Ухвала суду № 92628772, 04.11.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9066/20

Провадження № 2/461/1778/20

УХВАЛА

04.11.2020 року, суддя Галицький районний суд м. Львова Фролова Л.Д., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області, за участю третіх осіб,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , комунального некомерційного підприємства Яворівської районної ради Львівської області «Новояворівська районна лікарня імені Юрія Липи» про скасування акту спеціального розслідування, -

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду м. Львова надійшли матеріали позовної заяви разом з заявою про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що наказом Головного управління Держпраці у Львівській області було створено комісію з спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося в комунальному некомерційному підприємстві Яворівської районної ради Львівської області «Новояворівська районна лікарня імені Юрія Липи» з ОСОБА_2 23 липня 2020 року цією комісією було складено відповідний акт за формою Н-1/П, що професійне захворювання пов*язане з виробництвом. З висновком комісії з спеціального розслідування гострого професійного захворювання позивач не згодний, що змусило його звернутися до суду з відповідним позовом.

Посилаючись на норми ст.149-150 ЦПК України позивач зазначає, що слід заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, оскільки саме такий спосіб забезпечення позову встановлено цивільно-процесуальним законодавством.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно приписами ч. 1ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Проаналізувавши документи, додані до позову, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У пункті 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Співмірність у застосуванні заходів забезпечення позову передбачає дотримання судом такого балансу інтересів сторін, що виключає як надмірні негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для приватних прав та інтересів відповідача, так і негативні наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів для прав та інтересів позивача, пов`язаних із публічними інтересами правосуддя, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що звертаючись із заявою про забезпечення позову позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Головного управління Держпраці у Львівській області,за участю третіх осіб,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , комунального некомерційного підприємства Яворівської районної ради Львівської області «Новояворівська районна лікарня імені Юрія Липи» про скасування акту спеціального розслідування, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали до Львівського апеляційного суду. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова