Ухвала суду № 92629570, 02.11.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7464/20

провадження № 2-з/361/192/20

02.11.2020

У Х В А Л А

02 листопада 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Радзівіл А.Г., розглянувши заяву представника позивача Обслуговуючого кооперативу ”Житлово-будівельний кооператив ”Лісовик -24” Ліщишина Ігора Віталійовича про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2020 року до суду звернувся представник позивача із заявою про забезпечення позову, в якому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану за ОСОБА_1 . Заява обґрунтована тим, що Обслуговуючий кооператив ”Житлово-будівельний кооператив ”Лісовик-24” звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення права власності та скасування державної реєстрації (запису) права власності.

Предметом поданої позовної заяви є припинення права власності та скасування державної реєстрації (запису) права власності за відповідачем на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1466801432000).

Підставою для державної реєстрації права власності зазначено договір про пайову участь у кооперативі № 12 від 14.06.2017 року, акт № 12 від 20.09.2017, довідку № 12.

Представник позивача зазначив, що не укладав з відповідачем будь-яких договорів про пайову участь відносно квартири, не отримував від відповідача жодних пайових внесків,зазначена державна реєстрація права власності була проведена без будь-яких правових підстав, що грубо порушує права та законні інтереси позивача як власника кквартири.

Подання відповідачем для державної реєстрації права власності підроблених документі які не підписувались уповноваженим представником позивача, та оформлення права власності на себе свідчить про його недобросовісність, що є порушенням однієї із основоположних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Добросовісність означає, що дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою інтересів іншої сторони договору, а також третіх осіб, на права та законні інтереси яких може вплинути укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 ЦКУ при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Проте, в порушення зазначених норм законодавства відповідач свідомо завдав шкоди охоронюваних правам та законним інтересам позивача як власника квартири, чим грубо порушив його право власності та право на мирне володіння майном, що є що є недопустимим відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини.

Така недобросовісна поведінка зі сторони відповідача дає обґрунтовані підстави стверджувати про те, що відповідач продовжить протиправну поведінку та до моменту прийняття рішення у цій справі відчужить зареєстровану за ним на праві приватної власності квартиру третій особі, чим значним чином ускладнить для позивача повернення квартири у власність.

З урахуванням вищезазначеного, представник позивача вважає, що позов у цій справі повинен бути забезпечений шляхом накладення арешту на квартиру.

Представник позивача зазначає, що позивач має зареєстроване місцезнаходження адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тобто, з урахуванням вищенаведеного суд не зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у випадку, коли позивач має зареєстроване місцезнаходження та майно, що знаходиться на території України у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача у разі відмови у позові.

Суд вивчивши подану заяву, наведені в ній обставини та обґрунтування, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 150 ЦПК України одним із способів забезпечення позову є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із поданих матеріалів справи позивач звернувся до суду із вимогами про припинення права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , та скасування державної реєстрації права власності на вказану квартиру, запис № 24481919 від 17 січня 2018 року, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Київської філії комунального підприємства ”Реєстрація нерухомості та бізнесу” Янчук С.В.

Підставою звернення із вказаним позовом є те, що позивач заперечує укладання з відповідачем будь-яких договорів про пайову участь відносно квартири, не отримував від відповідача жодних пайових внесків,зазначена державна реєстрація права власності була проведена без будь-яких правових підстав, що грубо порушує права та законні інтереси позивача як власника квартири.

До матеріалів доданий договір про спільну діяльність з реалізації проекту будівництва житлового будинку по АДРЕСА_4 укладений між ОКЖБК ”Лісовик 24” та ТОВ ”Брігус”.

Відповідно до умов вказаного договору, а саме п. 1.1. предметом цього договору є здійснення сторонами юридичних дій, спрямованих на реалізацію проекту відповідно до умов, передбачених цим Договором.

Реалізація проекту - комплекс юридичних дій організаційного, оперативно- господарського, технічного та фінансового характеру, спрямованих на отримання вихідних даних, на проектування, розробку, погодження та затвердження проектно- кошторисної документації на будівництво Об`єкту, отримання дозвільних документів, необхідних для будівництва Об`єкту, будівництво на Земельній ділянці Об`єкту, введення його в експлуатацію, з отриманням Стороною-1 права власності на відповідні частини Об`єкту на умовах та в порядку, визначених цим Договором, та інших дій, спрямованих на досягнення мети цього Договору.

Із наданого Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 224187494, дата формування від 16 вересня 2020 року, вбачається, що за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

У зазначених вимогах у змісті заяви про забезпечення позову позивач просив накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану за ОСОБА_1 . Доказів того, що на даний час спірна квартира належить на праві власності вказаній особі суду в порушення вимог п.7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не надано.

Відповідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 – 153 ЦПК, ст.ст. 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Обслуговуючого кооперативу ”Житлово-будівельний кооператив ”Лісовик -24” Ліщишина Ігора Віталійовича про забезпечення позову, повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою до суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Радзівіл А.Г.