Вирок № 92622925, 04.11.2020, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/952/20

Провадження № 1-кп/162/104/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря судових засідань Пилипчук Р.М.,

прокурора Шептура А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Хвесика С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт.Любешів кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Деревок Любешівського району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, засудженого 30 серпня 2010 року вироком Любешівського районного суду Волинської області за ч.1 ст.121, ч.3 ст.296, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України, ст.70 Кримінального кодексу України на строк 7 років позбавлення волі; ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2016 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк покарання - 9 місяців 14 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.2631 Кримінального кодексу України, -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 в кінці травня 2018 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи у м.Одеса Одеської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, не маючи передбаченого законом дозволу, всупереч п.2 Додатку №1, затвердженого Постановою Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" №2471-ХІІ від 17 червня 1992 року; п.п.2, 9 "Положення про дозвільну систему", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, п.п.2.1, 8.1 Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року, незаконно придбав суміш вибухових речовин метальної дії промислового виробництва - димний (чорний) порох, нітроцелюлозний порох (одноосновний) та нітроцелюлозний (нітрогліцериновий (двоосновний)) порох вагою 217,099 грам. В подальшому, переслідуючи мету його незаконного зберігання, використовуючи невстановлений транспортний засіб , незаконно перевіз придбану суміш вибухових речовин до власного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно її зберігав до 24 липня 2020 року.

Вказані вище умисні, протиправні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Також, в середині листопада 2019 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, не маючи передбаченого законом дозволу, всупереч п.п.1, 2 Додатку №1, затвердженого Постановою Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" №2471-ХІІ від 17 червня 1992 року; п.п.2, 9 "Положення про дозвільну систему", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, п.п.2.1, 8.1, 9.1, 9.2 Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року, переслідуючи мету незаконного виготовлення боєприпасів, за допомогою підручних інструментів та власних навичок, використовуючи стріляні металеві гільзи із капсулями типу "ЦБО" та "Хевело", паперові пижі, метальні заряди та метальні снаряди, незаконно виготовив 13 патронів 16-го калібру, які придатні для стрільби.

Вказані вище умисні, протиправні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.2631 КК України, як незаконне виготовлення боєприпасів.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю.

Під час досудового розслідування між прокурором Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Шептуром А.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 , в присутності захисника - адвоката Хвесика С.В., 16 жовтня 2020 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.2631 КК України.

В угоді про визнання винуватості від 16 жовтня 2020 року сторони погодили, що відповідно до статті 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 є рецидив злочину.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, за ч.1 ст.2631 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (роки) роки 6 (шість) місяців. На підставі частини першої статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, погоджено визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком та покласти обов`язки передбачені ч.1 ст.76 КК України.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Хвесик С.В. в підготовчому судовому засіданні також, кожен окремо, просили укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання.

Злочини, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винуватим, згідно зі ст.12 КК України, є тяжкими злочинами.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

З урахуванням статті 66 КК України, в судовому засіданні є встановленим, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчинених ним злочинах та активно сприяв у розкритті кримінальних правопорушень.

Наведені обставини дають можливість суду призначити обвинуваченому ОСОБА_1 обумовлене в угоді покарання визначене за кожним з обвинувачень та призначити остаточне покарання відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі із застосуванням статтей 75, 76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судові витрати по справі в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок за проведення судової вибухово-технічної експертизи №4.1-148/20 від 20 серпня 2020 року та 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок за проведення судової балістичної експертизи №288 від 13 серпня 2020 року слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави.

Таким чином, судові витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 2288 (дві тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 30 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 472, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 16 жовтня 2020 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Шептуром Антоном Миколайовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020030140000173 від 07 липня 2020 року.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.2631 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 16 жовтня 2020 року покарання:

- ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

- ч.1 ст.2631 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (роки) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_1 визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 2288 (дві тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 30 копійок.

Речові докази:

-11 (одинадцять) патронів до гладкоствольої мисливської зброї 16-го калібру та 6 (шість) гільз від зазначених патронів, упаковані до спеціалізованого полімерного пакета №4192529, знаходяться у камері зберігання речових доказів Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області - відповідно до ст.961, п.4 ч.1 ст.962 КК України, після набрання вироком законної сили, застосувавши спеціальну конфіскацію, безоплатно вилучити у власність держави;

-полімерна банка із сумішшю вибухових речовин метальної дії промислового виробництва - димний (чорний) порох, нітроцелюлозний порох (одноосновний) та нітроцелюлозний (нітрогліцериновий (двоосновний)) порох вагою 216,00 грам, яка упакована до спеціалізованого полімерного пакета №0008913, знаходяться на відповідальному зберіганні у ВТВ ГУНП у Волинській області - відповідно до ст.961, п.4 ч.1 ст.962 КК України, після набрання вироком законної сили, застосувавши спеціальну конфіскацію, безоплатно вилучити у власність держави;

-зразок суміші вибухових речовин метальної дії промислового виробництва - димний (чорний) порох, нітроцелюлозний порох (одноосновний) та нітроцелюлозний (нітрогліцериновий (двоосновний)) порох вагою 1,099 грам, який упакований до спеціалізованого полімерного пакета №3821621, знаходяться у камері зберігання речових доказів Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області - відповідно до ст.961, п.4 ч.1 ст.962 КК України, після набрання вироком законної сили, застосувавши спеціальну конфіскацію, безоплатно вилучити у власність держави.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд.

Вирок суду першої інстанції якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Головуючий: Н.І.Гладіч