Ухвала суду № 92632933, 27.10.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2020 Справа №607/16550/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Шаталюка А.О.

представника заявників Шмигельської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи приватне підприємство «Будсоюз-техніка», приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур О.Ю. про виправлення помилки у виконавчому листі, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі. Свої вимоги мотивує тим, щорішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року у справі №6077/16550/14, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором кредитної лінії №515/2006-МК від 31 липня 2006 року в розмірі 313 390 доларів США 86 центів, що за курсом НБУ станом не день ухвалення судового рішення складає 7 771 473 грн.. 13 коп. звернено стягнення на користь приватного підприємства «Будсоюз-техніка» на предмет іпотеки, у тому числі на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , із застосуванням процедури продажу – шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб`єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства. На виконання зазначеного судового рішення, 24 січня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом видано виконавчі листи стосовно боржників ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .. 20 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігур О.Ю. відкрито виконавче провадження №61338144. Вважає, що при видачі виконавчого листа судом було допущено помилку, шляхом не зазначення у ньому усієї резолютивної частини рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення. Так, у резолютивній частині рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.11.2019 року було зазначено, що рішення не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на майно, а саме на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_3 , на період чинності Закону України Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03 червня 2014 року №1304-VІІ. Вважає, що судом помилково не зазначено, що рішення не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на вказане майно. Тому, просить виправити помилку, допущену при видачі Тернопільським міськрайонним судом 24.01.2020 року виконавчого листа №607/16550/14, зазначивши у ньому не вказану частину резолютивної частини рішення.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 подану заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому листі підтримала та просить її задовольнити з підстав, які викладені у ній. В подальшому у судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про місце та час розгляду справи.

Представник «Будсоюзтехніка» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином неодноразово повідомлявся про місце та час розгляду справи.

Приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур О.Ю. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи.

В силу вимог ч.3 ст.432 ЦК України, неявка стягувача не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 432 ЦПК України суд,який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2019 року, яке набрало законної сили, у справі №6077/16550/14, позов приватного підприємства «Будсоюз-техніка» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Вирішено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором кредитної лінії №515/2006-МК від 31 липня 2006 року в розмірі 313 390 доларів США 86 центів, що за курсом НБУ станом не день ухвалення судового рішення складає 7 771 473 грн.. 13 коп., звернути стягнення на користь приватного підприємства «Будсоюз-техніка» на предмет іпотеки, а саме: - квартиру АДРЕСА_2 та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ; - квартиру АДРЕСА_3 та належить на праві власності ОСОБА_3 ; квартиру АДРЕСА_4 та належить на праві власності ОСОБА_3 ; - квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , із застосуванням процедури продажу – шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб`єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства. Крім цього, у резолютивній частині рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.11.2019 року зазначено, що рішення не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на майно, на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_3 , на період чинності Закону України Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03 червня 2014 року №1304-VІІ.

На виконання зазначеного судового рішення Тернопільським міськрайонним судом видано 24 січня 2020 року виконавчі листи стосовно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ..

20 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Снігур О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з приводу примусового виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2019 року.

В силу вимог ч.1,2 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції чинній на момент видачі спірного виконавчого документу, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

07 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким запроваджено мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, а саме: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Вказаний Закон є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» у розумінні пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження є підставою повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд дослідивши та оцінивши докази надані сторонами та їх доводи, вважає, що заява ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому листі не підлягає до задоволення. При цьому, суд вважає, що спірний виконавчий лист, виданий Тернопільським місьркайонним судом Тернопільської області від 24.01.2020 року стосовно боржника ОСОБА_1 містить усі необхідні реквізити, при його видачі було дотримано вимоги ст..4 Закону України «Про виконавче провадження» Крім цього, суд зазначає, що відповідно до п.5 ч.1 ст.4 зазначеного Закону, у виконавчому листі зазначається лише резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, а не його інформацію щодо відстрочки чи розстрочки, у тому числі щодо його не виконання на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Крім цього, суд зазначає, що процесуальними підставами для виправлення помилки у виконавчому листі є обставини, що свідчать про допущену при його оформленні або видачі помилку, а тому відсутність у ньому даних про те, що рішення не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на майно боржників на період чинності Закону України Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03 червня 2014 року №1304-VІІ, не можуть свідчити про допущені у ньому помилки.

На підставі наведеного, керуючись ст. 432 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому листі, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан