Рішення № 92649533, 20.10.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10130/20

Провадження № 2/234/2922/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Михальченко А.О.,

з участю секретаря судового засідання Абушової А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконною відмови у виплаті недоотриманих пенсійних коштів та стягнення їх -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.07.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання незаконною відмови у виплаті недоотриманих пенсійних коштів та стягнення їх.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її матір`ю, була внутрішньо переміщеною особою та перебувала на обліку у Краматорському УПФУ. ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати померла, у встановлений законом строк вона звернулась до 3-ї Державної нотаріальної контори м. Краматорська з заявою про прийняття спадщини за законом після матері. 24.01.2020 р. вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на пенсійні гроші, які складаються з недоотриманої пенсії у розмірі 61657,08 грн. та суми надбавки дітям війни у розмірі 2524,62 грн., а всього 64181,70 грн. Проте, УПФУ в м. Краматорську їй було виплачено тільки 55881,37 грн. та роз`яснено, що пенсія виплачується пенсіонеру тільки за останні 3 роки, якщо він зі своєї вини її не отримав. Вважає, що цією відмовою відповідач порушив її право як спадкоємця на спадкове майно у виді недоотриманої частини пенсії у розмірі 5775,71 грн. та надбавки дітям війни у розмірі 2524,62 грн., а всього 8300,33 грн. Доводи того, що її мати з власної вини не отримала свою пенсію є безпідставними, тому що на Донбасі почались бойові дії, її вини немає і причиною недоотримання пенсії є обставини непереборної сили, які від неї не залежали. Просила визнати незаконною відмову Краматорського УПФУ у виплаті їй недоотриманої частини пенсії у розмірі 5775,71 грн. та надбавки дітям війни у розмірі 2524,62 грн., зобов`язати Краматорське УПФУ виплатити їй недоотриману частину пенсії її матері у розмірі 5775,71 грн. та надбавку дітям війни у розмірі 2524,62 грн., а всього 8300,33 грн., стягнути понесені судовий збір у сумі 841 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн.

04.08.2020 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що померла ОСОБА_3 перебувала на обліку в управлінні та отримувала пенсію за віком.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне

страхування» передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам . його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Члени сім`ї, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, або у разі не зверненням ними за виплатою вказаної суми у встановлений строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Згідно запиту Державного нотаріусу Полянських В.В. від 03.09.2019 р. № 973/02/14 було надано відповідь про залишок недоотриманої пенсії. У листі зазначено, що залишок недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 буде розраховуватись за три роки перед днем звернення за недоотриманою пенсією по місяць смерті включно.

Якщо звернення за недоотриманою пенсією відбудеться 19.09.2019 року, то залишок недоотриманої пенсії складе 61657 грн. 08 коп., сума розрахована за три роки (з 18.09.2016 до 31.07.2019).

Оскільки звернення за недоотриманою пенсією було 28.01.2020 року, то сума недоотриманої пенсії склала 55881,37 грн. (з 21.07.2017 по 31.07.2019).

Недоотриману пенсію виплачено у березні 2020 року разовим дорученням № 263 від 11.03.2020 року.

Відповідно до рішення суду ОСОБА_3 була нарахована, але не виплачена сума надбавки як «дитина війни» у розмірі 2524 грн. 62 коп., але було надано роз`яснення, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зазначена сума буде виплачена при наявності фінансування з державного бюджету України.

Щодо вимог позивача про зобов`язання вчинити дії управління зазначив, що у цій справі предметом позову є зобов`язальний характер про виплату недоотриманої пенсії, перевірка рішення управління при здійсненні управлінських функцій – видачі довідки нотаріусу щодо розміру недоотриманої пенсії, а тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Позивачем не підтверджені документально понесені витрати на правову допомогу. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.07.2020 року провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні позивач підтвердила обставини, зазначені у позовній заяві, просила їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердила обставини, зазначені у відзиву на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, наданий відзив відповідачем, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОЕ № 876513, посвідченого 24.01.2020 року державним нотаріусом Третьої краматорської державної нотаріальної контори Полянських В.В., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її донька ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії у сумі 61657,08 грн., наявність якої підтверджено довідкою Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області від 24.03.2019 р. за № 164/03/34. (а.с. 8)

З копії листа Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 22.06.2020 р. № 89-88/К/8-0531/20 вбачається, що оскільки ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в м. Краматорську Донецької області за отриманням недоодержаної пенсії матері ІНФОРМАЦІЯ_3 , недоодержана пенсія була виплачена за період з 27.01.2017 року по 31.07.2019 рік, тобто за три роки за три роки перед днем звернення за недоотриманою пенсією по місяць смерті включно у сумі 55881,37 грн. (а.с. 9)

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Позивач успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії у відповідності до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна. Свідоцтво про право на спадщину від 24.01.2020 року не оспорено та є чинним, а тому відмова Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області у виплаті пенсії спадкодавця спадкоємцю у повному обсязі є безпідставною.

До таких висновків у постанові від 20.02.2020 р. прийшов і Верховний Суд при розгляді касаційної скарги у цивільній справі № 428/5818/18.

За таких підстав, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом недоотриманої пенсії, яка належала за життя ОСОБА_3 , в розмірі 8300,33 грн. (64181,70 грн. належних до виплати спадкоємцю – 55881,37 грн. фактично виплачених спадкоємцю = 8300,33 грн.)

Що стосується твердження відповідача про те, що дана справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, то суд вважає його безпідставним, оскільки предметом позовних вимог є захист цивільних (спадкових) прав спадкоємця на отримання належного їй спадкового майна, яке протиправно утримує у себе інша особа. При цьому, належним відповідачем за цими вимогами є саме Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, адже за змістом ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» саме на Пенсійний фонд покладено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Правильність вищевказаних висновків суду в частині юрисдикції спору та в частині належності відповідача підтверджується практикою Верховного Суду, яка відображена в постанові від 14 червня 2018 року по справі № 527/346/16-ц.

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 1500 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів про склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, зокрема, не наданий договір про надання правової допомоги, документ, оформлений у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), які б підтверджували факт сплати позивачем 1500 грн. адвокату, а тому, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 841 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконною відмови у виплаті недоотриманих пенсійних коштів та стягнення їх - задовольнити частково.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, код ЄДРПОУ 23346787, місцезнаходження: Україна, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РПОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом, недоотриманої суми пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , у розмірі 8300,33 (вісім тисяч триста) грн. 33 коп.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, код ЄДРПОУ 23346787, місцезнаходження: Україна, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РПОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 841 (вісімсот сорок одна) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Суддя Краматорського міського суду А. О. Михальченко