Постанова № 92628143, 16.10.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5002/20

Провадження №3/333/1747/20

ПОСТАНОВА

16 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Кам`янське, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, є військовослужбовцем строкової служби на посаді навідника зенітно-кулеметного відділення взводу охорони військової частини А2189, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за місцем проходження строкової служби: АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020 року, приблизно о 07-00 год., ОСОБА_1 , являючись військовослужбовцем строкової служби, та перебуваючи на посаді навідника зенітно-кулеметного відділення взводу охорони військової частини А2189, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 50, самовільно залишив розташування вказаної військової частини, чим порушив вимоги ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-11 КУпАП визнав повністю, щиросердно розкаявся та пояснив, що він дійсно проходить строкову службу на посаді навідника зенітко-кулеметного відділення взводу охорони військової частини А2189, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 50.

10.09.2020 року, приблизно о 07-00 год. він разом із ще одним військовослужбовцем вказаної військової частини ОСОБА_2 покинули розташування служби без відповідних дозволів. Причиною цього став факт сварки зі своєю дівчиною, яка мешкає у м. Запоріжжі. Після того, як вони з ОСОБА_2 покинули територію військової частини, поїхали до дівчини, де і перебували. Приблизно об 11-00 год., на адресу до дівчини приїхав автомобіль із заступником командира військової частини, який і повернув його до військової частини, а ОСОБА_2 злякався та збіг, з`явившись у військову частину лише наступного дня.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.

До суду справа відносно ОСОБА_1 надійшла про скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-11 КУпАП. Водночас, диспозицією ч.2 ст. 172-11 КУпАП, встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з діянь, передбачених частиною першої цієї статті.

Згідно з положеннями ст.6 ч.1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Спираючись на ці положення, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 09.06.2011 р. по справі «Лучанінова проти України», від 30.05.2013 р. по справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 р. по справі «Карелін проти Росії», суддя приходить до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суддя, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В порушення вимог ст.256 КУпАП у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення (при викладенні суті адміністративного правопорушення) не зазначено, що ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року будь-яке з порушень, передбачених ч.1 ст. 172-11 КУпАП. До матеріалів справи також особою, яка складала протокол про адміністративне, не долучено жодного процесуального документа, який би свідчив про повторність діянь ОСОБА_1 протягом року.

Вважаю, що порушення, допущене під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має важливе значення в контексті реалізації права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, за вказаних обставин у судді відсутні підстави розглядати дану справу за ч.2 ст.172-11 КУпАП.

Водночас, вважаю за можливе розглянути справу за ч.1 ст.172-11 КУпАП, так як в такому випадку не буде погіршено становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і саме за вказаною частиною ст.172-11 КУпАП сформульована суть адміністративного правопорушення у відповідному протоколі.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку судді, крім пояснень останнього, підтверджується ще:

- даними, встановленими протоколом про військове адміністративне правопорушення серії А2189 №3 від 11.09.2020 року, згідно якого встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які повністю підтвердили обставини самовільного залишення розташування військової частини А2189 ОСОБА_1 10.09.2020 року.

При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення ОСОБА_1 і свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4 не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:

- порушення ОСОБА_1 вимог ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме: необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також службову характеристику.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття у скоєному. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 124, 283, 284, 287-289 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-11 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.172-11 КУпАП, у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 3 (три) доби.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривні 40 копійок (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Виконання постанови судді в частині арешту з утриманням ОСОБА_1 на гауптвахті покласти на командира військової частини А2189 (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 50).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод