
Справа № 570/5904/19
Номер провадження 2/570/522/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2020 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю секретаря судових засідань Беднарчук Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
в с т а н о в и в :
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом 2016 року відповідачка неодноразово позивача кошти у позивача.
Зокрема, 06.01.2016 року ОСОБА_2 отримала у борг кошти у сумі 1000 доларів США та зобов`язувалась їх повернути 12.01.2016 в розмірі 1550 доларів США. Відповідачкою протягом 2016-2017 років було частково повернуто борг в розмірі 100 доларів США.
01.02.2016 ОСОБА_2 отримала у борг 1600 доларів США, котрі мала повернути з відсотками до 04.02.2016 року. Впродовж 2016-2017 років нею було частково повернуто борг в розмірі 70 доларів США.
04.02.2016 року ОСОБА_2 отримала у борг 5800 доларів США, котрі мала повернути з відсотками до 20.03.2016 року. Впродовж 2016-2017 років нею було частково повернуто борг в розмірі 70 доларів США.
16.11.2016 року ОСОБА_2 отримала у борг 10000 доларів США, котрі мала повернути з відсотками до 22.11.2016 року. Впродовж 2016-2017 років нею було частково повернуто борг в розмірі 100 доларів США.
Отже, загальна сума боргу, яку відповідачка не повернула позичальнику, становить 18060 доларів США.
За наведеного позивач вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 коштів у сумі 18 060 доларів США, що еквівалентно 425 547, 78 грн. на час звернення до суду.
Позивач в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його учас ті.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась. Згідно поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без її участі.
Відповідачка не з`явився в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідачка є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду даної цивільної справи.
Подала заяву про відкладення розгляду справи з огляду на незадовільне самопочуття.
Відзив до суду не був поданий.
Судом приймається до уваги, що за положеннями ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідачка просила відкласти минуле судове засідання з причин необхідності отримання правової допомоги. Судом було заявлене дане клопотання.
Насьогодні відповідачка не з`явився в судове засідання та 04.11.2020 р. подала заяву про відкладення розгляду справи з огляду на незадовільне самопочуття. Проте належних доказів на підтвердження причин поважності неявки до суду не було надано. Окрім того, у судове засідання міг з`явитися представник відповідачки, адже саме з причини укладення відповідачкою договору з адвокатом було відкладене минуле судове засідання. Однак, і представник відповідачки в судове засідання не з`явився.
Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою.
Дослідивши докази, надані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, 06.01.2016 року ОСОБА_2 отримала у борг у позивача грошові кошти у сумі 1000 доларів США та зобов`язувалась їх повернути 12.01.2016 в розмірі 1550 доларів США. Відповідачкою протягом 2016-2017 років було частково повернуто борг в розмірі 100 доларів США.
01.02.2016 ОСОБА_2 отримала у борг 1600 доларів США, котрі мала повернути з відсотками до 04.02.2016 року. Впродовж 2016-2017 років нею було частково повернуто борг в розмірі 70 доларів США.
04.02.2016 року ОСОБА_2 отримала у борг 5800 доларів США, котрі мала повернути з відсотками до 20.03.2016 року. Впродовж 2016-2017 років нею було частково повернуто борг в розмірі 70 доларів США.
16.11.2016 року ОСОБА_2 отримала у борг 10000 доларів США, котрі мала повернути з відсотками до 22.11.2016 року. Впродовж 2016-2017 років нею було частково повернуто борг в розмірі 100 доларів США.
Суд установив, що наявність між сторонами позикових відносин підтверджується наявним у позивача розписками від імені ОСОБА_3 від 06.01.2016, 01.02.2016, 04.02.2016, 16.11.2016 року, які підтверджують як факт отримання позичальником (відповідачкою) коштів за договором позики, так і зобов`язання повернути ці кошти позивачеві (позикодавцеві) у визначені у розписках терміни та у визначених розмірах.
За своєю суттю розписка про отримання у борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах ВСУ від 18.09.2013 року та 02.07.2014 року.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст.1049 ЦК встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов`язання за належним чином не виконала: вона не повернула грошові кошти за борговими розписками. Через це утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Аналогічну правову позицію було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 373/2054/16-ц від 16 січня 2019 року.
Приймаючи до уваги вищевказане та враховуючи, що ОСОБА_2 взяте на себе зобов`язання щодо повернення позивачу отриманої позики в розмірі 18060 доларів США на день розгляду справи не виконала, суд вважає, що з відповідачки підлягає стягненню сума боргу за договором позики саме у тій валюті, в якій була отримана позика.
Оскільки, заборгованість ОСОБА_2 за борговими розписками становила 18060 доларів США, що на момент постановлення рішення за офіційним курсом гривні щодо долара США, встановленим Національним банком України станом на 05 листопада 2020 року становить 514 843 грн. 64 коп., суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення повністю. Стягнення підлягають 18060 доларів США, що еквівалентно 514 843 грн. 64 коп.
Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, то такі витрати слід стягнути з відповідачки на користь держави, і вони становлять суму: 2007 грн. х 5 = 10035 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 18060 доларів США, що на момент постановлення рішення за офіційним курсом гривні щодо долара США, встановленим Національним банком України станом на 05 листопада 2020 року, еквівалентно 514 843 грн. 64 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь на користь держави, за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), сума – 10035 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ).
Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Суддя Красовський О.О.
Судове рішення № 92648714, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 05.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 570/5904/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: