Рішення № 92645165, 21.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Справа № 160/7865/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Жарій О.І.

за участю:

представника позивача Шмельової О.В.

представника відповідача Ковтюха В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якій позивач просить стягнути суму податкового боргу в розмірі 68770,85 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що згідно інтегрованої картки платника, за позивачем на час звернення до суду рахувався податковий борг у загальному розмірі 68770,85 грн. Зазначена заборгованість виникла внаслідок несплати позивачем: самостійно задекларованих грошових зобов`язань в податкових деклараціях з плати за землю від 13.02.2020 року в сумі 770,85 грн.; штрафних санкцій за рішеннями контролюючого органу в сумі 68000 грн. У зв`язку з несплатою податкового боргу, в порядку статті 95 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 15.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що жодних доказів на підтвердження наявності податкового боргу відповідачем не надано, в тому числі, не долучено до позовної заяви відповідні декларації та розрахунок боргу. 25.01.2018 року позивачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0000484004, № 0000474004 та № 0000464004 на підставі статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії. Проте, на адресу відповідача жодних актів не надходило, відповідач не здійснює підприємницьку діяльність, пов`язану з продажом алкогольних напоїв.

11.08.2020 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив про підстави проведення фактичних перевірок на торгових об`єктах відповідача, складання актів перевірок та їх направлення і вручення відповідачу засобами поштового зв`язку 11.01.2018 року.

26.08.2020 року засобами електронного зв`язку та 31.08.2020 року засобами поштового зв`язку відповідач надала заперечення на відповідь на відзив, в якому підтримала свої заперечення на позов та просила відмовити в задоволенні адміністративного позову. Також, зазначила, що не сплачувала податок за землю за квітень і травень 2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» N 533-IX від 17.03.2020 року. Крім того, відповідачем заначено, що станом на час проведення у 2018 році перевірок, діяв мораторій на проведення усіх без виключення планових перевірок, а позапланові заходи не мали відношення до відповідача.

На підставі ухвали від 16.09.2020 року суду перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 07.10.2020 року. Також, запропоновано ОСОБА_1 надати суду докази оскарження рішень про застосування штрафних санкцій.

В підготовчому засіданні 07.10.2020 року судом з`ясовувалось питання щодо оскарження винесених рішень про застосування штрафних санкцій. Представник відповідача заявив, що рішення не були оскаржені. Суд роз`яснив право відповідача на оскарження винесених рішень в судовому порядку, через що представник відповідача попросив час для консультації зі своїм адвокатом. Судом відкладено підготовче засіданні на 15.10.2020 року.

В підготовчому засіданні 15.10.2020 року представник відповідача заявив про те, що відповідач не буде оскаржувати рішення, оскільки, на його думку, пропущено строк позовної давності. Судом роз`яснено представнику відповідача порядок та строки оскарження рішень контролюючого органу, проте представник відповідача зазначив, що оскаржувати рішення відповідач не буде. Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.10.2020 року.

21.10.2020 року суд закрив підготовче провадження та за згодою представників сторін перейшов до розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

З доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що 25.01.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Дніпропетровській області, винесено рішення про застосування фінансових санкцій:

- №0000474004 в сумі 17000 грн. на підставі акту фактичної перевірки від 05.01.2018 року №248/04-36-40-04-11/ НОМЕР_1 ;

- №0000484004 в сумі 17000 грн. на підставі акту фактичної перевірки від 05.01.2018 року №242/04-36-40-04-11/ НОМЕР_1 ;

- №0000464004 в сумі 17000 грн. на підставі акту фактичної перевірки від 05.01.2018 року №246/04-36-40-04-11/ НОМЕР_1 .

11.04.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій №000136/04-36-40-04/ НОМЕР_1 в сумі 17000 грн. на підставі акту фактичної перевірки від 15.02.2019 року №6620/04-36-40-04-11/ НОМЕР_1 .

Відповідно до підпункту 19-1.1.14. пункту 19-1.1. статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України, в редакції, що діяла на час застосування до відповідача фінансових санкцій, було визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Під час судового розгляду справи встановлено, що контролюючим органом - ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення від 25.01.2018 року №0000474004, №0000484004, №0000464004 та від 11.04.2019 року №000136/04-36-40-04/ НОМЕР_1 , на підставі яких до відповідача застосовано штраф у загальному розмірі 68000 грн. (17000 грн. х 4).

Рішення від 25.01.2018 року №0000474004, №0000484004, №0000464004 вручені ОСОБА_1 01.02.2018 року, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

Враховуючи, що відповідачем не оскаржено рішення №0000474004, №0000484004, №0000464004, відповідач мала сплатити визначену цими рішеннями суму фінансових санкцій не пізніше 11.02.2018 року.

Рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.04.2019 року №000136/04-36-40-04/ НОМЕР_1 направлено засобами поштового зв`язку, проте конверт повернувся з відміткою поштової установи 11.05.2019 року «за закінченням встановленого строку зберігання».

Абзацом третім пункту 58.3. статті 58 ПК України визначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи, що відповідачем не оскаржено зазначене рішення, відповідач мала сплатити визначену цим рішенням суму фінансових санкцій не пізніше 21.05.2019 року.

Станом на час розгляду справи судом зазначені рішення не оскаржені відповідачем та є чинними.

Судом не досліджують питання правомірності чи неправомірності проведення контролюючим органом фактичних перевірок, за наслідком яких винесені зазначені рішення, оскільки ці питання виходять за межі заявлених позовних вимог.

Також, судом встановлено, що відповідачем 13.02.2020 року подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю №9023585434 та №9023547945, в яких самостійно задекларовані суми податкових зобов`язань з земельного податку на 2020 рік.

Пунктом 287.4. статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З інтегрованої картки платника податків з земельного податку з фізичних осіб вбачається, що станом на 10.06.2020 року у позивача була переплата з земельного податку в сумі 1,25 грн., а станом на 30.07.2020 року за ОСОБА_1 рахується недоїмка у сумі 522,55 грн., яка утворилась у червні-липні 2020 року.

За наведених обставин, спростовуються доводи представника відповідача, що заборгованість відповідача з плати за землю виникла внаслідок несплати відповідачем зобов`язань з плати за землю за квітень і травень 2020 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» N 533-IX від 17.03.2020 року.

Також, суд критично оцінює доводи позивача, викладені в позовній заяві про наявність заборгованості ОСОБА_1 з земельного податку в розмірі 770,85 грн., оскільки такі доводи не підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами.

В судовому засіданні представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області визнала, що станом на час розгляду справи в суді, заборгованість ОСОБА_1 з плати за землю становить 522,55 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідачем станом на час розгляду справи в суді, сума штрафних санкцій у загальному розмірі 68000 грн. та сума заборгованості з земельного податку у розмірі 522,55 грн. не сплачена. Ці суми зобов`язань є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

На підставі пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідачу 06.03.2018 року виставлено податкову вимогу №29140-17/26. Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Керуючись підпунктами 95.1-95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 у цій справі складає 68522,55 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, судові витрати суб`єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43145015) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути суму податкового боргу в розмірі 68522 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот двадцять дві) гривні 55 копійок з платника податків ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 03.11.2020 року.

Суддя М.В. Бондар