Рішення № 92645662, 04.11.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року (о 12 год. 00 хв.)Справа № 280/6695/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

третя особа Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Мелітопольський міськрайонний ВДВС, відповідач), третя особа Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому з урахуванням уточнення (вх. №49450 від 19.10.2020) просить визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №62711187 від 05.08.2020.

Ухвалою судді від 28.09.2020 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві (уточненій) вказує, що справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 127 КУпАП, розглядають органи Національної поліції і відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а тому оскільки правопорушення вчинено 13.05.2020, постанова про відкриття виконавчого провадження мала бути ухвалена не пізніше 13.07.2020. Крім того, наголошує, що оскільки постанова ІАМ №2528177 від 13.05.2020 не набрала законної сили (оскаржена боржником до суду і розгляд справи призначено на 28.09.2020), а також третьою особою (стягувачем) пропущений двомісячний строк накладення адміністративного стягнення, відповідач вчинив протиправну дію щодо відкриття виконавчого провадження і, відповідно постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2020 є незаконною. Пояснює, що вперше про відкриття виконавчого провадження дізнався 02.09.2020, коли отримав від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу електронної пошти у електронному виді постанову про арешт коштів боржника від 01.09.2020 і повідомлення про арешт коштів на банківських рахунках, копія оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження не надходила, що є порушенням ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Стверджує, що звертався особисто до відповідача з питання скасування арешту, накладеного на майно (грошові кошти) та закінчення виконавчого провадження №62711187, проте відповіді не отримав. На підставі вищевикладеного, просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №62711187.

Ухвалою судді від 26.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Перше судове засідання призначене на 03 листопада 2020 року.

02 листопада 2020 року від позивача надійшли пояснення (вх.№52323), у яких вказує, що підтримує позовні вимоги, просить задовольнити позов. Всі документи, які мав на доведення позовних вимог, надав суду.

Крім того, позивач звернувся до суду із заявою (вх. №52324 від 02.11.2020) про розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, 03 листопада 2020 року на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву (№52554), у якому пояснює, що у відповідності до приписів ст. 299, 300 КУпАП обов`язок встановлення факту оскарження постанов та відповідно правомірності їх направлення до виконання покладається орган Національної поліції, а саме ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, і зовсім не на державного виконавця, оскільки він немає можливості та не зобов`язаний перевіряти чи оскаржується постанова про накладення адміністративного стягнення. Крім того, посилається на приписи ст. 303 КУпАП, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» та зауважує, що постанова про накладення адміністративного стягнення №ЕАМ №2528177 про стягнення з ОСОБА_1 штраф у розмірі 51,00 грн., винесена 13.05.2020 та строк звернення до виконання закінчується 13.08.2020, отже виконавчий документ повністю відповідав вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а в заяві третьої особи про примусове виконання не було ніяких застережень відносно оскаржень цієї постанови про накладення адміністративного стягнення, у зв`язку із чим вважає, що 05.08.2020 правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62711187. Звертає також увагу суду, що 23.09.2020 боржником була надана квитанція №0.0.184672023.1 про сплату адміністративного правопорушення та кошти були розподілені на користь держави державним виконавцем згідно з платіжними дорученнями №№23646, 23645, 23644 від 28.10.2020, на підставі чого 23.09.2020 державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повною оплатою боргу, якою знято арешт з коштів боржника, що містяться на рахунках у ПАТ КБ «Приватбанк» та АТ «Універсалбанк», отже на теперішній час виконавче провадження є закінченим, а відповідно предмет спору відсутній. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Від третьої особи пояснення щодо позову/відзиву на адресу суду не надходили.

Учасники справи (їх представники) у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

За приписами ч. 6 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Постановою Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції серії ЕАМ №2528177 від 13.05.2020 на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1271-1 КУпАП, накладено штраф у сумі 51,00 грн., суму якого збільшено до 102 грн. у зв`язку із самостійною несплатою вказаного штрафу протягом 15 днів.

03 серпня 2020 року Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції звернувся до Мелітопольського міськрайонного ВДВС із заявою про примусове стягнення з позивача штрафу в розмірі 102,00 грн.

Державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного ВДВС Фоміною Є.Г. за результатом розгляду вищезазначених матеріалів 05 серпня 2020 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №62711187 з примусового виконання постанови ППП в м. Кривий Ріг в Дніпропетровській області серії ЕАМ №2528177 від 13.05.2020 про стягнення з позивача штрафу в розмірі 102 грн. на користь держави, яку 06 серпня 2020 року направлено на адресу позивача поштою разом із супровідним листом від05.08.2020 №74304, що також підтверджується пакетом поштових відправлень.

01 вересня 2020 року державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного ВДВС Фоміною Є.Г. винесено постанову в рамках ВП №62711187 про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти позивача, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Супровідним листом від 01.09.2020 №79854 вказана постанова направлена на адресу позивача, про що свідчить пакетом поштових відправлень за 01 вересня 2020 року.

02 вересня 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомив державного виконавця про часткове виконання постанови про накладення арешту.

03 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного ВДВС із клопотанням (заявою), в якій просив скасувати арешт, накладений на його майно (грошові кошти), закінчити виконавче провадження №62711187, відкрите на примусове виконання постанови серія ІАМ №2528177 від 13.05.2020, що прийнята відповідачем у справі №937/3772/20, провадження по якій відкрито ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.08.2020 про адміністративне правопорушення №2-а/937/60/20.

Листом-відповіддю від 16.09.2020 №1828-38/82443/16.9-31 позивача повідомлено, що виконавче провадження не може бути закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки цей пункт відноситься до виду «стягнення аліментів». Виконавче провадження може бути закінчено, якщо постанова буде оскаржена у законному порядку або фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідь направлена на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією 17 вересня 2020 року.

Вважаючи постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №62711187 від 05.08.2020 протиправною, позивач 17 вересня 2020 року (дата подання до відділення поштового зв`язку) звернувся з даним позовом до суду про її скасування.

У подальшому, згідно з квитанцією №0.0.1846762023.1 від 23.09.2020 суму боргу, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено ОСОБА_1 сплачено в повному обсязі, у зв`язку із чим відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №62711187 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Цією постановою припинено також чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Вказана постанова направлена на адресу позивача 02 листопада 2020 року разом із супровідним листом від 23.09.2020 №18.28.38/84068.

Розпорядженням №62711187, затвердженим 23 жовтня 2020 року, грошові кошти у сумі 227.30 грн., що надійшли 23.09.2020 на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа ЕАМ №2528177, виданого 13.05.2020.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контексті ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII) розуміють сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 3 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Статтею 4 Закону №1404-VIII визначені вимоги до виконавчого документа:

- назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

- дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

- резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

- дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

- строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

Стосовно посилання позивача на пропуск стягувачем встановленого законодавством строку пред`явлення виконавчого документу до виконання суд виходить з такого.

Згідно з приписами норм ч. 1 ст. 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в ч. 1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 цього Закону).

Частиною 1 ст. 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) встановлено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу /стаття 299 КУпАП/.

Згідно зі ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штраф.

Поряд з цим, абз. 1 ст. 303 КУпАП визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що оскарження особою постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги, що покликано забезпечити визначеність сторін у правовідносинах, що склалися між сторонами. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу вона підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого для добровільної сплати штрафу порушником, - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

За змістом ст. 303 КУпАП можна дійти висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути звернена до виконання лише протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі пропуску цього строку постанова про накладення адмінстягнення не підлягає виконанню.

З тексту постанови серії ЕАМ №2528177 вбачається, що вона прийнята 13 травня 2020 року, 03 серпня 2020 року стягувач звернувся до Мелітопольського міськрайонного ВДВС із заявою про звернення постанови у справі про адміністративне правопорушення до примусового виконання, тобто в межах встановленого 3-місячного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Жодних доказів повідомлення ОСОБА_1 стягувача про судове оскарження постанови про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу позивачем не надано та матеріали справи не містять.

У свою чергу, позивач також вказує на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАМ №2528177 від 13.05.2020, була оскаржена ним в судовому порядку, а, отже, на переконання ОСОБА_1 не набрала законної сили. При цьому, приймаючи виконавчий документ до провадження, державним виконавцем Мелітопольського ВДВС Фоміною Є.Г. не перевірено усі вимоги щодо дотримання вимог до виконавчого документа та не з`ясовано усі обставини справи, таким чином, на думку позивача, оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог ст. 4 Закону №1404-VIII.

На противагу вказаному, судом встановлено, що докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 повідомив відповідача про факт подання позову до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про визнання протиправною та скасування постанови Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАМ №2528177 від 13.05.2020, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд наголошує, що положеннями чинного законодавства на державного виконавця не покладено обов`язку щодо перевірки відомостей, зазначених у виконавчому документі при відкритті виконавчого провадження.

До того ж, провадження у справі № 937/3772/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відкрито ухвалою суду від 26.08.2020, тобто вже після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 13 Закону №1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Посилання позивача на не направлення на його адресу постанов, винесених державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного ВДВС у межах виконавчого провадження №62711187, не знайшли свого підтвердження протягом розгляду справи та спростовуються доказами, наданими відповідачем разом із відзивом.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 1, 2, 4 ст. 48 Закону №1404-VIII).

При цьому, за приписами ч. 1 - 4 ст. 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підстави вказаних приписів Закону №1404-VIII 01 вересня 2020 року державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного ВДВС Фоміною Є.Г. винесено постанову в рамках ВП №62711187 про арешт коштів боржника на банківських рахунках. Вказана постанова в межах даної справи позивачем не оскаржується.

На даний час виконавче провадження №62711187 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII, тобто у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що підтверджується квитанцією №0.0.1846762023.1 від 23.09.2020 та відповідною постановою від 23.09.2020 про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

З урахуванням заявлених позовних вимог, враховуючи, що на час вирішення справи виконавче провадження №62711187, яке відкрито оскаржуваною постановою від 05.08.2020, вже закінчено у зв`язку із фактичним виконанням позивачем в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, отже на думку суду, така постанова безпосередньо не впливає на обов`язки позивача, наявність чи відсутність порушень чинного законодавства з боку відповідача у даному випадку не порушує права позивача, а також те, що задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у сфері публічно-правових відносин, у суду відсутні підстави для поновлення порушеного права та скасування оскаржуваного рішення. При цьому, судом враховано, що постановою про закінчення виконавчого провадження припинено також чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, буд. 99, код ЄДРПОУ 34976173), третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 11) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак