Рішення № 92651193, 04.11.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5248/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.,

при секретарі Задеряка Г.М.,

представниці позивача ОСОБА_1 адвоката Карпової О.В.

представника відповідачів ТОВ «ФК «Алькор- Інвест» адвоката Главацького Ю.А.

представника 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ООУ АТ «Ощадбанк» адвоката Шишлюка М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Алькор Інвест», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кисельової Надії Володимирівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, за участю 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ООУ АТ «Ощадбанк» про скасування рішень державного реєстратора, -

ВСТАНОВИВ :

26 вересня 2020 року представниця позивача ОСОБА_1 за ордером адвокат Карпова О.В. звернулася до суду з позовом, в якому просила суд, в якій просила суд скасувати рішення про скасування рішення державного реєстратора КП «Агенція реєстраційний послуг» Манюти С.В. № 47699981 від 10 липня 2019 року, та скасувати запис про обтяження : 14171066, яким накладено заборону на земельну ділянку, кадастровий номер: 5123755800:01:003:1074, який був здійснений на підставі зазначеного рішення ; скасувати рішення про скасування рішення державного реєстратора КП «Агенція реєстраційний послуг» Манюти С.В. № 47696838 від 09 липня 2019 року, та скасувати запис про іпотеку: 14171160, який був здійснений на підставі зазначеного рішення, відносно житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 58 % готовності ; скасувати рішення про скасування рішення державного реєстратора КП «Агенція реєстраційний послуг» Манюти С.В. № 47700129 від 10 липня 2019 року, та скасувати запис про обтяження: 14171018, який був здійснений на підставі зазначеного рішення, відносно житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 58 % готовності ; скасувати рішення про скасування рішення державного реєстратора КП «Агенція реєстраційний послуг» Манюти С.В. № 47697065 від 09 липня 2019 року, та скасувати запис про іпотеку: 14171132, відносно земельної ділянки, кадастровий номер: 5123755800:01:003:1074, що був здійснений на підставі зазначеного рішення ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47827162 від 17 липня 2019 року приватного нотаріуса Київського МНО Кисельової Н.В., яким проведено реєстрацію іпотеки на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 58 % готовності та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47827410 від 17 липня 2019 року приватного нотаріуса Київського МНО Кисельової Н.В., яким проведено реєстрацію іпотеки на земельну ділянку, кадастровий номер: 5123755800:01:003:1074, мотивуючи це тим, що позивач ОСОБА_1 є власником вищевказаної земельної ділянки, площею 0,0500 га, кадастровий номер: 5123755800:01:003:1074 та житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами незавершеного будівництва 58% готовності, які знаходяться за адерсою : АДРЕСА_1 , які він придбав у продавця ОСОБА_2 за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 21.04.2016 р. (реєстр. №№ 166,165 відповідно), які ОСОБА_1 06.12.2017 р. були передані в іпотеку АТ «Ощадбанк» з накладенням заборони на вказане нерухоме майно на підставі іпотечного договору від 06.12.2017 р. (номер запису : 23780775 та номер запису : 23780635 відповідно) з вказанням, що іпотекодержателем є АТ «Ощадбанк», а іпотекодавцем ОСОБА_1 , який згодом, 10.09.2019 р. дізнався, що відносно вказаних об`єктів нерухомості неправомірно, в спеціальний розділ Державного реєстру внесений запис про іпотеку № 14171132, згідно якого боржник ОСОБА_3 , майновий поручитель ОСОБА_2 , іпотекодержатель ТОВ «ФК «Алькор Інвест» з накладенням заборони на нерухоме майно ОСОБА_2 (номер запису : 14171066 та номер запису : 14171018 відповідно). При чому, представниця позивача посилається на заочне рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 19.01.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та кредит», 3-тя особа приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М. про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, виключення з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, яким був задоволений позов, визнано недійсним кредитний договір №к-2407, укладений 16 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 , зо всіма додатковими угодами до нього, а саме: додатковою угодою № 1 від 28.07.2008 р., № 2 від 01.11.2008 р., № 3 від 29.04.2009 р., № 4 від 08.09.2011 р. та № 5 від 23.11.2012 р. до цього Договору, укладених між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 ; визнано недійсним договір іпотеки, укладений 16.10.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Федорченко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 6365, укладений в забезпечення виконання зобов`язань позичальника, що випливають з вищевказаного Кредитного договору №к-2407 від 16 жовтня 2007 року кредитного договору ;

визнано недійсним договір поруки № 29/09, укладений 29.04.2009 р. між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з одного боку, ОСОБА_4 – поручителем з іншого боку, ОСОБА_3 – боржником з третього боку, який був укладений для забезпечення виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № к-2407 від 16.10.2007 року, додаткову угоду №1 від 08 вересня 2011 року до договору поруки № 29/09 від 29.04.2009 р, укладену між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з одного боку та ОСОБА_4 – поручителем з іншого боку, та ОСОБА_3 – боржником з третього боку ; зобов`язано приватного нотаріуса ОМНО Федорченко Т.М. зняти заборону відчуження майна, шляхом вчинення відповідних нотаріальних дій по зняттю заборони на відчуження – незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 58%, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,0500 га, що знаходиться на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_2 та є предметом договору іпотеки від 16 жовтня 2007 року, шляхом виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під № 49 від 16.10.2007 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 6366, а також під № 50 від 16.10.2007 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 6367, та виключення запису з Державного реєстру іпотек № 6365 від 16.10.2007 р. на суму основного зобов`язання 71000 євро.

Як вказує у позові представниця позивача, тривалий час в реєстрі речових прав не значились скасовані заборони та іпотеки, і тільки в 2019 р. вони з`явились безпідставно, оскільки при існуванні заборони та іпотеки, позивач ОСОБА_1 не зміг би укласти договори купівлі-продажу вищевказаних об`єктів нерухомості, а тому вважає, що 09.07.2019 р. державним реєстратором КП «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В. було незаконно прийнято рішення № 47696838 про скасування запису про іпотеку в спеціальному розділі під № 14171160 та скасував скасований запис про іпотеку № 14171132 рішенням про скасування № 47697065, а 10.07.2019 р. прийнято незаконне рішення про скасування № 47699981 про скасування скасованого запису про обтяження під № 1417066 та рішення про скасування № 47700129, яким було скасувано скасований запис про обтяження під № 14171018, а тому вона вважає, що в результаті неправомірних дій державного реєстратора Манюти С.В. одночасно існують іпотеки, заборони, де власником є позивач ОСОБА_1 та існують старі заборони, де майновим поручителем була колишня власниця нерухомого майна ОСОБА_2 в порушення Постанови КМУ «про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та без жодних документів, які підтверджують прийняття ним відповідних оскаржуваних рішень, чим суттєво були порушені права власника майна ОСОБА_1 .

Крім цього, представниця позивача стверджує, що 17.07.2019 р., приватний нотаріус Київського МНО Кисельова Н.В. прийняла незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47827162 та рішення № 47827410, якими внесла зміни до іпотек відносно вищевказаної земельної ділянки та житлового будинку незавершеного будівництва, зареєструвавши іпотекодержателем відповідачів ТОВ «ФК «Алькор Інвест», в той час, як приватному нотаріусу було відомо, що власником нерухомого майна є ОСОБА_1 та існують заборони та іпотека, і всупереч існуючої заборони внесла зміни до державної реєстрації прав та їх обтяжень, не врахувавши, що колишня власниця нерухомого майна ОСОБА_2 з 21.04.2016 р. вже не була власницею вказаного майна, уклавши 23.04.2019 р. договір про відступлення права вимоги за договорами іпотек (реєстр. № 312)

В судовому засіданні представниця позивача повністю підтримала вимоги позову, який просила суд задовольнити.

Представник відповідачів ТОВ «ФК «Алькор Інвест» в судовому засіданні категорично заперечував проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, в задоволенні якого просив суд відмовити з підстав, викладених у письмових поясненнях на позов (а.с. 195-207).

Відповідачка приватний нотаріус КМНО Кисельова Н.В. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, надіславши до суду свої письмові пояснення, в яких просила суд відмовити в задоволенні безпідставного позову та проханням про слухання справи за її відсутності (а.с. 54,90-98,101,116).

Відповідач Державний реєстратор прав на нерухоме майно КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта С.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою його місцезнаходження, вказаною у реєстраційних документах, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися до суду з відмітками про вручення судових повісток з викликом до суду та відмітками листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, заяв, відзиву або письмових заперечень чи пояснень до суду не надіслав (а.с. 53,100,117,192,193).

Представник 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ООУ АТ «Ощадбанк» в судовому засіданні вважав можливим задовольнити позов, який вважав законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 95 ЦПК України передбачає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин - суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду – є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 512 ЦК України - підставою заміни кредитора у зобов`язанні є правонаступництво.

Таким чином, Законом передбачено правонаступництво як самостійну підставу заміни кредитора, лише у випадку універсального правонаступництва.

В іншому випадку підстави заміни кредитора внаслідок правонаступництва передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України, за якою, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України - кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правовим наслідком відступлення права вимоги (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України) є заміна кредитора у зобов`язанні в порядку сингулярного правонаступництва.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приприсів ст. 208 ЦПК України (в редакції чинної на момент прийняття Рішення Овідіопольським районним судом Одеської області від 19.01.2016 р.) , судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 223 ЦПК України - рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 3цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом (ч. 1 ст. 233 ЦПК України).

Суд встановив, що 23.04.2019 року ТОВ «ФК «Алькор Інвест» придбало право вимоги заборгованості за Кредитним договором № к-2407 від 16.10.2007 з усіма додатковими договорами та угодами до нього, в тому числі, за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. (реєстр. № 6365) разом з додатковими договорами та угодами до нього на підставі договору про відступлення прав вимоги від 23.04.2019 р., разом з Договором про внесення змін № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 23.04.2019 р., та договору про внесення змін до договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.04.2019 р. Кисельовою Н.В. (реєстр. за № 312), укладених між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «ФК «Алькор Інвест», що не заперечувалось сторонами (а.с. 38,39).

Після чого, в Державний реєстр іпотек було внесено відповідний запис щодо ТОВ «ФК «Алькор Інвест» як про іпотекодержателя, іпотечного договору, серії та номер: 6365, виданого 16.10.2007, приватним нотаріусом ОМНО Федорченко Т.М., реєстраційний номер іпотеки: 6400833 від 15.01.2008 р. (а.с. 203-204).

Як з`ясував суд і не заперечувалось представниками сторін, що кредитний договір № к-2407 від 16.10.2007 укладено між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 .

Виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором забезпечується згідно з договором іпотеки, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», як іпотекодержателем та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за реєстровим номером 6365, іпотекою нерухомого майна, а саме: незакінчений будівництвом житловий будинок (готовність 58%) з господарськими спорудами та земельна ділянка, площею 0,05 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1074, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтвердили предствникии сторін в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідно до договору між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «ФК «Алькор Інвест» має місце матеріальне (сингулярне) правонаступництво, а отже останні є правонаступниками ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в розумінні цивільного матеріального права.

Процесуальне правонаступництво — це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав.

Передумовою процесуального правонаступництва є безспірний перехід суб`єктивного права та (або) обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві і на відміну від цивільного матеріального правонаступництва - процесуальне може бути тільки універсальним, адже до правонаступника переходять всі процесуальні права та обов`язки право попередника

Отже, враховуючи вищевикладене, зміст та правову природу договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «ФК «Алькор Інвест», останні є правомірними правонаступниками ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та має законне право користуватися усіма матеріальними та процесуальними правами правонаступника відповідно до чинного законодавства України.

Суд з`ясував, що заборгованість ОСОБА_3 перед ТОВ «ФК «Алькор Інвест» за кредитним договором № к-2407 від 16.10.2007 становить 31666924,63 грн., з яких: залишок по тілу кредиту – 1562438,77 грн.; залишок по відсоткам – 1195302,86 грн.; залишок по пеням і штрафам – 28909183,00 грн.

10 вересня 2019 року ТОВ «ФК «Алькор Інвест», як новим позикодавцем та іпотекодержателем були направлені листи – вимоги (вих. № 10.09/2019-2, № 10.09/2019-4) відповідно до ст. ст. 35, 37, 38, 40 Закону України «Про іпотеку», на адресу боржниці ОСОБА_3 , а також ОСОБА_1 з вимогою про погашення всієї суми заборгованості терміном 30-денний строк та повідомленням про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов договору іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. (реєстр. 6365), які були залишені ними без відповіді та задоволення, а отже заборгованість у розмірі 31666924,63 грн. до сьогодні не погашена боржницею ОСОБА_3 (а.с. 38,39).

В своїй позовній заяві вказується, що ОСОБА_1 є власником вищевказаних земельної ділянки та житлового будинку незавершеного будівництвом 58%, які він придбав за нотаріально посвідченими договорами купівлі – продажу від 21.04.2016 р. у ОСОБА_2 , і які є предметом іпотеки іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. (реєстр. 6365), право вимоги за яким належить ТОВ «ФК «Алькор Інвест».

На зазначені земельну ділянку та житловий будинок від 06.12.2017 року зареєстрована іпотека, де іпотекодержателем є АТ «Ощадбанк» та іпотекодавцем ОСОБА_1 з накладенням заборони відчуження на нерухоме майно на підставі іпотечного договору від 06.12.2007 р. (а.с. 7-10).

Крім того, в своїй позовній заяві представниця позивача, як на одну з підстав своїх позовних вимог, посилається на заочне рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 19.01.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та кредит», 3-тя особа приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М. про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, виключення з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, яким був задоволений позов, визнано недійсним кредитний договір №к-2407, укладений 16 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 , зо всіма додатковими угодами до нього, а саме: додатковою угодою № 1 від 28.07.2008 р., № 2 від 01.11.2008 р., № 3 від 29.04.2009 р., № 4 від 08.09.2011 р. та № 5 від 23.11.2012 р. до цього Договору, укладених між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 ; визнано недійсним договір іпотеки, укладений 16.10.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Федорченко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 6365, укладений в забезпечення виконання зобов`язань позичальника, що випливають з вищевказаного Кредитного договору №к-2407 від 16 жовтня 2007 року кредитного договору ;

визнано недійсним договір поруки № 29/09, укладений 29.04.2009 р. між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з одного боку, ОСОБА_4 – поручителем з іншого боку, ОСОБА_3 – боржником з третього боку, який був укладений для забезпечення виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № к-2407 від 16.10.2007 року, додаткову угоду №1 від 08 вересня 2011 року до договору поруки № 29/09 від 29.04.2009 р, укладену між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з одного боку та ОСОБА_4 – поручителем з іншого боку, та ОСОБА_3 – боржником з третього боку ; зобов`язано приватного нотаріуса ОМНО Федорченко Т.М. зняти заборону відчуження майна, шляхом вчинення відповідних нотаріальних дій по зняттю заборони на відчуження – незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 58%, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,0500 га, що знаходиться на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області в АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_2 та є предметом договору іпотеки від 16 жовтня 2007 року, шляхом виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під № 49 від 16.10.2007 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 6366, а також під № 50 від 16.10.2007 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 6367, та виключення запису з Державного реєстру іпотек № 6365 від 16.10.2007 р. на суму основного зобов`язання 71000 євро (а.с. 21-30).

При чому, на думку представниці позивача, існування даного заочного рішення є підставою вважати, що дії державного реєстратора Манюти С.В., а саме скасування скасованих записів про іпотеку в спеціальному розділі за номерами: 14171160, 14171132, 14171066 та 14171018 - є неправомірними., і такі неправомірні дії реєстратора призвели до існування в Державному реєстрі іпотек одночасно двох записів про іпотеку та заборони одного й того ж майно.

Однак, суд звертає особливу увагу на те, що вищевказане заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 січня 2016 року по справі № 509/5326/15-ц не набрало своєї законної сили, оскільки ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 квітня 2016 року - було задоволено заяву АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про перегляд заочного рішення від 19.01.2016 року та відповідно заочне рішення від 19.01.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 3-тя особа приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М. про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, а також про виключення з Державного реєстру іпотеки та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна – скасовано і передано справу до канцелярію суду для подальшого автоматичного розподілу (а.с. 52).

В подальшому, ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 серпня 2016 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 3-тя особа приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М. про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, а також про виключення з Державного реєстру іпотеки та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна – залишено без розгляду (а.с. 51).

При чому, ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.08.2016 року позивачками не оскаржувалась і набрала законної сили 11.08.2016 р. (а.с. 51).

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.01.2016 р. по справі № 509/5326/15-ц за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», 3-тя особа приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М. про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, а також про виключення з Державного реєстру іпотеки та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна не набрало законної сили - нотаріальні дії по зняттю заборони на відчуження незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 58%, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,0500 га,що знаходиться на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_2 та є предметом договору іпотеки від 16 жовтня 2007 року, шляхом виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна під № 49 від 16.10.2007 року, яка зареєстрована в реєстрі за №6366, а також під № 50 від 16.10.2007 року, яка зареєстрована в реєстрі за №6367, та виключення запису з Державного реєстру іпотек № 6365 від 16.10.2007 р. на суму основного зобов`язання 71 000,00 євро - були вчинені безпідставно та незаконно.

Крім того, договори купівлі-продажу укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21.04.2016 р., предметом яких було спірне іпотечне майно, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. (реєстр. 6365) від 16.10.2007 р., на які посилається представниця позивача ОСОБА_1 вчинені всупереч діючому законодавству, порушують умови іпотечного договору та права та інтереси ТОВ «ФК «Алькор Інвест», як іпотекодержателя.

Відповідно, іпотека зареєстрована на спірне майно від 06.12.2017 року, іпотекодержателем якої є ПАТ «Ощадбанк» та заборона, накладена на спірне нерухоме майно на підставі цього іпотечного договору від 06.12.2017р. (номер запису 23780775 та 23780635) - мають незаконний характер і вчинені всупереч волі законного іпотекодержателя ТОВ «ФК «Алькор Інвест».

Суд наголошує, що момент набрання судовим рішенням законної сили передусім пов`язується з настанням певних правових наслідків для сторін у справі, і оскільки заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19.01.2016 р. по справі № 509/5326/15-ц, на яке посилається представниця позивача у позовній заяві, не набрало своєї законної сили, відповідно і для сторін даної справи не настали правові наслідки пов`язанні із цим рішенням, а отже й не змінився ані правовий статус сторін як кредитного договору № к-2407 від 16.10.2007р., договору поруки № 29/09 від 29.04.2009 р., так і договору іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М., (реєстр. № 6365) від 16.10.2007р., а також, не змінився обсяг їх зобов`язань за цими договорами, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки:229696498, дата та час формування: 26.10.2020 р. (а.с. 201-204).

Отже, згідно із зазначеною вище інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 229696498 - іпотечний договір укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як іпотекодержателем, правонаступником якого є ТОВ «ФК «Алькор Інвест» та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за реєстровим номером 6365, іпотекою нерухомого майна, яким є незакінчений будівництвом житловий будинок (готовність 58%) з господарськими спорудами та земельна ділянка, площею 0,05 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1074, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований 15.01.2008 р., державним реєстратором: Колесніченко І.С., номер запису про іпотеку: 14171160 та 14171132 тоді, як державна реєстрація іпотечного договору, серія та номер: 2017, виданого 06.12.2017 р., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., в якому встановлено основне зобов`язання: договір про споживчий кредит (під іпотеку), серія та номер: 604-212, виданий 06.12.2017 р., видавник: АТ «Ощадбанк», іпотекодержателем згідно якого єАТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ: 09328601, а, іпотекодавцем - ОСОБА_1 (номер запису про іпотеку: 23780635) - предметом іпотеки якого, є теж саме майно іпотекодержателем якого є ТОВ «ФК «Алькор Інвест», а саме : незакінчений будівництвом житловий будинок (готовність 58%) з господарськими спорудами та земельна ділянка, площею 0,05 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:1074, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і був зареєстрований 06.12.2017 року , тобто значно пізніше, ніж первісна іпотека ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що є порушенням умов іпотечного договору, укладеним між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як іпотекодержателем, правонаступником якого є ТОВ «ФК «Алькор Інвест» та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за реєстровим номером 6365, і як наслідок, такі дії ОСОБА_1 штучно і умисно позбавляють ТОВ «ФК «Алькор Інвест», як іпотекодержателя своїх законних прав на предмет іпотеки згідно умов Іпотечного договору та Закону України «Про іпотеку».

Суд зауважує, що представниця позивача ОСОБА_1 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області із позовом до Приватного нотаріуса Київського МНО Кисельової Н.В. та Державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюти С.В. про скасування державного реєстратора КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюти С.В. за № 47699981 від 10.07.2019 року; № 47696838 від 09.07.2019 року; № 47700129 від 10.07.2019 року; № 47697065 від 09.07.2019 року, а також про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Приватного нотаріуса Київського МНО Кисельової Н.В. № 47827162 та № 47827410 від 17.07.2019 року.

Проте, як з`ясував суд, і про що вказала відповідачка - Приватний нотаріус Київського МНО Кисельова Н.В. в своїх письмових поясненнях на позов, а також звернув увагу представник відповідачів ТОВ «ФК «Алькор Інвест» в своїх письмових поясненнях на позов, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - відсутні жодні записи із відповідними номерами, датами та прізвищами зазначених представницею позивача ОСОБА_1 осіб.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, в задоволенні яких слід відмовити повністю.

На підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України, якою передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову - підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 27.09.2019 р. у виді накладення арешту на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:01:003:1074, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 908158151237, номер запису про право власності 14270010 та на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, незавершеного будівництва 58 % готовності, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта незавершеного будівництва 908139051237, номер запису про право власності 14269683 (а.с. 44-46).

Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,137,141,158,174,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273 ЦПК України, ст.ст. 512,514,515 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Постановою КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25.12.2015 р., суд, -

ВИРІШИВ :

1.В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Алькор Інвест», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кисельової Надії Володимирівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, за участю 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ООУ АТ «Ощадбанк» про скасування рішень державного реєстратора – відмовити ;

2.Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 27.09.2019 р. у виді накладення арешту на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5123755800:01:003:1074, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 908158151237, номер запису про право власності 14270010 та на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, незавершеного будівництва 58 % готовності, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта незавершеного будівництва 908139051237, номер запису про право власності 14269683 – скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 05.11.2020 р.

Суддя Гандзій Д.М.