Рішення № 92627835, 26.10.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6298/20

2/310/2162/20

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді..........Дністрян О.М.,

при секретарі…………..…Уставицькій Н.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник – адвокат Соботюк В.А., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання батьківства, мотивуючи свої вимоги тим, що починаючи з травня 2017 року вона та відповідач, знаходячись у місті Насельськ, Польща, почали зустрічатись та між ними почались романтичні відносини, які в подальшому переросли у відносини між чоловіком та жінкою. Починаючи з червня 2017 року вони почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , разом працювали на одному виробництві, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, разом подорожували. Знаходячись у відпустці, вони приїжджали до міста Бердянськ за місцем її мешкання, також подорожували до міста Миколаїв, де мешкають її батьки. Крім того, вони приїжджали за місцем мешкання відповідача, де він знайомив її зі своєї матір`ю, наголошуючи, що вона його дружина. За час спільного проживання вона завагітніла від відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син. Спочатку відповідач заперечував своє батьківство, але згодом визнав це та почав турбуватись його здоров`ям, почав матеріально забезпечувати. Так як не було зареєстровано шлюб між ними, а їх фактичні подружні відносили були припинені, та враховуючи те, що відповідач на той час заперечував своє батьківство, реєстрацію народження сина - ОСОБА_5 було здійснено за заявою матері, де в графі батько з її слів відповідно до ч.1 ст. 135 СК України зазначено відомості про батька: ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 29.10.2019р. Після народження сина та виписки, відповідач почав визнавати себе батьком дитини, почав турбуватись про його стан, цікавився його здоров`ям, почав матеріально забезпечувати. Навіть коли вона дізналась, що відповідач уклав шлюб з ОСОБА_7 , він продовжував надавати кошти на утримання сина, навіть остання, також від його імені передавала кошти на дитину. З серпня 2020 року відповідач зовсім перестав виходити на зв`язок, коштів на утримання сина не надає. Просила визнати, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Бердянськ Запорізької області, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати: 840,80 грн. за сплату судового збору та 8000 грн. за сплату за правничу допомогу адвоката.

Ухвалою судді від 29.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

20.10.2020 р. від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує своє батьківство та погоджується, що ймовірно саме він є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте вважає, що вказаний позивачкою розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн. є занадто великим та не співмірною сумою до так званої ціни позову. Зазначив, що з початку березня 2020 р. він ніде не працює, а тому говорити про можливість оплатити послуги адвоката не має можливості. Просив позов ОСОБА_3 задовольнити частково та визнати його батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В частині стягнення з нього на користь позивачки понесених судових витрат: 840,80 грн. за сплату судового збору та 8000 грн. за правничу допомогу адвоката просив відмовити.

До початку підготовчого засідання від представника позивачки – адвоката Соботюка В.А. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, просив позов задовольнити. Крім того, посилаючись на визнання відповідачем позову, просив відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_8 з державного бюджету 50 % судового збору, а інші 50 % суми сплаченого збору, тобто 420,40 грн. стягнути на користь позивачки з відповідача. Крім того, з урахуванням часу витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, зменшити вимоги в цій частині та стягнути з відповідача на користь позивачки витрати за правничу допомогу адвоката в розмірі 5500 грн.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00024371138 від 29.10.2019р., наданого Бердянським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного теритіорального управління юстиції у Запорізькій області: ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №774 від 29.10.2019р., матір – ОСОБА_3 , громадянка України, батько - ОСОБА_6 , громадянин України. Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.8).

Відповідно до ст.125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно ст.128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 Сімейного кодексу України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Позивачка ОСОБА_3 зазначила, що вважає батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – відповідача ОСОБА_4 , з яким до народження дитини мешкала разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

Відповідно до роз`яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213,215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Щодо предмету доказування у даній категорії справ, то Сімейний кодекс України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_4 визнав своє біологічне батьківство з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто стверджує про кровне споріднення між ним та сином, суд оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та враховуючи визнання відповідачем свого батьківства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно квитанції «А-Банк» № MP_AB011198GAO_15325042 від 27 серпня 2020 року (а.с.1) позивачкою ОСОБА_3 при подачі позову було сплачено 840,80 грн. судового збору.

За таких підстав та враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті подав заяву про визнання позовних вимог, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України з державного бюджету підлягає поверненню позивачці 50 відсотків сплаченого нею при поданні позову судового збору, а саме, 420,40 грн.

Щодо інших 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, суд керується ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч.1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Такі витрати стягуються у порядку визначеному ст.ст. 137, 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 17 серпня 2020 року, укладеного між адвокатом Соботюком В.А. та ОСОБА_3 про надання останній правової допомоги (а.с.15), копію квитанції до прибуткового касового ордера №1/29 від 01.09.2020р. на суму 8000,00 грн. (а.с.19), акт розрахунку витрат за послуги адвоката та виконаних робіт №1/29 від 01.09.2020р. (а.с.18).

З урахуванням принципу співмірності, складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, та враховуючи, що відповідно до п.2 зазначеного акту розрахунку витрат за послуги адвоката участь в судовому процесі першої інстанції при розгляді справи складає 2700 гривень, а також приймаючи до уваги заяву представника позивача про зменшення судових витрат на сплату за правничу допомогу адвокату, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на послуги адвоката в розмірі 5300 (8000 -2700) грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 60, 88,169, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання батьківства – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Бердянськ Запорізької області.

Повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., сплаченого нею при подачі позову згідно квитанції «А-Банк» № MP_AB011198GAO_15325042 від 27 серпня 2020 року, отримувач: Бердянське УК/отг м. Бердянськ/22030101, на р/р UA648999980313191206000008455, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат. ), код отримувача: 38042560, призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;22030101; судовий збір за позовом ОСОБА_3 ; Бердянський міськрайонний суд Запорізької області, код ЄДРПОУ суду 37381363.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 420,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5300,00 грн., а всього – 5720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) грн. 40 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 04 листопада 2020 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Дністрян