Рішення № 92644987, 04.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13123/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.08.2020 № 000000291319 та 000000281319.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.08.2020 відповідачем на підставі акту перевірки від 11.08.2020 №10/7.13-19/ НОМЕР_1 було прийнято податкові повідомлення-рішення № 000000291319 та 000000281319. Вказує, що не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки у наданих митним органом Німеччини документах щодо ввезеного автомобіля позивач взагалі не значиться, у них як покупця зазначено іншу особу - ОСОБА_2 , який даний автомобіль на митну територію України не ввозив. Отримана відповідачем від митних органів Німеччини інформація (експортна митна декларація №18DE290693625000E6 від 22.10.2018) стосуються іншого зовнішньоекономічного контракту, за яким позивач не є стороною правовідносин, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача про порушення ним положень митного та податкового законодавства. Доказів того, що позивач мав причетність до оформлення експортної декларації і доданих до неї рахунків, виписаних на іншу особу, Поліською митницею Держмитслужби не надано.

Стверджує, що під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу за резервним методом зі сплатою обов`язкових платежів та виконано митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур.

Вважає, що самостійне визначення Поліською митницею Держмитслужби розміру митних платежів на підставі документів, що були отримані від німецьких митних органів, щодо яких відсутні відомості про завершення митних процедур на час проведення документальної перевірки відносно нього, не відповідає положенням Митного кодексу України щодо процедури коригування такої вартості (останніми не передбачено можливості переходу від резервного методу до основного методу), через що висновки акта перевірки не ґрунтуються на вимогах закону.

На думку позивача, відповідач не довів належними, допустимими та достатніми доказами факт заниження митних платежів (ввізного мита та податку на додану вартість) під час ввезення товару на митну територію України, з огляду на що прийняті за наслідками перевірки позивача податкові повідомлення-рішення від 28.08.2020 №000000281319 та №000000291319 слід визнати протиправними та скасувати.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив щодо вимог позовної заяви. Вказує, що Поліською митницею Держмитслужби під час перевірки було встановлено, що заявлена у митний декларації від 01.11.2018 №UA205100/2018/017988 митна вартість транспортного засобу базувалась виключно на інвойсі від 29.10.2018 №250/2018, і відповідно до якого вартість транспортного засобу становить 8100 євро. Разом з тим, дані такого інвойсу не відповідають даним інвойсу від 24.10.2018 №V517-10-18 K-NI1910, який був наданий митними органами Німеччини. Не відповідає такий рівень митної вартості даним про митну вартість цього ж транспортного засобу в експортній декларації країни відправлення. Отже, висновки про заниження позивачем податкового зобов`язання за ввізним митом та ПДВ з ввезених на митну територію України товарів є обґрунтованими і правомірними. В свою чергу, позивач не надав ні іншої експортної декларації країни відправлення, ні будь-якого документу на підтвердження того, що ним дійсно було сплачено продавцю за легковий автомобіль саме 8100 євро, а не 14500 євро. Таким чином, отримані від уповноважених органів Німеччини документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товару - транспортного засобу, відрізняються від задекларованих позивачем під час митного оформлення, і правомірно були використані посадовими особами контролюючого органу. Зазначені обставини свідчать про заниження позивачем митної вартості транспортного засобу, який був ввезений на митну територію України, а тому відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та нараховано належні до сплати митні платежі та ПДВ. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач підтримав власну правову позицію, викладену в позові. Також наголошує, що лист митних органів Німеччини є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для висновку про встановлення порушення при оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю. Вважає, що висновки Поліської митниці Держмитслужби фактично здійснені лише на підставі припущення про фіктивність поданих ним документів, що стосуються вартості розмитненого транспортного засобу. Однак відповідачем не встановлено такого факту. Просив позов задовольнити.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 через декларанта ТзОВ «КАСТОМС БРОК ПЛЮС» за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205100/2018/017988 від 01.11.2018 ввезено на митну територію України товар - «Легковий автомобіль марки - BMW, модель 520D, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 загальна кількість місць, включаючи місце водія за документами виробника - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), код номеру двигуна - B47D20, тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів - 1995см3, потужність - 140kW, тип кузова - седан, колісна формула - 4*2, колір чорний, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2015, модельний рік виготовлення - 2015, дата введення в експлуатацію - 10.08.2015р. Категорія транспортного засобу - МІ. Торговельна марка - BMW, виробник BMW».

У вказаній декларації зазначено: країна відправлення: Німеччина (графа 16), код УКТ ЗЕД 8703329010 (графа 33), ціна товару: 8 100,00 Євро (графа 42). При митному оформленні вказаного товару були сплачені наступні митні платежі: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами (вид платежу - 121) - 32 655,52 грн., акцизний податок (вид платежу - 185) - 20 761,45 грн., податок на додану вартість (вид платежу - 128) - 75 994,44 грн.

До вищезазначеної митної декларації додавалися супровідні документи, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) №250/2018 від 29.10.2018, в якому вказано продавцем фізичну особу ОСОБА_3, вартість транспортного засобу - 8 100,00 Євро.

Матеріали справи також свідчать, що Поліською митницею Держмитслужби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 336, статті 345, пункту 2 частини 2 та частини 6 статті 351, 352, 354 Митного кодексу України, наказу Поліської митниці Держмитслужби від 13.07.2020 №163 проведено документальну невиїзну перевірку гр. ОСОБА_1 з дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару за митною декларацією №UA205100/2018/017988 від 01.11.2018.

За результатами перевірки складено акт №10/7.13-19/ НОМЕР_1 від 11.08.2020 (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого виявлено порушення позивачем вимог статті 49, пункту 2 частини другої статті 52, 53. частини 1 статті 257, 289 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита за МД від 01.11.2018 №UA205100/2018/017988 в сумі 13649,70 грн.; пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 30029,34 грн.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до інформації, отриманої від митних органів Німеччини (Генеральної митної дирекції Німеччини), від 25.04.2019 №Z4663-2018.UA.800165-DVIII.A.22 щодо надання інформації про митне оформлення автомобіля марки «BMW», модель « 520D, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 (декларація країни відправника від 22.10.2018 №18DE290693625000E6 та рахунок-фактура (інвойс) від 24.10.2018 №V517-10-18 K-NI1910), встановлено невідповідність відомостей щодо митної вартості товару, імпортованого в адресу ОСОБА_1 , за МД від 01.11.2018 №UA205100/2018/017988.

Так, згідно копій документів, надісланих Генеральною митною дирекцією Німеччини, а саме: декларації країни відправника від 22.10.2018 №18DE290693625000E6, рахунка-фактури (інвойс) від 24.10.2018 №V517-10-18 K-NI1910 встановлено: відправником товару є Mauss Motors International (Im Kuppersfeld 14, 40667 Meerbusch, DE); отримувачем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ); вартість автомобіля становить 14 500,00 Євро (461 460,96 грн. на дату митного оформлення автомобіля).

Тобто, згідно документів, наданих Генеральною митною дирекцією Німеччини листом від 25.04.2019 №Z4663-2018.UA.800165-DVIII.A.22, вартість транспортного засобу становить 14 500,00 Євро та є вищою, ніж зазначена в поданих до митного оформлення в Україні товарно-супровідних документах.

Незважаючи на те, що згідно копії рахунка-фактури (інвойс) від 24.10.2018 №V517-10-18 K-NI1910 та декларації країни відправника від 22.10.2018 №18DE290693625000E6 покупцем транспортного засобу визначено ОСОБА_2 , продавцем - «Mauss Motors International» (Німеччина), транспортний засіб, який є об`єктом купівлі-продажу, однозначно ідентифіковано за ідентифікаційними номером (номер кузова) НОМЕР_3 , який повністю збігається з номером кузова, вказаного в МД типу ІМ40ДЕ від 01.11.2018 №UA205100/2018/017988, оформленого ОСОБА_1 .

Відповідно до документально підтвердженої інформації, наданої митними органами Німеччини, щодо фактурної вартості переміщеного на митну територію України товару «автомобіль марки «BMW», ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_2 » встановлено порушення повноти декларування ОСОБА_1 складових митної вартості: до митного оформлення подано недостовірну інформацію щодо вартісних характеристик товару, які мають значення для оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України, та які відрізняються від задекларованих за МД типу ІМ40ДЕ від 01.11.2018 №UA205100/2018/017988.

Встановлені порушення призвели до заниження податкового зобов`язання по сплаті митних платежів на загальну суму 43679,04грн., в тому числі: мито на суму 13649,70 грн.; податок на додану вартість на суму 30029,34 грн.

28.08.2020 Поліською митницею Держмитслужби прийнято податкові повідомлення-рішення №000000291319, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ із ввезених на митну територію України товарів у сумі 37536,68 грн. (з них 30029,34 грн. основний платіж та 7507,34 грн. штрафні санкції) та № 000000281319, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем мито на транспортні засоби у сумі 17062,13 грн. (з них 13649,70 грн. основний платіж та 3412,43 грн. штрафні санкції).

Надаючи оцінку позовним вимогам та встановленим обставинам справи, суд виходить із того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 МК України).

Відповідно до статті 49 МК України (далі - в редакції чинній на момент винесення спірних рішень) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно із частиною першою статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи..

Частиною першою статті 351 цього ж Кодексу визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Як передбачено пунктом 2 частини другої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, згідно з пунктом 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Проаналізувавши вищезазначені положення митного законодавства, суд приходить до висновку, що декларант, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів, з моменту прийняття митним оргагом митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей в ній, в тому числі щодо достовірності митної вартості.

Згідно із статтею 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Частиною шостою статті 345 цього ж Кодексу визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Таким чином, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Як було встановлено судом, позивачем на митну територію України був ввезений транспортний засіб - «Легковий автомобіль марки - BMW, модель 520D, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 …», що оформлений за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA205100/2018/017988 від 01.11.2018. Як вбачається з рахунку-фактури (інвойс) №250/2018 від 29.10.2018, продавцем вказаного транспортного засобу виступала фізична особа Johannes Tangel - Fahrzeughandel, а його вартість становила 8 100,00 Євро.

Разом з тим, у ході перевірки (№10/7.13-19/ НОМЕР_1 від 11.08.2020) відповідачем було встановлено, що відповідно до інформації, отриманої від митних органів Німеччини (Генеральної митної дирекції Німеччини), від 25.04.2019 №Z4663-2018.UA.800165-DVIII.A.22 щодо надання інформації про митне оформлення автомобіля марки BMW, модель 520D, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 (декларація країни відправника від 22.10.2018 №18DE290693625000E6 та рахунок-фактура (інвойс) від 24.10.2018 №V517-10-18 K-NI1910), встановлено невідповідність відомостей щодо митної вартості товару, імпортованого в адресу ОСОБА_1 , за МД від 01.11.2018 №UA205100/2018/017988. Так, згідно копій документів, надісланих Генеральною митною дирекцією Німеччини, а саме: декларації країни відправника від 22.10.2018 №18DE290693625000E6, рахунка-фактури (інвойс) від 24.10.2018 №V517-10-18 K-NI1910 встановлено: відправником товару є Mauss Motors International (Im Kuppersfeld 14, 40667 Meerbusch, DE); отримувачем ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ); вартість автомобіля становить 14 500,00 Євро (461 460,96 грн. на дату митного оформлення автомобіля). Тобто, згідно документів, наданих Генеральною митною дирекцією Німеччини листом від 25.04.2019 №Z4663-2018.UA.800165-DVIII.A.22, вартість транспортного засобу становить 14 500,00 Євро та є вищою, ніж зазначена в поданих до митного оформлення в Україні товарно-супровідних документах.

Однак, суд зауважує, що самі по собі документи митних органів Німеччини не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами тому, що позивачем при ввезенні на митну територію України транспортного засобу марки BMW, модель 520D, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 було занижено його митну вартість.

Лист митних органів Німеччини є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для висновку про встановлення порушення при оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що в ході судового розгляду справи митним органом не було доведено того, що під час здійснення митного оформлення автомобіля позивача у його розпорядженні були документи, копії яких працівниками митного органу було взято до уваги при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Сам ОСОБА_1 категорично заперечує те, що йому було відомо про іншу вартість придбаного ним транспортного засобу та надав суду документальні докази на підтвердження придбання такого саме за ціною 8 100,00 Євро

Окрім того, суд звертає увагу на те, що при митному оформленні згаданого транспортного засобу його митна вартість була визначена за резервним методом і у митного органу з цього приводу не було жодних зауважень.

У митній декларації ІМ40ДЕ №UA205100/2018/017988 від 01.11.2018 декларантом позивача було зазначено, що автомобіль марки BMW, модель 520D, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , імпортується з Німеччини (графа 15 «країна відправлення»: Німеччина, «Код країни відправлення» DE). При цьому, до митного оформлення було подано рахунок-фактуру (інвойс) №250/2018 від 29.10.2018, за умовами якого продавцем транспортного засобу виступає фізична особа Johannes Tangel - Fahrzeughandel.

Разом з тим, як встановлено судом, отримана відповідачем від митних органів Німеччини інформація, а саме: декларація країни відправника від 22.10.2018 №18DE290693625000E6 та рахунок-фактура (інвойс) від 24.10.2018 №V517-10-18 K-NI1910, стосується іншого зовнішньоекономічного контракту (угода купівлі-продажу від 22.10.2018), по якому позивач не є стороною правовідносин, що свідчить про безпідставність тверджень митного органу про порушення гр. ОСОБА_1 положень митного та податкового законодавства.

Так, із наданих митними органами Німеччини документів, вбачається, що ціна транспортного засобу марки BMW, модель 520D, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 становить 14 500,00 Євро, а продавцем вказано компанію Mauss Motors International, покупцем - ОСОБА_2 .

Таким чином, суд вказує на те, що згідно інформації митних органів Німеччини вказаний вище автомобіль згідно вказаних документів продавався від компанії Mauss Motors International до громадянина України ОСОБА_2 , який цей транспортний засіб на територію України не ввозив, та не здійснював митних процедур.

При цьому, перевіркою на офіційному сайті Єврокомісії https://ec.europa.eu/ декларації MRN №18DE290693625000E6 від 22.10.2018 судом встановлено, що інформація за вказаною митною декларацією відсутня.

Позивачем цей же автомобіль був придбаний у фізичної особи Johannes Tangel - Fahrzeughandel згідно інвойсу №250/2018 від 29.10.2018, був ввезений на територію України та були здійснені всі митні формальності.

Крім того, при митному оформленні вказаного транспортного засобу рішення про коригування митної вартості митними органами не приймалися, додаткові дослідження поданих декларантом документів митними органами не проводилися. Суд звертає увагу, що в ході судового розгляду справи митним органом не було доведено того, що під час здійснення митного оформлення автомобіля позивача у його розпорядженні були документи, копії яких працівниками митного органу було взято до уваги при прийнятті оскаржуваних ППР, сам позивач категорично заперечує те, що йому було відомо про іншу вартість придбаного ним транспортного засобу та надав суду допустимі докази на підтвердження придбання такого саме за ціною 8100 Євро.

Аналогічна правова позиція щодо недостатності взяття відповідачем лише листа митного органу іншої держави для прийняття рішення про коригування шляхом збільшення грошових зобов`язань на суму зазначену в такому листі викладена в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 року в справі №460/3002/19.

У свою чергу, митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ №UA205100/2018/017988 від 01.11.2018, згідно якої митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом (графа 43 декларації). В порядку статті 55 МК України митний орган коригування митної вартості транспортного засобу, в тому числі із застосуванням основного методу (за ціною договору), не проводив, відповідне рішення в матеріалах справи є відсутнім.

Таким чином, самостійне визначення відповідачем розміру таких платежів на підставі документів, що були отримані від митних органів Німеччини, не відповідає положенням МК України щодо процедури коригування такої вартості (останніми не передбачено можливості переходу від резервного методу до основного методу), через що висновки акту перевірки не ґрунтуються на вимогах закону.

Суд зазначає, що висновки відповідача фактично здійснені лише на підставі припущення про фіктивність поданих позивачем документів, що стосуються вартості розмитненого транспортного засобу. Однак відповідач не встановив такого факту.

Поліська митниця Держмитслужби, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи митних органів Німеччини, не перевірила обставини завершення експорту товару; для усунення сумнівів не скерувало запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по німецьких документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом.

Крім того, приймаючи рішення у даній справі, суд також враховує ту обставину, що рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 06.04.2020 у справі №163/2062/19, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020, постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС від 09.10.2019 в справі про порушення митних правил № 2250/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу скасовано, провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 2250/20500/19 закрито. В даному рішенні суд зазначив, що самі по собі документи митних органів Федеративної Республіки Німеччини не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо продавця (відправника), покупця (отримувача) та вартості товару. Такі документи лише свідчать, що німецька компанія Mauss Motors International задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС. В оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Федеративної Республіки Німеччини, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас судом також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Одночасно суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Підсумовуючи викладене, на переконання суду, у ході судового розгляду справи митний орган не довів належними, допустимими та достатніми доказами правомірності оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішень та не спростував його доводів про безпідставність таких.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення ОСОБА_1 вимог митного та податкового законодавства, в частині заниження податкових зобов`язань та сплати митних платежів під час ввезення товарів на митну територію України, з огляду на що прийняті за наслідками перевірки позивача податкові повідомлення-рішення від 28.08.2020 № 000000291319 та 000000281319 слід визнати протиправними та скасувати, а тому позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що у митного органу не було достатньо правових підстав для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив за подання цього позову згідно з квитанцією від 08.09.2020 судовий збір в сумі 840,80 грн., який згідно із випискою зарахований до спеціального фонду державного бюджету. Отже, оскільки позов задоволено повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Поліської митниці Держмитслужби від 28.08.2020 № 000000291319 та 000000281319.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43350097).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич