Ухвала суду № 92650747, 05.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/32183/20

Провадження № 1-кп/947/1326/20

УХВАЛА

05.11.2020 року

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді – Прохорова П.А.,

при секретарі – Гремалюк В.В.,

за участю:

прокурора – Рекеда Д.Ю.

захисників – Єштокіної Ю.В.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 42020160000000427 від 16.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 42020160000000427 від 16.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою суду кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання, відповідно ч.1 ст. 314 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання в якому просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання обґрунтовано тим, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення, а метою досягнення дієвості цього запобіжного заходу – забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, передбачених ч.4 ст.42 КПК України, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Так обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися. Згідно позиції прокурора обвинувачений може незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні. До того ж, ОСОБА_2 може перешкоджати судовому розгляду з метою уникненню справедливого покарання.

Відповідно до вимог ст. 177 та ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений не виконає покладенні на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_2 діяння та одночасного забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також, прокурор, подав до суду письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 на строк 60 діб, однак у судовому засіданні не наполягав не вказаному клопотанні та заявив про можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт з покладенням певних обов`язків, оскільки ризики передбаченні ст. 177 КПК України змінились та виправдовують застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, тому існує реальна необхідність обрати вказаний запобіжний захід

Запобіжний захід у виді цилодобового домашнього арешту забезпечить виконання обвинуваченою ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобіжить ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Єштокіна Ю.В., заперечували проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказуючи, що ризики не обгрунтовані, доказів впливу на свідків немає, ризик переховування не підтверджений, обвинувачений має соціальні зв`язки та місце мешкання, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у виді домашнього арешту.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник адвокат Єштокіна Ю.В. заперечували проти клопотання прокурора, просили обрати запобіжний у виді особистого зобов`язання.

Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , вивчивши дані про особу обвинуваченого, враховуючи тяжкість обвинувачення, оцінивши на предмет наявності ризиків вчинення обвинуваченими дій, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обвинувачуються, у скоєнні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Однак, тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою,

При цьому, у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами. Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи «за» і «проти» звільнення з-під варти не повинні бути «загальними й абстрактними».

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 суд також враховує вимоги ст.ст. 5, 6 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» (далі – Конвенція) та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням обставин даної конкретної справи тримання обвинуваченому під вартою є розумним з урахуванням особливостей розгляду вказаного кримінального провадження та в даному випадку суд доходить висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст. 177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого під вартою переважає над його особистими інтересами і що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, суд вважає, що наведені вище підстави не є загальними й абстрактними.

Все вищевикладене свідчить, що тяжкість покарання ще може свідчити про те, що ризик переховування обвинувачених від суду на теперішній час не зменшився (п.1 ч.1 ст. 177 КПК).

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує відсутність у обвинувачених офіційного місця роботи.

Відповідно до ч.3 ст. 5 Конвенції звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.

Також, при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує і інші обставини відносно них, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я; ступень міцності соціальних зв`язків; майновий стан.

Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 та обмеження його конституційних прав, в даному випадку, є виправданим і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Обставин, передбачених ст. 183 ч. 2 КПК України, які є перешкодою для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Одночасно, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З викладеного, та враховуючи надані суду відомості про обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про осіб обвинувачених, їх вік, стан здоров`я, економічно-соціальне становище, та те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, у відповідності до ст.12 КК України, зважаючи на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, за необхідне визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_2 у межах, який передбачений для осіб, що обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Керуючись ст. 177,178, 183,314,315, 316, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 04.01.2021 року включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід до тримання під вартою ОСОБА_2 у вигляді застави.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2020 року що складає – 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень (2 102 грн. х 80 = 168 160).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення обвинуваченим визначеної судом застави, покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

1.прибувати до прокурора або суду за першою вимогою;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора та/або суду;

3.повідомляти прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;

4.Роз`яснити обвинуваченому що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, до 04.01.2021 року, включно.

Покаласти на обвинувачену обов`язки, а саме:

- знаходитись в період з 22:00 години до 06:00 годин наступної доби за місцем мешкання: АДРЕСА_1 ;

- прибувати до прокурора або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора та/або суду;

- повідомляти прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;

Виконання ухвали суду та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити відповідальній особі Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області та направити в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" (для виконання).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Прохоров П. А.