Рішення № 92644980, 05.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/14328/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними та рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій та рішення від 02.09.2020 № 60 щодо відмови у проведенні перерахунку суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1617/20 від 12.03.2020 відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2016 по справі №161/2940/16-а, що набрало законної сили, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1617/20 від 12.03.2020 відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2016 по справі №161/2940/16-а, що набрало законної сили, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 09.12.2015 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України як одержувач довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді, призначеного відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду від 26.05.2016 по справі № 161/2940/16-a на підставі 3акону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI в редакції 3акону України № 192 VIII. 13.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Конституційного Суду від 18.02.2020 №2-p/2020. До заяви було додано довідку про суддівську винагороду від 12.03.2020 №03-23/1617/20 тa зазначене вище рішення Конституційного Суду. Проте позивачу було відмовлено в здійсненні перерахунку.

28.08.2020 ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки на цей момент Верховний Суд виніс постанову по зразковій справі № 620/1116/20, від 16.06.2020, яка набрала законної сили 07.08.2020, в якій виклав правові позиції з аналогічних підстав. Однак, 24.09.2020 позивач отримав від відповідача рішення від 02.09.2020 № 60, яким йому відмовлено в здійсненні перерахунку з посиланням на те, що Верховна Рада України не внесла змін до Закону № 1402- VIII (як було рекомендовано Конституційними Судом), a тому відсутній механізм щодо порядку проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивач із рішенням відповідача не погоджується та вважає його протиправним, оскільки після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» він набув право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді. З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.10.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що на виконання рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 не внесено відповідних змін до законодавства, а відтак відсутні підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Крім того, відповідач зазначив, що вимога позивача зобов`язати здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2016 у справі №161/2940/16а не підлягає задоволенню, оскільки у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, суд| позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє. Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 резолютивна частина рішення суду не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді судді Господарського суду Волинської області, є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2016 № 161/2940/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання протиправною відмови в призначенні (відновленні) щомісячного грошового утримання судді у відставці та зобов`язання вчинити дії, яка набрала законної сили 07.06.2016, позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного Управління пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови в призначенні (відновленні) щомісячного грошового утримання судді у відставці та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано відмову Луцького об`єднаного Управління пенсійного фонду України у Волинській області в призначенні (відновленні) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 протиправною. Зобов`язано Луцьке об`єднане Управління пенсійного фонду України у Волинській області призначити, здійснювати перерахунок та виплачувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 09 грудня 2015 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Луцьке об`єднане Управління пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 гривень (а. с. 9-11).

12.03.2020 Господарським судом Волинської області позивачу видано довідку № 03-23/1617/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, де зазначено, що його суддівська винагорода станом на 18.02.2020, яка враховується при перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 117 922,20 грн (а.с.8).

13.03.2020 та 28.08.2020 позивач звертався до відповідача із заявами про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якого додав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12 березня 2020 року № 03-23/1617/20, видану Господарським судом Волинської області та Рішення Конституційного Суду від 18.02.2020 №2-р/2020.

Рішеннями від 19.03.2020 № 20 від 02.09.2020 № 60 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про результати розгляду заяв ОСОБА_1 від 16.03.2020 та 28.08.2020 про перерахунок пенсії відповідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з відсутністю на даний час змін до Закону та відповідно механізму щодо порядку проведення порядку проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання Рішення Конституційного Суду від 18.02.2020 №2-р/2020.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так у підпункті 4 пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

При цьому пункт 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, який передбачав, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), виключений з 01 січня 2020 року на підставі підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак Конституційний Суд України рішенням від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

У зазначеному рішенні Конституційний Суд України відзначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України 13 липня 2017 року №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 обумовлено, що положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набула право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 06 березня 2019 у справі №638/12586/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.

Суд наголошує, що зміна з 01 січня 2020 року розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених прав у зв`язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020.

Отже, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII з 19 лютого 2020 року, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в рішенні Верховного Суду від 16 червня 2020 року у зразковій справі №620/1116/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року. Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України цей правовий висновок суд враховує у даній справі, яка є типовою.

Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України, адже умовою такого перерахунку є визначені Законом №1402-VIII підстави, а саме збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, підтверджене відповідною довідкою, яку надав позивач, а необхідності окремого порядку проведення перерахунку Закон №1402-VIII не передбачає.

Крім того, безпідставним є покликання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 травня 2020 року у зразковій справі №0640/3835/18, оскільки різними є обставини, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права в справі, що розглядається, та зразковій справі №0640/3835/18. Як уже зазначалося, спірні правовідносини з відповідачем виникли після визнання неконституційним пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, які є предметом оскарження.

Частиною 5 статті 13 Закону № 1402-VI встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Вказана норма зобов`язує пенсійний орган у спірних правовідносинах застосовувати висновки Верховного Суду у зразковій справі № 620/1116/20.

Незастосування у спірних правовідносинах таких висновків свідчить про протиправність дій відповідача, яка призвела до порушення права позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у передбаченому чинним законодавством розмірі. Вказане та наведений вище аналіз законодавства спростовують доводи пенсійного органу про правомірність своїх дій та рішень.

Щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2016 по справі №161/2940/16-а, що набрало законної сили, без обмеження граничного розміру суд зауважує, що приймаючи рішення від 02.09.2020 № 60 відповідач відмовив позивачу у перерахунку у зв`язку з відсутністю механізму та порядку його проведення з урахуванням рішення Конституційного Суду України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020. Сам перерахунок проведений не був. Відтак, спору щодо відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Відсутні підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відповідно питання відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці відносно суддівської винагороди є передчасним.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1617/20 від 12.03.2020, з урахуванням раніше виплачених сум, та рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 02.09.2020 №59 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.08.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1617/20 від 12.03.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн, сплачений відповідно до квитанції № 0.0.1852893349.1 від 29.09.2020 (а.с.7).

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Господарського суду Волинської області № 03-23/1617/20 від 12 березня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 02.09.2020 №60 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.08.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1617/20 від 12 березня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя О.А. Лозовський