Ухвала суду № 92637830, 04.11.2020, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №488/788/17

Провадження №1-кп/477/38/20

УХВАЛА

04 листопада 2020 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі колегії суддів: головуючої – судді Семенової Л.М.,

суддів: Глубоченка С.М. та Козаченка Р.В.,

при секретарі судових засідань –Дячок Л.С.,

за участю: прокурора – Шалабода Д.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників: Абакумова С.М., Скоробогатова О.В., Гриненко Т.В., Завадської Л.І., Коваля О.В.,

перекладача: Денисенко Т.М.,

в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 186, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 186, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 186, ч.5 ст. 185, ч.2ст.15 ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 383, ч.2 ст.28 ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 186, ч.5 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України та ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 384 КК України,

розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Жовтневого районного суду Миколаївської області з 31 травня 2018 року перебуває кримінальне провадження № 12016150050001427, що до обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які обвинувачуються органами досудового розслідування у скоєнні низки злочинів у складі організованої злочинної групи.

2 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. ч.5ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання. Заявлене клопотання обвинувачений мотивує тим, що 28 вересня 2017 року, його батьком – заставодавцем ОСОБА_8 була внесена застава у розмірі 300000 тисяч гривень, та його було звільнено з під варти. Враховуючи ті обставини, що з дня внесення застави розгляд справи в суді не відбувається, засідання переносяться, що порушує його право на розгляд справи в розумні строки. Свої обов`язки явки до суду він виконує. За цей час прокурором не ставилося питання про продовження терміну застави. Гроші на заставу у розмірі 300000 грн. були узяті в борг та на сьогоднішній день, є необхідність їх повернення, строки договору позики спливають, просив змінити запобіжний захід з застави на особисте зобов`язання.

Захисник обвинуваченого Романюка Абакумов С.М. підтримав заявлене клопотання та просив про його задоволення вказуючи на порушення судом розумного строку розгляду справи.

Прокурор Шалабода Д.О. проти вказаного клопотання заперечував, мотивуючи тим, що застава не є самостійним запобіжним заходом, а могла бути реалізована тільки у разі обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що і було зроблено слідчим суддею. Обвинувачений скористався можливістю вийти на волю, застосовуючи заставу. Відповідно до ч.11 ст. 82 КПК України, заставу не може бути повернуто до закінчення розгляду справи.

Інші учасники судового розгляду просили вирішити клопотання на розсуд суду відповідно до діючого законодавства.

Вислухавши думки учасників судового провадження, колегія встановила наступне.

Під час судового розгляду, згідно вимог установлених ст. 331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч. 4 зазначеної статті, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як зазначено в ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачен частиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Судом встановлено, що 8 грудня 2016 року слідчим суддею Центрального районного суд ум. Миколаєва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі трьохсот тисяч гривень з покладенням на ОСОБА_4 в разі внесення застави процесуальних обов`язків. У подальшому строк тримання під вартою ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, як вході досудового слідства так і судом Корабельного району м. Миколаєва.

29 жовтня 2017 року, ОСОБА_8 , як заставодавцем, внесено розмір застави визначений в ухвалі суду на рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області ( Т.3 а.с.125-127). Таким чином, з часу внесення застави особа вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у виді застави, а не тримання під вартою.

Кримінальним процесуальним законодавством не визначено термін дії запобіжного заходу у виді застави, а отже зазначений запобіжний захід є безстроковим.

Як зазначено в ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обовязки скасовуються.

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Як вбачається із змісту ч.11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена у дохід держави повертається підозрюваному обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу .

Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, та визначення розміру застави саме у сумі 300 000 грн., була поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , який не з`являвся до органів досудового розслідування, перебував у розшуку та ризики які свідчили про можливість ОСОБА_4 ухилитися від слідства та суду. Ухвалу слідчого судді як в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою так і у частині надмірності визначеної судом суми застави оскарженої ОСОБА_4 до апеляційного суду, який своєю ухвалою визнав його скаргу такою, що не підлягає задоволенню, та рішення слідчого судді без змін.

Аналізуючи,підстави заявленого клопотання, матеріали кримінального провадження які стосуються обрання та зміни ОСОБА_4 міри запобіжного заходу (Т.2 а.с.36-51), вище зазначені норми кримінального процесуального закону, в їх сукупності, суд зазначає, що обвинувачений повинен не тільки виконувати обов`язки визначені в ухвалі про застосування запобіжного заходу, а також з`являтися на виклики до суду. Враховуючи, що при визначенні розміру застави обвинувачений мав ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, то зазначена сума застави на сьогоднішній день їх унеможливлює.

На даний час обставини та ризики, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не змінилися, а саме він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст. 185 КК України, які є тяжкими злочинами, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи років.

Посилання заставодавця ОСОБА_8 на те, що строк договору позики уже сплинув, у зв`язку з чим виникла потреба у поверненні коштів, не відповідає дійсності, так як відповідно до письмового договору долученого до клопотання строк договору триває до 15 листопада 2020 року. Крім того, ризик внесення застави та розпорядження коштами на власний розсуд несе заставодавець. Судова колегія застосовує усі наявні процесуальні заходи щодо можливості розгляду кримінального провадження у розумні строки.

Крім того, відповідно до обвинувального акту, не усім потерпілим, та не повному обсязі відшкодовано матеріальну шкоду. На даний час, судовий розгляд кримінального провадження триває. Швидкість розгляду кримінального провадження не залежить від колегії суду, а прямо пропорційна процесуальній поведінці учасників судового провадження. Існують ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Приймаючи до уваги вище викладене, судова колегія вважає, що клопотання про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає, як необгрунтоване.

Керуючись статтями 29, 42, 68, 350 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, та клопотання заставодавця ОСОБА_8 про повернення суми внесеної застави, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Л.М. Семенова

Судді : С.М. Глубоченко

Р.В. Козаченко