Вирок № 92650943, 05.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9826/18

Провадження № 1-кп/947/307/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Прохорова П.А.,

при секретарі Гремалюк В.В.,

прокурора: Наймана Є.О.

потерпілої: ОСОБА_1

захисника: Коваль О.А.

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480002352 від 26.06.2018 року, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чуфлешти, Кайнарського району, Руспубліки Молдова, громадянина Молдови, офіціально не працевлаштованого, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-28.01.2004 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.186, ч.1 ст.121, 70 КК України до 5-ти років позбавлення волі, 05.12.2007 року звільнений умовно-достроково;

-24.10.2010 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, 70, 71 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі, звільненого 08.02.2011 року по відбуттю строку покарання;

-03.10.2011 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.309 КК України до 6 місяців арешту, звільненого по відбуттю строку покарання 06.10.2011 року;

-29.07.2014 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за ч.2 ст.186 КК України, судимість якого не знята і не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно скоїв кримінальне правопорушення.

Так, 25.06.2018 року біля 22 години 20 хвилин, знаходячись біля будинку № 2А по вул. Ак.Філатова, в м.Одесі, шляхом ривку з шиї потерпілої ОСОБА_1 , відкрито викрав належне їй майно, а саме: золотий ланцюжок, вагою 4 грами, вартістю 3080 гривень, золотий кулон у вигляді знаку зодіаку «близнюки», вагою 2,5 грами, вартістю 1925 гривень, золотий ланцюжок, вагою 2,5 грами, вартістю 1925 гривень, золотий хрестик, вагою 4 грами, вартістю 3080 гривень, а всього на суму 10010 гривень. Після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України, визнав себе винним та пояснив, що 25.06.2018 року біля 22 години 20 хвилин, знаходячись біля будинку № 2А по вул. Ак.Філатова, в м.Одесі він побачив двох раніше не знайомих йому дівчат. В цей момент у нього виник умисел заволодіти золотими прикрасами одної з дівчат. Підійшовши до них, шляхом ривку він зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_1 та викрав золотий ланцюжок, золотий кулон у вигляді знаку зодіаку «близнюки», золотий ланцюжок та золотий хрестик. Після чого, він втік, однак по дорозі, коли тікав, загубив вказане майно.

Окрім власних показів, вина обвинуваченого ОСОБА_2 , у вчиненому кримінальному правопорушенні також підтверджується сукупністю доказів дослідженими безпосередньо судом в судовому засіданні, зокрема:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка пояснила суду, що 25 липня 2018 року вона пішла гуляти зі своєю подругою. Біля 22 годин вечора, вони йшли до дому по вул. Космонавтів у м. Одеса в районі зупинки "Інтосана" та повернули у провулок. В цей момент до них підійшов незнайомець, як в подальшому вона дізналася - це був ОСОБА_2 , став про щось розмовляти. Не маючи наміру продовжувати розмову вони вирішили піти від нього, однак він пішов за ними, та в один момент, прискоривши шаг, він зірвав з неї золоті ланцюжки з хрестиком та знаком зодіакау та побіг у двори. Вона стала кричати та побігла за ним. На її крик про допомогу підбігли молоді хлопці, яким вона повідомила, що з неї зірвали золоті ланцюжки, таа хлопці побігли у двори за чоловіком. Один хлопець, на ім`я ОСОБА_3 , сказав, що він знає цю особу і залишив свій номер телефону. Через хвилин 15, ОСОБА_3 їй зателефонував та повідомив, що вони спіймали вказаного чоловіка;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , яка пояснила суду, що 25.06.2018 року вони разом з потерпілою ОСОБА_1 повертались з парку ім. Горького, біля 21:30 години. Коли вони йшли біля "Інтосани" за ними став йти чоловік, це було біля біля гуртожитку де горів ліхтар. В якийсь момент чоловік зірвав з шиї потерпілої прикраси і побіг. Вона побігла за ним. На вулиці було багато людей, які почули крики потерпілої і теж побігли за вказаним чоловіком. Один з хлопців назвався ОСОБА_3 і сказав, що він знає того чоловіка і допоможе його знайти;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , яка пояснила суду, що була залучена в якості понятої. Вона йшла випадково поряд райвідділом поліції де її запросили для процесуальних дій. Це було впізнання особи. На впізнанні слідчий спитав людей за якими ознаками вони можуть впізнати особу, яка скоїла злочин. Було три особи, та свідки впізнавали особу, яка скоїла злочин за їх словами. Після того, як вони опізнавали - слідчий питав по яким особливостям. В кінці слідчої дії всі підписали протокол. Вона також прочитала та підписала;

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який пояснив суду, що був понятим разом з ОСОБА_5 на слідчих діях. Співробітники поліції запропонували їм бути понятими по кримінальній справі щодо крадіжки, на що вони погодились та пішли до райвідділу. На слідчій дії він був присутній при двох впізнаннях, де було два свідка: дівчина та хлопець. Вони впізнавали особу правопорушника, а також був слідчий, який писав протокол, було ще чотири особи свідка, які впізнавали особу;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив суду, що був понятим при впізнанні потерпілою обвинуваченого, якого вона впізнала по обличчю та викривленню носу. Також на слідчій дії були ще особи, яких впізнавали, їх було троє. Зауважень до слідчої дії у нього не було, протокол він підписав без зауважень;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка пояснила суду, що була присутня на слідчих діях в якості понятої на впізнанні. Те що вона бачила все було правильно, зауважень в неї не було;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив суду, що він був співробітником поліції. В той день надійшов виклик за фактом грабіжу. Вони з напарниками поїхали на місце скоєння злочину, де виявили потерпілу з подругою. Потерпіла пояснила, що з неї зірвали ланцюжок , На місці події також ще були люди, які повідомили, що бачили інцидент і що це скоїв їхній сусід, та вказали адресу його проживання. Вони пішли за адресою де проживає підозрюваний, де двері відкрила дівчина яка повідомила, що вона співмешканка ОСОБА_2 і він на даний час відсутній у квартирі;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив суду, що в той час він був співробітником поліції. Отримавши виклик за фактом грабіжу за адресою вул. Філатова в м. Одесі, вони з напарниками поїхали на виклик. Приїхавши за викликом вони виявили потерпілу, яка повідомила, що з неї зірвали ланцюжок. Також на місці злочину була компанія людей, які повідомили, що знають хто це зробив, що це сусід та сказали де він проживає. Прийшовши за адресою, яку повідомили вказані особи, вони виявили що правопорушника дома не було;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що він був співробітником поліції. Отримавши виклик про грабіж, вони екіпажем разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 поїхали за викликом де виявили потерпілу, яка повідомила, що з неї зірвали золоті ланцюжки. Також на місці злочину були ще люди, які повідомили, що знають особу порушника та повідомили адресу його проживання. Прийшовши за повідомленою адресою вони правопорушника не виявили;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який пояснив суду, що після надходження заяви від потерпілої, він провів оперативні дії. Виїхавши на місце злочину наступного дня він опитав сусідів та потерпілу, виконуючи письмове доручення слідчого. Було встановлено, що громадянин, який мав причетність до злочину мав клічку «Кіпеш», проживає він поряд з місцем скоєння злочину. Разом з працівниками поліції вони пішли за адресою його проживання, де вийшла дівчина та повідомила, що вона дружина ОСОБА_13 , якого надалі запросили до райвідділу. В подальшому було проведено впізнання, на якому свідки та потерпіла впізнали обвинуваченого;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , який пояснив суду, що був здійсненний грабіж ланцюжка у дівчини. Отримавши доручення від слідчого відпрацювати грабіж, та встановити особу, яка скоїла грабіж - вони оперативним шляхом встановили особу правопорушника - ОСОБА_2 та запросили його до райвідділу, де запропонували надати пояснення, однак останній відмовився від надання пояснень, оскільки не розумів російську мову. Надалі було проведено впізнання, де потерпіла впізнала ОСОБА_2 як особу що вчинила відносно неї кримінальне правопорушення;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який повідомив суду, що отримавши виклик про грабіж, вони прибули на місце злочину, де виявили потерпілу, яка повідомила, що невідомий чоловік зірвав з неї ланцюжок та побіг по вулиці Академіка Філатова. Також на місці злочину була компанія людей, які повідомили, що знають хто це зробив та назвали адресу його проживання.

Зважаючи на пояснення потерпілої та свідків, суд в цілому вважає їх такими, що узгоджуються між собою та безпосередньо підтверджують факт відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

Крім цього вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними письмовими та речовими доказами:

- витягом з ЄРДР за № 12018160480002352 від 26.06.2018 року;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 26.06.2018 року від ОСОБА_1 про факт відкритого викрадення її майна за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 26.06.2018 року з таблицею ілюстрацій, згідно якого було проведено огляд ділянки місцевості по АДРЕСА_3, АДРЕСА_2;

- звітом про незалежну оцінку вартості майна від 23.07.2018 року, згідно якого загальна вартість оцінюваного майна, визначена порівняльним підходом, становить 10 010 (десять тисяч десять) гривень;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання з ілюстрованою фототаблицею та компакт диском від 23.07.2018 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_1 впізнала особу ОСОБА_2 , який 25.06.2018 року біля 22:20 год. за адресою вул. Ак. Філатова, 2А в м.Одесі шляхом ривку викрала золоті ланцюжки;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання з ілюстрованою фототаблицею та компакт диском від 23.07.2018 року, згідно якого свідок ОСОБА_4 впізнала особу ОСОБА_2 , який 25.06.2018 року біля 22:20 год. за адресою вул. Ак. Філатова, 2А в м.Одесі шляхом ривку викрав золоті ланцюжки у потерпілої ОСОБА_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання з ілюстрованою фототаблицею та компакт диском від 23.07.2018 року, згідно якого свідок ОСОБА_17 впізнала особу ОСОБА_2 , який 25.06.2018 року біля 22:20 год. за адресою вул. Ак. Філатова, 2А в м.Одесі шляхом ривку викрав золоті ланцюжки у потерпілої ОСОБА_1 за характерними особливостями зовнішності, а саме: по структурі тулуба, обличчу, також у нього характерний шрам на носі, карі очі, темний колір волосся;

- вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.07.2014 року, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, відповідно до ст. 94 КПК України, з урахуванням досліджених доказів, характеру дій обвинуваченого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що всі досліджені докази належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Наведені вище докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України.

Таким чином, оцінка досліджених доказів, які є достатньо вагомими і взаємоузгодженими між собою, допустимими і достовірними, дають суду підстави для висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена поза розумним сумнівом і юридично-правова оцінка його дій кваліфікується за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 50 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що обвинувачений вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, його особу, а саме те, що він раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, а саме відкрите викрадення чужого майна, його щире каяття та той факт, що у потерпілої матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має оскільки обвинуваченим в добровільному порядку було повністю відшкодовано матеріальну шкоду завдану потерпілій, суд приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України, оскільки його перевиховання можливе без ізоляції відсуспільства.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно зі ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та повне відкодування завданої матеріальної шкоди.

До обставини, що обтяжують покарання суд відносить рецидив злочинів.

При цьому, суд вважає за доцільним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.75 КК України, оскільки призначення умовного покарання буде сприяти його виправленню та перевихованню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні за клопотанням потерпілої залишений без розгляду.

Речові докази по вказаному кримінальному провадженню відсутні.

Витрати на залучення експерта по вказаному кримінальному провадженю відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 129, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

У строк відбування призначеного судом покарання за цим вироком зарахувати перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою з моменту застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто з 25.07.2018 року до моменту його звільнення 25.04.2019 року.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Прохоров П. А.