Рішення № 92644950, 04.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/11346/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - університет, позивач) звернувся із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних із утриманням під час навчання у сумі 53856,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу в університеті з 26.08.2015 по 18.03.2016 на посаді курсанта. Наказом від 17.03.2016 №70 відповідача відраховано від подальшого навчання у зв`язку із розірванням контракту достроково. Після розриву контракту у ОСОБА_1 виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право на звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку. ОСОБА_1 зобов`язався відшкодувати витрати на утримання в університеті під час навчання, про що свідчить його особистий підпис на загальному розрахунку від 20.03.2016. На протязі 2016-2020 після відрахування з університету ОСОБА_1 виконував взяті на себе зобов`язання, в результаті чого були відшкодовані університету кошти у сумі 15195 грн. На теперішній час відшкодування заборгованості відповідачем на користь університету припинилось, підстави позивачу невідомі.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь університету невідшкодовану суму витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання, у розмірі 53856,18 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.27).

Відповідач відзив на позов не подав, хоча копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, зазначеної у відомостях підрозділу УДМС України у Волинській області (а.с.25-26), проте поштове відправлення повернулося 31.08.2020 на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто зазначена копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, в силу вимог частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі вручена відповідачу належним чином (а.с.30-32).

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.08.2015 між Міністерством оборони України в особі тво начальника Військового коледжу сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с.7).

Відповідно до умов вказаного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, сумлінно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів свої службові обов`язки; продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання; відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані із його утриманням у закладі, у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість (пункт 1 контракту від 26.08.2015).

14.03.2016 начальником навчального курсу майором Древаль А.В. подано рапорт про відрахування відповідача від подальшого навчання за недисциплінованістю (а.с.17).

Наказом начальника університету №70 від 15.03.2016 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , курсанта 1-го курсу факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ Харківського національного університету Повітряних Сил, відраховано від подальшого навчання за недисциплінованість та відповідно до пункту 36 «Положення про проходження громадянами України військової служби (навчання) у Збройних Силах України» припинено чинність дії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково, через службову невідповідність, з 18.03.2016. Даним наказом утримано з відповідача суму у розмірі 69051,18 грн за період навчання в університеті, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964. Виключено із списків змінного складу університету, всіх видів забезпечення. Направлено для постановки на військовий облік до Нововолинського ОРВК, м.Нововолинськ Волинська обл. (а.с.8).

20.03.2016 позивачем було складено та вручено відповідачу загальний розрахунок №339 коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у сумі 69051 грн 18 коп, про що ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом без зазначення причин, які могли б вказувати про непогодження із таким розрахунком (а.с.9).

Як слідує з довідки про фактичне відшкодування курсантом ОСОБА_1 витрат на його утримання від 21.07.2020 №350/176/100-683/1622, відповідач в період з 31.03.2016 по 27.05.2020 відшкодував університету витрати в сумі 15195,00 грн, залишок боргу складає 53856,18 грн (а.с.19-20).

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд приходить до таких висновків.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 «Про Збройні Сили України» організаційно Збройні Сили України складаються із органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин першої статті 25 цього Закону підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону (частина п`ята статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України №2232-ХІІ курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

За правилами підпункту «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Постановою Кабінету Міністрів України №964 від 12.07.2006 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах.

Пунктами 3-4 цього Порядку визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через недисциплінованість.

Як вбачається з контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу від 26.08.2015, курсант ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах сержантського і старшинського складу або офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах сержантського і старшинського складу або офіцерського складу після закінчення цього закладу (п.1 контракту).

При цьому, утримання відповідача у Харківському Національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба здійснювалось шляхом здійснення грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

З матеріалів справи, зокрема, із загального розрахунку від 20.03.2016 №339 вбачається, що витрати університету на утримання відповідача у формі грошового забезпечення становлять 51804 грн 03 коп, по продовольчому забезпеченню - 12860 грн 28 коп, по речовому забезпеченню - 00 грн 00 коп, по медичному забезпеченню - 192 грн 87 коп, по перевезенню до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку 00 грн 00 коп, по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 4194 грн 00 коп, усього - 69051 грн 18 коп (а.с.9-15).

Підписом відповідача та відміткою у зазначеному розрахунку про зобов`язання добровільно відшкодувати витрати підтверджується погодження між сторонами вказаної суми витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Харківському Національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та визнання необхідності відшкодування вказаних коштів ОСОБА_1 .

Разом з тим з довідки від 21.07.2020 №350/176/100-683/1622 слідує, що фактично ОСОБА_1 відшкодовано витрати у розмірі 15195,00 грн та залишок боргу складає 53856,18 грн (а.с.19-20).

Отже, матеріалами справи підтверджується та обставина, що відповідач не відшкодував університету витрати на його утримання в сумі 53856,18 грн, доказів відшкодування суми заборгованості в повному обсязі суду не надано.

При вирішенні даного спору, суд звертає увагу, що курсанти, які навчаються у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).

Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував.

Крім того, при вирішенні даного спору суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, які полягають у тому, що спори у справах про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи під час навчання у вищому навчальному закладі, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача в судовому порядку невідшкодованих добровільно ним сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, що є підставою для задоволення позову повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (61023, м.Харків, вул. Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ 24980799) кошти в розмірі 53856,18 грн (п`ятдесят три тисячі вісімсот п`ятдесят шість грн. 18 коп.) на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій