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, його процесуальну поведінку, а також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , та наявність доведеного прокурором ризику, а саме можливого переховування від суду, з метою уникнення відповідальності, а також існування незначного ступеню ризику можливого вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень, які передбачені ст. 177 КПК України, що продовжують існувати та на даний час не зменшилися. Однак суд дійшов висновку, що прокурором не доведено існування ризику здійснення обвинуваченим незаконного впливу на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Також суд приймає до уваги наявність цивільного позову до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої потерпілій особі в результаті протиправних дій обвинуваченого.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, суд вважає можливим продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на переконання суду зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не порушить його право на працю, з метою отримання доходу для утримання сім`ї.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування на даному етапі судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_15 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому заволодінні чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_13 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується останній, його процесуальну поведінку, доведеність існування заявленого у клопотанні прокурором ризику можливого переховування від суду, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, та існування незначного ступеню ризику можливого вчинення ним іншого кримінального правопорушення, які продовжують існувати, у зв`язку з чим вважає можливим продовжити відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на переконання суду зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не порушить його право на працю, з метою отримання доходу для утримання сім`ї.

Також суд приймає до уваги наявність цивільного позову до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої потерпілій особі в результаті протиправних дій обвинуваченого.

Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування на даному етапі судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, який зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 на даній стадії судового розгляду обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому заволодінні чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, його процесуальну поведінку, а також тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується останній, враховуючи що судовий розгляд не розпочався, потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні судом не допитані, тому існує незначний ступінь ризику того, що обвинувачений розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також на думку суду прокурором не доведено ризик можливого вчинення ОСОБА_7 , який раніше не судимий, інших кримінальних правопорушень з метою отримання доходу, оскільки при обранні запобіжного заходу стороною захисту надано суду докази про офіційне працевлаштування останнього, який працює вантажником, що вказує на відсутність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик існування незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_7 на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні прокурором не доведено.

Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та наявності доведеного прокурором ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який продовжує існувати, з урахуванням процесуальної поведінки обвинуваченого вважає можливим продовжити відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який на переконання суду зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не порушить його право на працю, з метою отримання доходу.

Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості вчинених обвинуваченими злочинів, наявність цивільних позовів, існування доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час продовжують існувати та не зменшились, суд доходить висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 та ОСОБА_7 раніше обраних ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2020 року запобіжних заходів та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим клопотання прокурора про продовження раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 183, 194, 199, 314-316, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Потопальського С.М. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком на 60 днів.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_6 , в період часу з 22:00 години до 06:00 години наступної доби, строком на 60 днів.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з місця проживання, в якому обвинувачений перебуває під домашнім арештом, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_10 , в період часу з 22:00 години до 06:00 години наступної доби, строком на 60 днів.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , обов`язок, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з місця проживання, в якому обвинувачений перебуває під домашнім арештом, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , що відповідно до ч. 5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на обвинувачених обов`язків.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- невідкладно здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на них обов`язків до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Строк ухвали про застосування запобіжного заходу становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту постановлення ухвали суду, тобто з 30.10.2020 року та припиняє свою дію 28.12.2020 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню .

Виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси щодо застосування запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_13 у вигляді домашнього арешту та покладених обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_7 контроль за їх поведінкою покласти на співробітників відповідного ВП ГУНП в м. Одесі.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити ДУ «Одеський слідчий ізолятор» і уповноваженій службовій особі в ГУНП м. Одеси.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена протягом семи днів до Одеського апеляційного суду з моменту її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - з моменту вручення її копії.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси І.В. Циб