Ухвала суду № 92626181, 03.11.2020, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1257/20

Провадження № 2/515/2010/20

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 листопада 2020 року Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Тимошенко С. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про поділ житлового будинку та дачного будинку в натурі між власниками

(виділення частки) та припинення права спільної часткової власності,

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2020 р. ОСОБА_1 пред`явив зазначений цивільний позов.

Із позовної заяви вбачається, що вона не відповідає вимогам ЦПК України, виходячи з наступ- ного.

В позовній заяві взагалі не вказана ціна позову. Також в позові не зазначено вартість спірного майна та відсутні докази з цього приводу. Крім того, позивачем не зауважено, чи вживались захо- ди досудового врегулювання спору.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни по- зову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи ос- порюються.

Як передбачено п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

Згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на неру- хоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, визначається дійсною вартістю не- рухомого майна.

За змістом ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують під- стави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному роз- мірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календа- рного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для пра- цездатних осіб.

Згідно ч.1 ст.9 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду циві- льних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» передбачено сп- лату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Дер- жавного бюджету України. При цьому місце розгляду справи судом визначається відповідно до вимог закону. Встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд поста- новляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи.

В п.26 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кри- мінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витра- ти у цивільних справах» зазначено, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зара- хування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (зая- ви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виго- товлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне до- ручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сп- лати судового збору.

Відповідно до п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду циві- льних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», судовий збір сплачується до територіальних органів Держав- ної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перераху- вання судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального ор- гану Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає сп- раву. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому зако- нодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Виходячи з викладеного, позивач має вказати ціну позову та додати до позовної заяви на під- твердження ціни позову, звіт чи акт про оцінку майна, складений не більш як за шість місяців до звернення до суду, оскільки за відсутності такого, суд позбавлений можливості перевірити прави- льність сплати судового збору.

Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами: Отримувач кош- тів – УК у Татарб.р-ні/Татарбун.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012170, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отри- мувача – UA338999980313151206000015475, Код класифікації доходів бюджету – 22030101.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недо- ліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ жит- лового будинку та дачного будинку в натурі між власниками (виділення частки) та припинення права спільної часткової власності залишити без руху, про що повідомити позивача.

Сповістити позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали та роз`яснити, що в разі не виправле- ння недоліків у встановлений строк, заява вважається неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала окремо від рішення суду, згідно ст.353 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя С.В.Тимошенко