Рішення № 92629400, 26.10.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5796/20

2-а/357/187/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

терозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-ст

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що 01 червня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було розглянуто протокол про адміністративне правопорушення №10-05.3/000026 від 25.05.2020 року, за результатами розгляду якого було винесено постанову №20, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 153,00 грн. за те, що 25.05.2020 року керуюча магазином ТОВ «АЛЛО» ОСОБА_1 не вжила заходів щодо організації проведення експертизи продукції для визначення причин втрати якості мобільного телефону Sony Xperia XZ1 G8342 Moonlit Blue, який належить ОСОБА_2 , тим самим безпідставно відмовила споживачу у реалізації його прав, чим порушила вимоги п.п. 29, 30 ,31 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом Міністерства економіки України 19.04.2007 №104. Однак, така постанова, на думку позивачки є протиправною та необґрунтованою, оскільки 01.10.2018 ОСОБА_2 було придбано товар - термінал Sony Xperia XZ1 G8342 Moonlit Blue в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , продавцем якого був ФОП ОСОБА_3 , а не ТОВ «АЛЛО», що в свою чергу виключає будь-яку відповідальність ТОВ «АЛЛО». Крім того, відповідно до Акту № 444007/171019 від 17.10.2019 про відмову в гарантійному обслуговуванні, ТОВ «Крок-ТТЦ» було встановлено, що товар - термінал Sony Xperia XZ1 G8342 Moonlit Blue мав пошкодження, які виникли внаслідок неправильної експлуатації, у тому числі внаслідок недбалого поводження з пристроєм, що не є гарантійним випадком та відповідно не породжує підстав для розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів. Також не проведення ТОВ «АЛЛО» експертизи відповідно до ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» було зумовлено відсутністю відповідної установи, яка має відповідних спеціалістів та необхідне обладнання для проведення експертизи причин втрати якості непродовольчого товару, зокрема, терміналів.. На підставі викладеного просить визнати дії Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №20 від 01.06.2020 року.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що з метою реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів, недопущення порушень прав споживачів, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 9 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Головним управлянням був виданий припис від 06.04.2020 року № 6 про усунення вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи мобільного телефону. У разі встановлення відповідною експертизою наявності у товарі істотного недоліку виробничого характеру, задовільнити законні вимоги гр. ОСОБА_2 у відповідності до чинного законодавства. Інформацію про вжиті заходи зобов`язано надати Головну управлінню, з документальним підтвердженням, у 15-ти денний термін з моменту одержання зазначеного припису. Означений припис отримано ТОВ «АЛЛО» 10.04.2020 року. На підставі направлення на проведення перевірки від 24.04.2020 року № 2298, виданого згідно наказу «Про здійснення позапланового державного нагляду (контролю)» від 24.04.2020 року № 2716-Д спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області була проведена позапланова перевірка ТОВ «АЛЛО» щодо виконання припису від 06.04.2020 № 6 та було складено акт № 10-05.3/000068 в якому встановлено що вимоги споживача не задоволено, проведення експертизи мобільного телефону не організовано, гроші за товар споживачеві не повернуто. 25.05.2020 року відповідачем винесено постанову № 15, якою до ТОВ «АЛЛО» застосовано штраф у розмірі 74 158,10 грн. Дніпровським окружним адміністративним судом у справі №160/6201/20 відносно ТОВ «АЛЛО» були досліджені матеріали перевірки та постанова від 25.05.2020 року №15 які визнано правомірними. Крім того, 25.05.2020 року на підставі наданих письмових пояснень та матеріалів доданих до справи було встановлено правопорушення передбачене ч.1 ст. 155 КУпАП та складено протокол про адміністративне правопорушення №10-05.3/00026 відносно керуючої магазину №3153 ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого 01.06.2020 року було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №20 та на керуючу магазину №3153 ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 153 грн. 00 коп. Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність оскаржуваної постанови, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 01.10.2018 року ОСОБА_2 було придбано товар - термінал Sony Xperia XZ1 G8342 Moonlit Blue в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до видаткової накладної № 9 від 01.10.2018 року споживачем було придбано товар в кредит, продавцем якого є ФОП ОСОБА_3 .

При цьому, між ТОВ «АЛЛО» (Адміністратор) та ФОП ОСОБА_3 (Учасник) було укладено договір про співробітництво № 1 від 05.09.2018, відповідно до умов якого Адміністратор надає Учаснику право та можливість здійснювати продаж Товарів та послуг Споживачам з використанням Роздрібної мережі Адміністратора, в порядку, який затверджено в цьому договорі.

У процесі користування товаром, а саме через 10 місяців, ОСОБА_2 скориставшись правом, наданим ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», 01.08.2019 передав товар через магазин « АЛЛО » до сервісного центру для проведення діагностики та обслуговування, та згідно Акту приймання товару для оцінки якості та обслуговування від 01.08.2019, товар було передано на гарантійний ремонт.

За результатами звернення авторизованим сервісним центром ТОВ «Крок-ТТЦ» було проведено гарантійне обслуговування товару шляхом заміни плати, що підтверджується Актом № 426954/070819 від 07.08.2019 року.

Після повернення товару із авторизованого сервісного центру споживач отримав належний йому товар без будь-яких претензій до ТОВ «АЛЛО», що підтверджує акт прийому-передачі № 3153-000335 від 10.08.2019 року.

Згодом, у зв`язку з нововиявленими недоліками, а саме «не вмикається, сліди попадання вологи» ОСОБА_2 звернувся до магазину із заявою від 03.10.2019 про передачу товару до сервісного центру для проведення діагностики та обслуговування з метою підтвердження заявленого недоліку та подальшого його усунення.

Відповідно до Акту № 3153-000469 від 03.10.2019 року товар передано до уповноваженого сервісного центру виробника для проведення діагностики та обслуговування.

За результатом виконаних робіт авторизованим сервісним центром ТОВ «Крок- ТТЦ», який уповноважений виробником на проведення гарантійного обслуговування, видано Акт № 444007/171019 від 17.10.2019 року про відмову в гарантійному обслуговуванні, який свідчить про те, що в процесі діагностики виявлено потрапляння вологи; в гарантійному обслуговуванні відмовлено у зв`язку з порушення правил виробника, які стосуються умов гарантійної експлуатації та зберігання товару.

07.03.2020 року до Держпродспоживслужби України надійшла скарга ОСОБА_2 щодо порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.

25.03.2020 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області надійшов лист Держпродспоживслужби України від 25.03.2020 року № П-388-2020 зі скаргою ОСОБА_2 від 07.03.2020 року до якої додано видаткову накладну про купівлю товару № 9, погодження Мінекономрозвитку від 11.03.2020 року № 3632-06/16438-03 відносно ТОВ «АЛЛО».

Відповідно до наказу № 2577-ОД від 30.03.2020 року та направлення (посвідчення) на проведення заходу № 2231 від 30.03.2020 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби 31.03.2020 року проведено позапланову перевірку ТОВ «АЛЛО» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 59 на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) складено Акт № 000057 від 31.03.2020 року, яким не встановлено порушень вимог законодавства.

Водночас в Акті зазначено, що під час гарантійного строку не було проведено експертизу мобільного телефону Sony Xperia XZ1 G8342 Moonlit Blue, придбаного ОСОБА_2 . З огляду на що, було зазначено організувати проведення експертизи для визначення причин втрати якості продукції у триденний строк з дня одержання від споживача згоди.

На підставі Акту № 000057 від 31.03.2020 року, 06.04.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області складено припис № 6 «Про усунення порушення вимог законодавства про захист прав споживачів», який був отриманий товариством 10.04.2020 року.

На підставі направлення на проведення перевірки від 24.04.2020 року № 2298, виданого згідно наказу «Про здійснення позапланового державного нагляду (контролю)» від 24.04.2020 року № 2716-ОД спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області була проведена позапланова перевірка ТОВ «АЛЛО» щодо виконання припису від 06.04.2020 року № 6 та було складено акт № 10-05.3/000068 в якому встановлено що вимоги споживача не задоволено, проведення експертизи мобільного телефону не організовано, гроші за товар споживачеві не повернуто.

25.05.2020 року відповідачем винесено постанову № 15, якою до ТОВ «АЛЛО» застосовано штраф у розмірі 74 158,10 грн, на підставі ст. 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів».

Того ж дня, відносно керуючої магазину № 3153 ОСОБА_1 відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення №10-05.3/00026 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП України за те, що остання не вжила заходів щодо організації проведення експертизи продукції для визначення причин втрати якості мобільного телефону Sony Xperia XZ1 G8342 Moonlit Blue, який належить ОСОБА_2 , тим самим безпідставно відмовила споживачу у реалізації його прав у разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків, чим порушила вимоги п.п. 29, 30 ,31 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом Міністерства економіки України 19.04.2007 №104.

01.06.2020 року на підставі вказаного вище протоколу Головним управлінням Держпромспоживслужби в Київській області було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №20. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі по 153 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі №160/6201/20 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови № 15, якою до ТОВ «АЛЛО» застосовано штраф у розмірі 74 158,10 грн, на підставі ст. 23, 26 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вважаючи прийняту відповідачем постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 20 від 01.06.2020 року протиправною, позивачка звернулась до суду із даним позовом про її скасування.

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ст.254 КУпАП).

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (далі - Закон № 877-V), визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з положень ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 9 ст. 4 Закону № 877-V, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Положеннями ст. 8 Закону № 877-V передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Статтею 11 Закону № 877-V встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до положень ст. 12 Закону № 877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Зі змісту скарги встановлено, що у період гарантійного терміну продукція, а саме: термінал Sony Xperia XZ1 G8342 Moonlit Blue, втратила якість (виникли недоліки) відклеївся екран. Звернувшись до магазину 07.07.2019, продавець погодився провести гарантійний ремонт. При повторному зверненні 03.10.2019 з аналогічною проблемою, продавець відмовився повертати кошти за неякісний товар у якого проявляється повторно істотна поломка.

Не погоджуючись з такими діями позивача, споживач звернувся з скаргою до відповідача.

Правовідносини сторін, що виникають в сфері відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення права споживачів, а також визначення механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Відповідно до ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Частиною 4 статті 17 вказаного Закону встановлено, що споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок по задоволенню вимог споживача, встановлених частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», покладається на продавця за місцем купівлі товару, виробника або підприємство, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача, відповідно до того до кого саме з них ці вимоги пред`являються споживачем на його вибір. І вказані особи звільняються від обов`язку по задоволенню цих вимог споживача лише у разі доведення ними, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. При цьому обов`язок по встановленню причин втрати якості продукції під час гарантійного строку також покладається на продавця (виконавця, виробника) і реалізується шляхом організації проведення відповідної експертизи за його рахунок.

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є спеціально уповноваженим територіальним органом у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI) визначено: державний контроль продукції - діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-VI, метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що гр. ОСОБА_2 03.10.2019 року звертався до ТОВ «АЛЛО» із заявою, в якій просив провести експертизу товару - термінал Sony Xperia XZ1 G8342 Moonlit Blue, крім того, надав згоду на проведення такої експертизи.

Водночас, ТОВ «АЛЛО» листом № 421/ПО від 15.10.2019 року фактично відмовило ОСОБА_2 у проведенні експертизи, з огляду на відсутність підстав для її проведення.

Більш того, позивачем не було проведено експертизу товару і на вимогу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, яка знайшла своє відображення у приписі № 6 від 06.04.2020 року.

Наведене встановлено в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі №160/6201/20 та підтверджено матеріалами справи.

При цьому, суд критично ставиться до тверджень позивача стосовно неможливості провести відповідну експертизу, з огляду на відсутність спеціальної установи, яка має відповідних спеціалістів та необхідне обладнання, для проведення експертизи причин втрати якості непродовольчого товару, зокрема, терміналів, оскільки на рівні законодавства встановлено право споживача на перевірку якості придбаної продукції.

Більш того, на законодавчому рівні встановлений обов`язок продавця (виконавця, виробника) у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.

Частиною 1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення передбачена відповідальність за порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання (ТОВ «АЛЛО») вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 27.04.2020 року за № 10-05.3/000068, зафіксовано, що під час гарантійного строку не було проведено експертизу мобільного телефону Sony Xperia XZ1 G8342 Moonlit Blue, придбаного ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин /фактів/, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

А згідно положень ч.1 ст. 73 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У даному випадку на особливу увагу заслуговує ч.2 ст.77 КАС України, яка регламентує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 155, 160, 251, 268 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 77, 90, 122, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель