Рішення № 92634805, 30.10.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5165/20

Провадження № 2/202/1869/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-5», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2020 року позивач звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-5», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилалася на те, що вона зареєстрована і проживає в кімнаті АДРЕСА_1 . Крім позивача в кімнаті зареєстрований ОСОБА_2 , який не мешкає в кімнаті 25 років та не перебуває в родинних стосунках з позивачем. Реєстрація відповідача у житловому приміщенні перешкоджає позивачу реалізувати свої майнові права, у зв`язку з чим позивач звертається до суду за захистом своїх прав. Просила суд: визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_2 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2020 року, цивільну справу розподілено судді ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П. від 11 вересня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити. Вказала, що згідно з ордером вона вселилася в житлове приміщення в кімнату АДРЕСА_1 та проживає в ній більше 25 років. На даний час позивач бажає приватизувати кімнату в гуртожитку, однак їй стало відомо що в її кімнаті більше 25 років зареєстрований ОСОБА_2 , якого вона жодного разу не бачила. Вона не може приватизувати кімнату через його реєстрацію в ній. Ордера на вселення в кімнату АДРЕСА_1 вона не має, оскільки при поселенні ордер був зданий адміністрації гуртожитку та на її звернення до Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради їй було повідомлено, що ордер відсутній. Зазначила, що в позовній заяві вона допустила помилку, невірно вказавши номер будинку та квартири, просила вірною вважати адресу: АДРЕСА_2 .

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав, у зв`язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпровської міської ради у судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши докази по справі, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довідки КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради від 11.08.2020 року №834, виданої на ім`я ОСОБА_4 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: основний квартиронаймач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація з 17.07.1995 року. Та за даною адресою зареєстрована інша особа, яка не має родинних стосунків.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : АДРЕСА_3 (а.с.15).

Суд, при вирішенні питання про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням враховує, що позивач користується жилою площею у гуртожитку відповідно до ст. 129, 130 ЖК Української РСР, однак позивачем не надано суду ордер на зайняту житлову площу в гуртожитку, як і не надано доказів щодо балансоутримувача будинку гуртожитку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право в року порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 18 ЖК УРСР управління житловим фондом здійснюється виключно власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Згідно з матеріалами цивільної справи, гуртожиток за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває на балансі Комунального підприємства "Жилсервіс-5" Дніпропетровської міської ради.

Позивачами у справах за позовами про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у гуртожитку є власники гуртожитків та органи місцевого самоврядування. Відповідачами виступають мешканці гуртожитків.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позивач є неналежним суб`єктом звернення до суду з позовом про втрату права користування жилим приміщенням.

Таким чином, із врахуванням того, що позивач не наділена правом на звернення до суду з вимогою про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати на відповідача не покладаються та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись: ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 4, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), третя особа Комунальне підприємство «Жилсервіс-5» (49069, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 14), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04 листопада 2020 року.

Суддя: Л.П. Слюсар