Рішення № 92629204, 30.10.2020, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2455/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Овруч справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 – Козаченка Володимира Миколайовича до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дії поліцейського сектору реагування патрульної поліції Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Скрицького Олександра Миколайовича, просить скасувати постанову серії БАА №007996 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 510 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 139 КупАП , винесену 24.07.2020, вирішити питання відшкодування понесених позивачем судових витрат та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.

Мотивуючи тим, що постановою відповідача по справі про адміністративне правопорушення від 24.07.2020 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.139 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Дії відповідача вважає протиправними, а постанову незаконною. 24.07.2020 о 11 год. 15 хв., на автодорозі Овруч-Малин-Кочерів, 108 км., керуючи транспортним засобом ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час ремонту автомобільної дороги не вжив необхідних заходів щодо попередження інших учасників руху про небезпеку, а саме: не було встановлено дорожніх попереджувальних знаків про обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів щебенем, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.139 КупАП. Оскаржувана постанова не містить конкретних звинувачень щодо позивача та не зазначає, які ж саме транспортні засоби були пошкоджені щебенем, який характер та локалізація таких пошкоджень та чи є щонайменший причинний зв`язок між діями чи бездіяльністю позивача і ймовірним пошкодженням міфічних транспортних засобів, що вказує на те, що вона складена виключно на власних суб`єктивних порушеннях відповідача і не обгрунтовується належними та допустимими доказами. Про те, вказані аргументи не є суттєвими при тому, що вказану постанову відповідач взагалі не мав правових підстав виносити, оскільки це виключна компетенція суду, відповідно до ст.221 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримав 04.09.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №007996 від 24.07.2020 року, о 11 год. 15 хв. на автодорозі Овруч-Малин-Кочерів, 108 км., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час ремонту автомобільної дороги не вжив необхідних заходів щодо попередження інших учасників руху про небезпеку, а саме: не було встановлено дорожніх попереджувальних знаків про обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів щебенем, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.139 КупАП. У зв`язку з чим, на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188-28 КУпАП.

Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст.139 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до ст.222 КУпАП до повноважень органів Національної поліції не віднесено розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене зокрема ст.139 КУпАП, а поліцейський сектору реагування патрульної поліції Малинського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області старший сержант поліції ОСОБА_2 не мав повноважень та законних підстав для винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, Верховний суд, як суд касаційної інстанції, в постанові від 07.06.2018 зауважив, що порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

При цьому не применшуючи значення необхідності дотримання процесуальних норм, їх порушення повинно бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за умови, якщо останнє за своєю суттю є необгрунтованим та/або незаконним й підлягало би скасуванню чи зміні навіть за відсутністю вказаної підстави.

Аналіз вище вказаного, свідчить, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався з порушенням приписів законодавства, а відтак твердження позивача є правомірними.

Недотримання процесуальних норм, їх порушення є підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки останнє за своєю суттю є необгрунтованим та незаконним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. в дохід держави, який на підставі ст. 139 КАС України слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління національної поліції у Житомирській області.

Керуючись ст. ст. 6-9, 20, 77, 78, 243-246, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 2, 7, 9, 221, 222,245, 251, 293 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену поліцейським СРПП Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Скрицьким Олександром Миколайовичем, серії БАА №007996 від 24.07.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 139 КУпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління патрульної поліції в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40108625, адреса місцезнаходження юридичної особи: 10031, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, /37), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 420,40 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Я. В. Кулініч