Рішення № 92645732, 05.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2020 р. справа № 300/2207/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0009604-5033-0905 від 20.05.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0009604-5033-0905 від 20.05.2020 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до підпункту "є" підпункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування будівлі промисловості, що належать фізичним та юридичним особам за умови використання таких об`єктів за функціональним призначенням. Оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність у вигляді промислового виробництва з використанням нежитлової будівлі - столярного цеху, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то вважає, що на зазначений об`єкт поширюються пільги, встановлені підпунктом "є" підпункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.25-26) .

Відповідач скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.09.2020 (а.с.30-36). Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що застосування п."є" п.п.266.2.2 п.266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе лише у разі дотримання двох обов`язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, до яких позивач не належить.

13.10.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу суду на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17.

Відповідач своїм правом на подання заперечення не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 06.10.1995, перебуває на другій групі оподаткування та здійснює такі види господарської діяльності за КВЕД ДК 009:2010 (КВЕД-2005):

- виробництво інших дерев`яних виробів, конструкцій і столярних виробів (основний) - код 16.23;

- установлення столярних виробів - код 43.32;

- вантажний автомобільний транспорт - код 49.41.

Вказане відображено у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9-14).

Позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно - столярний цех, загальною площею 572,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтвом про право власності (а.с.16-18).

На зазначений об`єкт нерухомості Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області нараховано зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.05.2020 за №0009604-5033-0905 в розмірі 11 941,04 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування, згідно з положеннями підпункту 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі, його частка.

Нормами підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлені податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, підпунктом ''є'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).

Застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у підпункті ''є''' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі. При цьому cама по собі специфіка об`єкта оподаткування - спеціальний статус будівлі як будівлі промисловості - не є достатньою підставою для застосування податкової пільги.

Обираючи за вихідне поняття ''промисловість'', у зв`язку з яким застосовується податкова пільга, встановлена підпунктом ''є'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням за її цільовим призначенням - для виготовлення промислової продукції.

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема нормою підпункту ''є'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків, зменшення податкового навантаження на тих платників податків (фізичних та юридичних осіб), які є власниками певних об`єктів нерухомості, з метою стимулювання їх використовувати ці об`єкти за функціональним призначенням.

Отже, норма підпункту ''є'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України застосовується, якщо власниками будівель промисловості є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання цих будівель за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.07.2020 у справі № 440/937/19, від 17.02.2020 у справі № 820/3556/17, від 28.05.2020 у справі № 826/1338/17.

Таке правозастосування узгоджується і з чинною з 23.05.2020 редакцією підпункту ''є'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (Закон України від 16.01.2020 №466-ІХ ''Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві''), згідно з якою з переліку об`єктів оподаткування податком виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи ''Будівлі промисловості та склади'' (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з довідкою від 26.08.2020 ФОП ОСОБА_2 (головного архітектора проекту) про визначення коду будівлі столярного цеху загальною площею 559,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , код даного об`єкту 1251.7 ''Будівлі підприємств лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості'' згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (а.с. 22).

За змістом підпункту 14.1.129-1. Пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт ''ґ'').

Згідно пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Враховуючи те, що позивачем спірне нерухоме майно використовується за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва, суд дійшов висновку, що нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , що належить позивачу, не є об`єктом оподаткування податку з податку на нерухоме майно в силу підпункту ''є'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Відтак, податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №0009604-5033-0905 від 20.05.2020 року є протиправним та підлягає до скасування.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в розмірі 840,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0009604-5033-0905 від 20.05.2020 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0009604-5033-0905 від 20.05.2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.