Ухвала суду № 92629338, 02.11.2020, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.

Номер провадження 1-кс/356/180/20

Справа № 356/576/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2020 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Слідчого судді Лялик Р. М.

При секретарі Настич Н. А.

За участю прокурора Мосінзова С.М.

Слідчого Немелянського С.Л.

Підозрюваного ОСОБА_2

Захисника Блохіної О.В.

Перекладача Загорулько О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області клопотання начальника СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області Олійника А.В., погоджене прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Мосінзовим С.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110340000216 від 31.10.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2020 року до слідчого судді Березанського міського суду Київської області надійшло клопотання начальника СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області Олійника А.В. за погодженням з прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Мосінзовим С.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110340000216 від 31.10.2020 року за ч. 1 ч. 1 ст. 263 КК України.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що слідчим відділенням Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110340000216 від 31.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 31.10.2020 о 05:11 на 77 км автодороги «Київ-Харків» працівниками поліції БПП в м. Бориспіль УПП в Київській області було зупинено автомобіль марки «Mazda», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Республіка Молдова, з пасажирами: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Республіка Молдова, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіка Молдова, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіка Молдова.

Виїздом на місце події під час проведення ОМП в ACBIIC STEPAN, ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено та вилучено посвідчення водія громадянина Молдови категорія А, НОМЕР_2 , паспорт громадянина Молдови MD НОМЕР_3 , купюра 2 долари США, технічний паспорт на автомобіль марки «Mazda», н.з. НОМЕР_4 , предмет зеленого кольору, зовні схожий на гранату РГД-5; в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3., виявлено та вилучено посвідчення водія громадянина Молдови НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «TECNO» чорно - фіолетового кольору, паспорт громадянина Молдови НОМЕР_6 , пістолет марки «EMPA 459P» чорного кольору, предмет зеленого кольору, зовні схожий на гранату РГД-5; в ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4., виявлено та вилучено паспорт громадянина Молдови НОМЕР_7 , предмет зеленого кольору, зовні схожий на гранату РГД-5; в ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено та вилучено наперсток, сережки та ланцюжок виготовлені з металу жовтого кольору з зеленими вставками, предмет зеленого кольору, зовні схожий на гранату РГД-5, посвідчення водія громадянина Молдови НОМЕР_8 , паспорт громадянина Молдови НОМЕР_9 .

Вказаних осіб було затримано в порядку ст. 208 КПК України та доставлено до Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області.

Дії ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме як незаконне придбання, носіння та зберігання, вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу.

31 жовтня 2020 року о 05 годині 11 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня, ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), громадянину Республіки Молдова, раніше не судимому, тимчасово проживаючому в АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України.

Як зазначено у клопотанні, причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України обґрунтовується наступними доказами: протоколом огляду місця події від 31 жовтня 2020 року, який проведено на 77 км автодороги «Київ-Харків» в ході якого в ОСОБА_2 виявлено та вилучено предмет зеленого кольору, зовні схожий на гранату РГД-5; речовими доказами у кримінальному провадженні та іншими матеріалами справи.

ОСОБА_2 інкримінується вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

ОСОБА_2 є громадянином Республіки Молдова, постійно там проживає і з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, зможе покинути територію України.

Як вказано у клопотанні, зважаючи на особу підозрюваного, його спосіб життя, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, існують ризики, передбачені п. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Сторона кримінального провадження, що звернулась до суду із клопотанням, ризик переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду підтверджує тим, що він є громадянином іншої держави - республіки Молдова, не має постійного чи тимчасового місця проживання та місця роботи на території України, у нього на території України відсутні близькі особи та будь які родинні зв`язки з громадянами України; ОСОБА_2 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, йому загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, в зв`язку з чим може покинути своє місце проживання для уникнення кримінальної відповідальності.

Відтак, у разі обрання ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та взагалі залишити територію України.

Окремо у клопотанні зауважено, що зібрані у ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_2 до вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину); тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється є достатньою для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою; вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_2 дозволяє йому перебувати під вартою в слідчому ізоляторі.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного і те, що він не має постійного чи тимчасового місця проживання на території України, тимчасового чи постійного місця роботи чи інших законних засобів для існування, що в свою чергу вказує на те, що він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю, та виконання покладених на нього обов`язків.

Неможливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання щодо підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Ураховуючи відсутність законних та постійних джерел заробітку у підозрюваного до нього не можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Такий запобіжний захід як домашній арешт не може бути застосований до ОСОБА_2 , позаяк він є громадянином іншої держави не має постійного чи тимчасового місця проживання та місця роботи на території України.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків є запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Виходячи з викладеного вище, слідчий просить суд обрати підозрюваному ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Молдова, раніше не судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання просив задовольнити з мотивів, викладених у ньому. У разі визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, просив встановити її як 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) в судовому засіданні пояснив, що він винаймав житло у м. Києві. З метою пошуку роботи вирушив на автомобілі до м. Харкова, дорогою куди і був затриманий працівниками поліції. Проти задоволення клопотання заперечив.

Захисник Блохіна О.В. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями статті 29 Конституції України кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З аналізу змісту ч. 1 ст. 131, ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою як запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження.

Так, органом досудового розслідування: Березанським ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020110340000216. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 31.10.2020 на 77 км автодороги «Київ-Харків» працівниками поліції БПП в м. Бориспіль УПП в Київській області було зупинено автомобіль марки «Mazda» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Республіки Молдова, з пасажирами: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Республіки Молдова, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіки Молдова, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова. Під час проведення ОМП в ОСОБА_2 виявлено та вилучено наперсток, предмет зеленого кольору, зовні схожий на гранату РГД-5, що вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.10.2020 року, ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) 31.10.2020 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

31.10.2020 року ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що вбачається з копії відповідного повідомлення про підозру.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

До ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) може бути застосований такий запобіжний захід як тримання під вартою, зважаючи на те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні матеріалів, які можуть об`єктивно пов`язати особу підозрюваного з подією злочину та які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що вказана особа могла вчинити дане кримінальне правопорушення.

Аналізуючи у сукупності матеріали клопотання, суд приходить до висновку про доведеність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризику переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на іншого підозрюваного, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться також з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Отже, суб`єктами внесення клопотання дотримано вимог ч. 2 ст. 177 КПК України і належно доведено підставу застосування запобіжного заходу, а саме - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Аналізуючи клопотання та долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку про дотримання слідчим вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України і доведеність недостатності застосування до підозрюваного ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» та у справі «Харченко проти України»).

Підлягає врахуванню і те, що на час розгляду клопотання відомостей, які б вказували на неможливість перебування підозрюваного ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я, надано не було.

Отже, суд приходить до висновку про можливість обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який не є злочином, вчиненим із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочином, який спричинив загибель людини; крім того він не є особою, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею, відтак слідчий суддя зобов`язаний виконати вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обставини вчинення кримінального правопорушення, їх тяжкість, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне визначити на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196-197, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 29.12.2020 року та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Початок строку дії ухвали обчислюється з 05 години 11 хвилин 31 жовтня 2020 року.

Закінченням строку дії ухвали є 05 година 11 хвилин 29 грудня 2020 року.

Визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UA768201720355259001000018661; Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ).

В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Р. М. Лялик