Рішення № 92641519, 26.10.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7311/19

Провадження по справі № 2-о/635/26/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Кондратенко Л.І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, яку в подальшому уточнив та остаточно просив встановити факт його спільного проживання разом з його матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини після смерті останньої, а саме – станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що з моменту народження та до дня смерті матері ОСОБА_2 , зокрема до ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав разом з останньою за адресою: АДРЕСА_1 , мав з матір`ю спільний побут та вів з нею спільне господарство. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно. 14 червня 2019 року заявник звернувся до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті матері, однак, нотаріусом відмовлено ОСОБА_3 у відкритті спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті останньої з тих підстав, що заявником був пропущений строк, встановлений законом для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та у зв`язку з ненаданням документу, що підтверджує факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за однією адресою. Встановлення факту, про який просить заявник у своїй заяві необхідно останньому для оформлення своїх спадкових прав після смерті матері.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 вересня 2019 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено здійснювати за правилами окремого провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 вересня 2019 року клопотання заявника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено; витребувано з Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи маються відомості щодо складання заповітів від її імені.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про виклик у судове засідання та допит в якості свідків задоволено; викликано у судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2020 року прийнято до розгляду уточнену заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подану до Харківського районного суду Харківської області 02 жовтня 2020 року; викликано у судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_6 , яка поживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; прийнята відмова заявника ОСОБА_1 від виклику в судове засідання та допиту в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Заявник у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним в заяві про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Представник заінтересованої особи Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, 13 січня 2020 року суду надана заява за підписом селищного голови Мороз О. про розгляд справи за відсутності представника Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Батьками заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 02 серпня 1982 року).

З 29 червня 1979 року ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , видане 29 червня 1979 року Бабаївською селищною радою народних депутатів Харківського району Харківської області; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 24 липня 2006 року Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 23 грудня 2008 року Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області.

Як вбачається зі змісту акту, складеного 27 червня 2019 року депутатом Бабаївської селищної ради Боровським Р.А. в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 проживав разом з матір`ю ОСОБА_2 та вів спільне господарство до моменту смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , заявник проживає за вказаною адресою з 21 червня 1952 року.

14 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Гаражи Н.П. із заявою, яка була зареєстрована в журналі реєстрації звернень за №12/02-47, про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 , однак, постановою приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Гаражи Н.П. за вих.№694/02-31 від 14 червня 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що він не подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , згідно з встановленим шестимісячним терміном, та вважається таким, що її не прийняв, а також у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надано документа, що підтверджує факт його проживання з ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа завідувача Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Ю.М. за вих. №4971/01.16 від 27 листопада 2019 року, зокрема вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , з заявами про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто із спадкоємців не звертався, спадкова справа не відкрита, свідоцтво про право на спадщину держнотконтора не видавала.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті останньої підтверджується письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, а також поясненнями свідка ОСОБА_6 , яка є сусідкою заявника, та свідка ОСОБА_7 , який є близьким товаришем заявника та його кумом. Так, вказані свідки у судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_1 постійно проживав разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 на протязі останніх п`яти років до смерті матері, здійснював за нею догляд, вів з нею спільне господарство, а після її смерті – поховав та продовжив проживати у вказаному будинку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем.

Так, Верховний Суд в постанові від 10 січня 2019 року у справі №484/747/17 зазначив, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Тому ВС погодився, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем.

Судом встановлено, що 14 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Гаражи Н.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 , однак постановою приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Гаражи Н.П. за вих.№694/02-31 від 14 червня 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що заявником не було надано документів на підтвердження факту його проживання з ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, встановлення вказаного факту необхідно ОСОБА_1 для реалізації своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із заявами про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 більше ніхто із спадкоємців не звертався, спадкова справа не відкрита, свідоцтво про право на спадщину держнотконтора не видавала, що підтверджується листом завідувача Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Кормілець Ю.М. за вих. №4971/01.16 від 27 листопада 2019 року. Наведене свідчить, що встановлення факту, про який заявник просить у своїй заяві, на вплине на права та обов`язки інших осіб, зокрема інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

Отже, досліджені судом письмові докази, дають підстави встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з його матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини після смерті останньої, а саме – станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити повністю.

Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з його матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини після смерті останньої, а саме – станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа - Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04396549, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, смт Бабаї, площа Михайлівська, буд.2.

Повне рішення складено 04 листопада 2020 року.

Суддя Т.В. Бобко