Ухвала суду № 92633353, 04.11.2020, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2546/20

2/683/1216/2020

У Х В А Л А

03 листопада 2020 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Бондарчук Л.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановив:

15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просить визнати їх такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 з наступними змінами і доповненнями.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п.п. 10, 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Також, відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто із вказаного слідує, що позивачу необхідно сплати судовий збір з врахуванням кожної позовної вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн.

Отже, позивачка при подачі даного позову повинна була сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в розмірі 2522 грн 40 коп, однак до матеріалів справи додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 840 грн 80 коп.

Тому позивачеві слід доплатити судовий збір в сумі 1681 грн 60 коп., які внести або перерахувати за такими реквізитами: одержувач: Старокостянт.УК/м. Старокост./22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37822967; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку UA038999980313101206000022007; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050), пункт таблиці 1.2 ставок судового збору.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається із доданих до матеріалів справи документів, позовна заява була подана позивачем із вимогами, зокрема, до відповідача ОСОБА_4 .

Однак, згідно довідки відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №2034/03-27/2020 від 21 жовтня 2020 року, яка надійшла до суду 23 жовтня 2020 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітнім.

За змістом ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Згідно положень ст. 47, 48, ч. 1 ст. 69 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем та відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачкою не зазначеного хто є законним представником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, ч.4 ст.19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

З підстав викладеного та зважаючи на обов`язковість участі у розгляді справи представника органу опіки та піклування та законного представника малолітньої особи, стосовно якої вирішується питання щодо визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням в змісті заяви також має бути зазначено ПІБ, адреси та контактні дані таких представників.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати строк в десять днів із дня вручення їй копії ухвали для сплати 1681 грн 60 коп судового збору на зазначений в ухвалі розрахунковий рахунок та для подання до суду нової редакції позовної заяви та її копії відповідно до кількості учасників судового розгляду, із зазначенням законного представника малолітнього та органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, залишити без руху, про що повідомити позивачку та надати їй строк в десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для виправлення зазначених недоліків.

Зазначені документи надіслати на адресу суду (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 9).

У разі невиконання до вказаного терміну вищезазначених вимог закону, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: