Рішення № 92621884, 03.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року м. Київ № 640/14577/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Ойл»доГоловного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм Ойл» (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, 8-а, код ЄДР: 41498961) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрації ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві від 10.04.2019 № 1137743/41498961, № 1137744/41498961 та № 1137745/41498961;

2) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 19.04.2019 № 23448/41498961/2, № 23449/41498961/2 та від 22.04.2019 № 24902/4198961/2;

3) зобов`язати ДПС України (з урахуванням заміни первинного відповідача на правонаступника) зареєструвати ПН в ЄРПН від 26.03.2019 № 116, № 135 та № 136.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.11.2018 підприємство є платником ПДВ, основним видом діяльності є оптова торгівля паливом.

В межах своєї діяльності у 2019 році товариством були складені та направлені для реєстрації в ЄРПН вищезгадані податкові накладні, які були прийняті, однак реєстрація яких була зупинена на підставі відповідності п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та/або документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію п/н.

Позивач зазначає, що товариством були надані пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операцій, за якими були видані п/н, а саме: договори поставки з постачальниками та покупцями, видаткові накладні, платіжні документи, ТТН, сертифікати відповідності та паспорти на придбаний/реалізований товар.

Однак, рішеннями комісії від 10.04.2019 відмовлено у реєстрації п/н.

Позивач наполягає, що підстав для зупинення та відмови у реєстрації п/н не було, оскільки операції, за якими видані п/н, фактично виконані, є реальними та підтверджуються сукупністю первинних та інших документів.

Більш того, рішення та вимоги Комісії є загальними, є неконкретними, в них не зазначено мотивів прийняття рішень Комісії, з них неможливо встановити - які документи викликають сумнів, які документи бажав бачити фіскальний орган та неможливо з`ясувати - які конкретно документи не надав позивач, а також - які з них не відповідають вимогам законодавства.

При цьому, позивач звертає увагу, що виходячи з даних Електронного кабінету товариства не має ознак ризиковості.

Відтак, вважаючи спірні рішення протиправними, позивач просить задовольнити позов.

Позиція відповідачів.

Відповідачі, ГУ ДФС та ДФС України, подали однакові за змістом відзиви (т.1, а.с. 154, 162), в яких наведено лише зміст окремих норм профільного законодавства, зокрема, з Порядку № 117.

Будь-яких документів, висновків, аргументованих пояснень в обґрунтування правомірності своїх дій та рішень, - відповідачі не надали.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

08.08.2019 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

19.08.2019 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін. Витребувано у сторін надати відповідні письмові докази, запропоновано надати заяви з процесуальних питань.

Ухвалою від 03.11.2020 здійснено заміну відповідачів на їх правонаступників.

Встановлені судом обставини.

Так, в рамках виконання договору від 01.03.2019 № 01/03/20/2019 (а.с. 42), укладеному між позивачем (постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Прибужець» на поставку останньому нафтопродуктів, які придбавались позивачем в рамках договору від 01.11.2018 № ФТ-1137 (а.с. 45), укладеному з ТОВ «Фаворит ОЙЛ», товариством (позивачем) сформована податкова накладна № 116 від 26.03.2019 (т.1, а.с. 16) на суму 117 000 грн. з ПДВ 19500 грн., номенклатура поставки «Паливо дизельне ДТ-3-К5 сорт F 2710194300 (код УКТ ЗЕД), кількість 5000 л, ціна одиниці 19,50 грн., ставка податку 20%; контрагент - покупець ПРИБУЖЕЦЬ СВК, податковий номер 30817641; сформована по факту поставки.

В рамках договору від 16.01.2019 № 188, укладеному з ТОВ «Уманьпиво» (т.1, а.с. 90) на поставку нафтопродуктів, які придбавалися позивачем за договором від 31.10.2018 № ЗН-МО-2668 з ТОВ «Західна нафтогазова компанія», сформована податкова накладна № 136 від 26.03.2019 на суму 137 700,00 грн. з ПДВ 22 950,00 грн., номенклатура поставки «Паливо дизельне ДП-3, Евро50ВО, 2710194300 (код УКТ ЗЕД), кількість 6000 л, ціна одиниці 19,125 грн., ставка податку 20%; контрагент - покупець ТОВ «Уманьпиво», податковий номер 05380243.

В рамках договору від 01.11.2018 № 139, укладеному з Сільськогосподарським ТОВ «АКВАВІВКА» (т.1, а.с. 139) на поставку нафтопродуктів, які придбавалися позивачем за договором від 31.10.2018 № ЗН-МО-2668 з ТОВ «Західна нафтогазова компанія», сформована податкова накладна № 135 від 26.03.2019 (т.1., а.с. 115) на суму 93200 грн. з ПДВ 15 533,33 грн., номенклатура поставки «Паливо дизельне ДП-3, Евро5-ВО, 2710194300 (код УКТ ЗЕД), кількість 4000 л, ціна одиниці 19,4166675 грн., ставка податку 20%; контрагент - покупець Сільськогосподарське ТОВ «АКВАВІВКА», податковий номер 34004920.

Відповідно до квитанцій від 03.04.2019 (щодо п/н № 116 - т.1, а.с. 17; щодо п/н 136 від 26.03.2019 - т. 1., а.с. 67; щодо п/н № 135 - т.1., а.с. 116) - реєстрацію зупинено, - податкова накладна відповідає вимогам п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію п/н в ЄРПН;

Товариством подані повідомлення (пояснення та документи):

від 06.04.2019 № 26 відносно п/н 116 (а.с. 18) в кількості дев`яти додатків до повідомлення із зазначенням, що товариство займається оптовою торгівлею згідно з видом діяльності 46.71 (оптова торгівля паливом), що порушень не мало, реєстрацію акцизних та податкових накладних, а також звітність веде згідно із законодавством. Всі ПММ закупаються у перевірених та надійних постачальників. Сертифікати, паспорта на продукцію в наявності (оптова торгівля проводиться зі складу). Податки та виплати проводяться своєчасно. Зокрема, додано: видаткову накладну № 368 від 26.03.2019 (а.с. 40), прибуткову накладну на цей товар від 22.03.2019 (а.с. 41), договір поставки від 01.03.2019 № 01/03/20/2019 з контрагентом Прибужець , договір від 01.11.2018 № ФТ-1137 з контрагентом Фаворит, платіжне доручення від 25.03.2019 № 508 (а.с. 50), від 26.03.2019 № 516 (т.1, а.с. 30, 51), паспорт від 06.03.2019 (т.1, а.с. 48), ТТН (а.с. 34, 39), сертифікат (а.с. 49), пл. дор на 272 328 грн.,

а також аналогічні повідомлення: від 08.04.2019 (а.с. 69) з аналогічними поясненнями та документами щодо п/н № 136 від 26.03.2019 та повідомлення (пояснення та документи) від 06.04.2019 № 24 щодо п/н № 135 від 26.03.2019.

Між тим, відповідними Комісіями прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 10.04.2019 та, за результатами розгляду скарг позивача, про відмову у задоволенні скарг (т. 1: а.с. 37, 36 - щодо п/н № 116 від 26.03.2019; а.с. 87, 76 - щодо п/н № 136; а.с. 134, 133 - щодо п/н № 135, які (про відмову у реєстрації) мотивовані: ненаданням первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування та інших згідно бланку, а також відсутністю розрахункових документів, банківських виписок, а також відсутністю копій документів щодо придбання та реалізації товару (щодо рішень за результатами розгляду скарг) - без будь-якої конкретизації відносно конкретних документів чи обставин, які зумовили виникнення сумніву у фіскального органу та необхідність витребування документів у позивача.

Вирішуючи в рамках чинного на час подання до реєстрації п/н законодавства спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1. ПК України).

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Слід додати, що відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, є обов`язком постачальника робіт/товарів/послуг видати податкову накладну з урахуванням наведених вище вимог.

У даному випадку на дату «першої події» у позивача виник обов`язок формування та реєстрації податкових накладних, тобто ці дії він зобов`язаний вчинити незалежно від волі фіскального органу та, відповідно, що і вчинено у даному випадку.

Між тим, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до приписів Порядку № 1246:

п. 12: після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

п. 13: за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

п. 14: квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

п. 17: у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Станом на час подання п/н на реєстрацію та прийняття спірних рішень, діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (Порядок № 117).

Пунктом 6 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку 117 було передбачено, що Критерії ризиковості платника податку, на які посилаються відповідачі, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Пунктом 21 цього Порядку визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у листами ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018.

Під час розгляду справи та, власне, під час зупинення реєстрації податкових накладних, відповідачі не навели та не довели наявності обставин, які визначені у п. 1.6. листа (наявності «критеріїв» для зупинення вищезгаданих п/н).

Більш того, відповідно до п. 1.6. зазначеного листа («критеріїв») - якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Під час розгляду справи відповідачами не надано доказів внесення позивача до зазначеного переліку, що є передумовою застосування таких дій як зупинення реєстрації п/н певного платника податків.

Слід зазначити, що листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 Державна регуляторна служба України доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту Порядку № 117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, за відсутності визначення вказаних критеріїв Кабінетом Міністрів України, зазначені у вищезгаданому листі ДФС України «тези» щодо критеріїв ризиковості не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 КАС України, не можуть встановлювати обов`язкових правил поведінки, не є обов`язковими для виконання та, відповідно, такого роду листу не підлягають виконанню та застосуванню.

Вказані висновки відповідають висновкам судів у судових рішеннях у справі 826/12108/18.

Так, рішенням ОАС м. Києва від 05.06.2019, яке набрало законної сили 10.12.2019, визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку № 117.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 визнав, що нормою пункту 201.16 ПК України Кабінету Міністрів України надано право визначати виключно порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН, у той час як спірною постановою врегульовані питання як зупинення, так і відмови у такій реєстрації, що доводить факт прийняття відповідачем (КМУ) постанови (Порядку № 117) за відсутності повноважень в частині відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН.

Суд акцентує увагу на тому, що за змістом ч. 1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки «критерії» ризиковості, затверджені листом ДФС України не можна вважати законодавством, а існування вказаних «критеріїв» призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним для реєстрації податкових накладних та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної, суд приходить до висновку, що зупинення реєстрації вищезгаданої податкової накладної на підставі «критеріїв» є протиправним, що є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність похідного від цього зупинення реєстрації - рішення про відмову у реєстрації вищезгаданої податкової накладної.

Більш того, навіть в умовах застосування відповідачами вказаних критеріїв, визначеними листами, суд звертає увагу, що у даному випадку податковим органом не вказано у квитанціях конкретних документів, які позивач мав би подати.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію п/н, контролюючий орган має у відповідній квитанції визначити конкретний критерій, що дає можливість платнику ПДВ визначитись у розрізі Критеріїв з конкретним переліком матеріалів, які слід надати, що однак, у даному випадку не вчинено контролюючим органом, що, відповідно, унеможливлює виконання позивачем вимог щодо надання певного переліку документів.

При цьому, є очевидним, що в силу наведених вище вимог профільного законодавства та з метою дотримання принципу «належного урядування» (у т.ч. дотримання принципу правової визначеності), а також для цілей надання позивачем певних, конкретно визначених документів, контролюючий орган має деталізувати перелік документів, які слід надати, враховуючи специфіку та особливості певних видів господарських операцій, що у даному випадку не було вчинено контролюючим органом, що також унеможливлювало виконання вимог щодо надання документів та пояснень.

Як на стадії зупинення реєстрації, так і на стадії відмови у реєстрації, так і під час розгляду справи - відповідачами не наведено достатніх підстав для вчинення таких дій та прийняття спірного рішення.

Між тим, позивачем надано пакети документів по кожній накладній, які надають достатню уяву щодо походження товару (ПММ), що сутності операцій, руху продукції, за якими здійснювалась поставка за формувались податкові накладні.

Крім того, позивачем надано на розгляд Комісії у т.ч. ті документи, які зазвичай супроводжують такого роду операції: паспорти, сертифікати.

При цьому, під час розгляду справи відповідачами так і не надано пояснень: у зв`язку з чим відмовлено у реєстрації п/н з огляду на надані позивачем пояснення та документи; які обставини чи документи зумовлювали виникнення сумнівів у податкового органу що реальності операцій; не зазначено - у чому недоліки цих документів.

Контролюючим органом доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів виконання господарської операції (оплати) суду надано не було.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів чи їх неповноту. Таких претензій під час розгляду справи не заявлено і відповідачами.

Відтак, відповідачі не навели жодних конкретних обставин, які б виправдовували правомірне зупинення реєстрації ПН та відмови у її реєстрації, підтверджували обґрунтованість сумнівів, які зумовили зупинення реєстрації ПН, як і не довели наявності недоліків у документах, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації ПН.

У той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

У свою чергу, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оскаржувані дії фіскального органу щодо зупинення реєстрації п/н та рішення фіскального органу про відмову у реєстрації не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, оскільки в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами не доведено законності та обґрунтованості спірних рішень щодо відмови у реєстрації п/н, а наявні матеріали не дають підстав для обґрунтованого сумніву для висновку щодо наявності підстав для зупинення їх реєстрації та відмови у реєстрації, з урахуванням належності спірних операцій до об`єктів оподаткування, наявність у сторін угод статусу платника ПДВ, відсутність обставин, які б перешкоджали видачі п/н та їх реєстрації в ЄРПН, суд, приходить до висновку що, як зупинення реєстрації п/н, так і подальша відмова у їх реєстрації є протиправними, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації п/н є необґрунтованими та безпідставними, є протиправними та підлягають скасуванню. Відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні датою їх фактичного надходження.

Що стосується скасування рішень Комісії за результатами розгляду скарг.

Так, згідно п/п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Згідно п/п. 14.1.7 п.14.1 ст.14 ПК України, оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Проте, суд звертає увагу, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Вказаний принцип також закріплений в ч. 1 ст. 5 КАС України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд зазначає, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту положень ПК України в кореспонденції з приписами п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 18 ч. 1 ст. 4, п. 19 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України слідує, що предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Тобто, обов`язковою ознакою певного акту (рішення) є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

У взаємозв`язку з ч. 1, 2 ст. 55 положення ч. 3 ст. 124 Конституції України слід розуміти як поширення юрисдикції судів на юридичні спори, предметом яких є права та свободи конкретної особи.

З позиції Європейського суду з прав людини ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» не застосовується у провадженнях, у яких немає спору між сторонами, чи у односторонніх провадженнях, у яких немає двох сторін спору, та за відсутності прав у якості предмету спору (Alaverdyan v. Armenia, (dйc.), «Алавердян проти Вірменії», §35).

Разом з тим, суд зазначає, що рішення про результати розгляду скарги саме по собі не має юридичного значення для цілей створення правових наслідків для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Вказаний висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 11.06.2019 у справі № 826/7257/16 (провадження №К/9901/39321/18) та від 25.06.2019 у справі № 826/11001/15 (провадження №К/9901/12121/18) та висновком Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 24.10.2019 у справі № 640/16779/19.

Відтак, оскільки рішення Комісії за результатами розгляду скарг не створюють будь-яких правових наслідків, не порушують прав чи інтересів позивача, - відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню пропорційного з кожного з відповідачів відповідно до задоволених вимог. Так, позивачем сплачено: за пл. дор. від 01.08.2019 № 1104 1921,00 грн.; від 13.08.2019 № 1156 - 9605 грн., а всього 11 526,00 грн. (1921,00 х 6 вимог немайнового характеру). Оскільки позов задоволено частково - в частині скасування рішень про відмову у реєстрації п/н та зобов`язання їх зареєструвати. На користь позивача підлягає відшкодуванню 5763 грн. порівну з кожного відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 -77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Ойл» (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, 8-а, код ЄДР: 41498961) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрації ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві від 10.04.2019 № 1137743/41498961, № 1137744/41498961 та № 1137745/41498961.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені «Тайм Ойл» (код ЄДР: 41498961): від 26.03.2019 № 116, № 135 та № 136.

Стягнути на користь «Тайм Ойл» (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, 8-а, код ЄДР: 41498961) на відшкодування сплаченого судового збору: у розмірі 2881,50 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адрес: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267); у розмірі 2881,50 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової службу України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 292, 293, 295, 296 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя О.А. Кармазін