Ухвала суду № 92640400, 03.11.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9584/20

Провадження № 1-кп/638/1287/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

за участю прокурора Гладкіх Д.В.,

захисника Горустович Д.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 Гладкіх Д.В. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 12020220470001789 від 01.04.2020 року у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст.190, ч.4 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт кримінального провадження № 12020220470001789 від 01.04.2020 року у відношенні ОСОБА_1 за ч.3 ст.190, ч.4 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.358 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 60 діб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Також просив оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні з метою узгодження питання про укладення угоди.

Захисник Горустович Д.Б. не заперечував проти оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні, щодо продовження строку тримання під вартою його підзахисному - заперечував, вказуючи на безпідставність ризиків, на які посилався прокурор.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, тобто з метою запобігання спробам: переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу тримання під вартою, суд приймає до уваги, що обвинувачений підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та вважає що відсутні підстави стверджувати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов?язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачуються в тому числі у скоєні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, раніше судимий, не одружений та не працював до затримання, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв?язків, стан здоров?я останнього не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув?язнення.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при наявності обґрунтованої підозри, та міри покарання, яка йому може загрожувати, обвинувачений може переховуватися від суду. Таким чином, суд вважає, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.

Також суд врахував практику ЄСПЛ, а саме те, що оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов?язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв?язками та усіма видами зв?язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови § 58).

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 Гладкіх Д. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 60 діб - до 02 січня 2021 року.

Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 13:00 години 30.11.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий: