Рішення № 92644892, 03.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 листопада 2020 р. Справа № 120/4429/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що є пенсіонером органів прокуратури, якому призначено пенсію за вислугу років у відповідності до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017 № 657, якою підвищено посадові оклади та надбавки працівникам органів прокуратури України, з метою реалізації свого права на перерахунок пенсії, він звернувся з відповідною заявою до відповідача за результатами розгляду якої отримав відмову у перерахунку пенсії.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, мотивуючи тим, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 визнано неконституційними положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VI, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, відповідного нормативно-правового акта, який регулює порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України після 13.12.2019 не приймалося, а постанова Уряду від 11.12.2019 року № 1155 не є підставою для перерахунку пенсії, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру", тому, на думку відповідача, відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657.

Крім того, представником відповідача до суду надано клопотання про зупинення провадження у справі, згідно якого управління посилається на ухвалу Верховного Суду від 20.05.2020 року якою відкрито провадження № Пз/9901/20 у зразковій справі № 560/2120/20. При цьому зазначає, що правовідносини, що існують у цій справі та визначеній справі, як зразковій регулюються одними нормами права, що вказує на типовість справ.

Вирішуючи заявлене клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

Дослідивши подане клопотання та додатки до нього, суд приходить до висновку, що вказана підстава для зупинення провадження є факультативною та відповідне клопотання про зупинення провадження може бути задоволено лише в разі його обґрунтованості.

При цьому, іншими причинами є не будь-які обставини, а лише ті, які тимчасово перешкоджають або роблять недоцільним розгляд справи, оскільки за час зупинення можуть з`явитися важливі для справи обставини, неврахування яких може вплинути на законність судового рішення.

Зважаючи, що з вказаних у клопотанні підстав зупинення провадження у справі є правом, а не обов`язком суду, враховуючи необґрунтованість заявленого клопотання належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні такого клопотання.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, однак суд не приймає її до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи, у даній категорії справ, є позов та відзив.

Відповідно до ухвали про відкриття провадження від 31.08.2020 року розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 11.06.2008 року по даний час та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% середньомісячного заробітку.

Перерахунок пенсії позивача було проведено у 2016 році на підставі рішення Немирівського районного суду від 10.06.2016 року у розмірі 90% із середньомісячного заробітку без обмеження її максимальним розміром. /а.с. 9-12/.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(11)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" на звернення позивача 12.03.2020 року прокуратурою Вінницької області йому надано довідку № 18/107 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. /а.с. 8/.

З метою реалізації свого права на перерахунок пенсії, 26.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років. До заяви додано зазначену довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення).

Рішенням від 27.05.2020 року за № 905030151413 відповідач, відмовив у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на час призначення позивачу пенсії було визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі також Закон №1789-ХІІ): - прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);

- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);

- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (далі Закон №1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015 року) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015 року) викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Суд установив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та Пенсійним фондом України.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 та визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Таким чином, зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення позивача відповідно до Закону України "Про прокуратуру", за отриманням актуальної довідки про заробітну плату та згодом до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про перерахунок пенсії.

В свою чергу пенсійний орган відмовляє заявнику у задоволенні такої заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Фактично пенсійний орган погоджується з наявністю у позивача права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Таким чином доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 (після 13.12.2019) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 року норма частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а теперішній розмір пенсії позивача останній раз перераховувався ще у 2016 році.

Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.

Така бездіяльність уряду була предметом розгляду у судах.

Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.

Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.

Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.

Тому Суд вважає підхід відповідача до вирішення заяви позивача незаконним. Суд зазначає, що в цій ситуації позивач має право на перерахунок його пенсії.

Крім того твердження Пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону № 1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019 року), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.

Крім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладені в рішенні від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20, яка підлягають застосуванню судом у даних правовідносинах відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України.

Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром суд зазначає про таке.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов стверджує, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, що втратили працездатність. Та вважає недоцільним проведення перерахунку пенсії позивачу.

Як вже зазначено судом, постановою від 10.06.2016 року прийнятою Немирівським районним судом Вінницької області позов задоволено та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії позивача у розмірі 90% із середньомісячного заробітку без обмеження її максимальним розміром.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

За загальним правилом, визначеним у пункті 4 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV зі змінами, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб`єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням постанови Немирівського районного суду Вінницької області без обмеження її максимального розміру у розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, у суду немає підстав для перегляду обставин, які вже були предметом судового розгляду у справі № 140/1001/16-а.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі заяви позивача та довідки прокуратури Вінницької області від 12.03.2020 року, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження її максимальним розміром, а тому дії відповідачі, які знайшли своє відображення у формі рішення № 905030151413 від 27.05.2020 року є протиправними.

За приписами ст. 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

За таких обставин, з метою повного захисту прав та інтересів позивача підлягають задоволенню і похідні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити із 01 січня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Вінницької області з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 246 КАС України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи, що прийняте у цій справі рішення носить зобов`язальний характер та не є судовим рішенням про стягнення суми пенсії, відсутні підстави для висновку про його негайне, чи як зазначає позивач невідкладне, виконання.

Надаючи оцінку запропонованому позивачем способу виконання судового рішення (здійснення виплати однією сумою) суд не знаходить підстав для його встановлення, оскільки при вирішенні цього спору, обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача визначається із урахуванням норм п. 4 ч. 1 ст. 5 та п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України. Беручи до уваги втрату чинності норм п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649 якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, для повного захисту порушених прав позивача достатнім є обраний судом спосіб, який не потребує конкретизації вказівкою на кількість сум здійснення виплат перерахованої пенсії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 905030151413 від 27.05.2020 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яка визначена у довідці від 12.03.2020 року № 18/107 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 560,53 грн., що був сплачений при зверненні до суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 13322403).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович