Ухвала суду № 92621808, 03.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 листопада 2020 року м. Київ № 640/26020/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 доДеснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними та скасування актів та постанов,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02138, м. Київ, вул. Бальзака, 64, код ЄДР: 34972294), в якому просить суд визнати незаконними та скасувати:

1) акт державного виконавця від 24.05.2020 по виконавчому провадженню № 61423703, складений старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Танащук Олесею Миколаївною;

2) акт державного виконавця від 06.06.2020 по виконавчому провадженню № 61423703, складений старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Танащук Олесею Миколаївною;

3) постанову про накладення штрафу від 04.06.2020 по виконавчому провадженню № 61423703, складену старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Танащук Олесею Миколаївною;

4) постанову про накладення штрафу від 09.06.2020 по виконавчому провадженню № 61423703, складену старшим державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Танащук Олесею Миколаївною;

Вказані акти та постанови прийняті в рамках виконавчого провадження, відкритого за рішенням у цивільній справі Деснянського районного суду м. Києва.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в провадженні Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № 61423703 про встановлення ОСОБА_2 графіку зустрічей з малолітньою дитиною - ОСОБА_3 .

Пояснює, що 27.04.2020 вона отримала постанову старшого державного виконавця Деснянького РВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Танащук О.М. про відкриття виконавчого провадження 61423703 від 03.03.2020.

З березня до середини червня 2020 року, згідно встановленого рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2019 по справі № 754/7521/18, графіку зустрічей батько дитини ОСОБА_2 (стягувач) у визначені дні та години на зустрічі до сина не приходив і не виявляв бажання бачити сина.

Додає, що в червні 2020 року державний виконавець Танащук О.М. їй почала писати SMS-повідомлення агресивного характеру з особистими образами, погрозами.

Позивач пояснює, що вона дізналась, що ОСОБА_2 бажає бачитись з сином. Син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною-інвалідом за діагнозами: двобічна сенсоневральна туговухість (слухопротезована) та бронхіальна астма. Стягувач ОСОБА_2 жодної участі в лікуванні дитини не приймає, відмовляється оплатити вартість придбаних позивачем слухових апаратів для сина та ліків від бронхіальної астми. Спір про стягнення додаткових витрат на дитину розглядається в Деснянському районному суді м. Києва з липня 2019 року у справі № 754/10607/19.

Позивач зазначає, що враховуючи вади здоров`я своєї дитини, та зважаючи, що вірусна інфекція COVID-19 є особливо небезпечною для астматика, за рекомендацією лікарів ізолювати дитину від скупчень людей, її син разом з її батьками протягом часу карантину і в літній період до кінця серпня 2020 року перебував на оздоровленні в домоволодінні її сім`ї в с. Бігунь Житомирської області.

Додає, що в червні 2020 року, коли старший державний виконавець Танащук О.М. почала з нею спілкуватись по телефону, позивач їй повідомила, що дитина перебуває в будинку в селі Бігунь, в зв`язку з карантином і в зв`язку з тим, що він астматик і зараження коронавірусною інфекцією COVID-19 для нього може бути летальним. На що їй було повідомлено, що Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає зупинення виконавчих дій в зв`язку з протиепідемічним карантином і здоров`я її сина, то її проблеми, а не виконавчої служби.

Позивач зазначає, що зателефонувала в Службу у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з питанням, що їй робити в такій ситуації і як захистити свою дитину. Спеціалісти Служби у справах дітей позивачу повідомили, що їх залучено до виконавчих дій по виконавчому провадженню № 61423703 і на 14.06.2020 заплановано їх вихід з ОСОБА_2 та старшим державним виконавцем Танащук О.М. на зустріч з дитиною ОСОБА_3 .

Пояснює, що якби вона не зателефонувала в Службу у справах дітей, вона б навіть не знала, що на 14.06.2020 ОСОБА_2 планує прийти на зустріч з сином, оскільки їй про свої наміри ОСОБА_2 не повідомляє.

Як зазначає позивач у позовній заяві 14.06.2020 вона була присутня під час виконавчих дій де повідомила, що дитина на оздоровленні в селі Бігунь. Спеціаліст Служби у справах дітей підтвердила, що її дитина дійсно дитина -інвалід і страждає на бронхіальну астму.

Стягувач ОСОБА_2 поводив під час виконавчих дій себе агресивно та неадекватно як по відношенню до позивача, так і по відношенню до спеціаліста Служби у справах дітей та старшого державного виконавця Танащук О.М .

За результатами зустрічі 14.06.2020 державним виконавцем було складено постанову від 23.07.2020 про зупинення виконавчих дій до 05.09.2020.

Позивач зауважує, що з вересня 2020 року виконавчі дії продовжились і позивач була присутня як боржник під час виконавчих дій, не перешкоджала зустрічам сина з стягувачем, але дитина не бажала з ним спілкуватись, оскільки батько - ОСОБА_2 грубо та з приниженням ставився до сина під час зустрічі, а також поводився агресивно та грубо і до спеціаліста Служби у справах дітей і до державного виконавця і до позивача, в присутності дитини. Позивач додає, що старший державний виконавець Танащук О.М. під час виконавчих дій не повідомила позивачу про те, що вона 24.05.2020 та 06.06.2020 проводила виконавчі дій і склала акти державного виконавця про її безпідставне ухиляння від виконання рішення суду, також не повідомила позивача, що склала постанови про накладення штрафу від 04.06.2020 та від 09.06.2020.

В той же час позивач наголошує, що в рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2019 по справі № 754/7521/18 не визначено місце виконання рішення.

У постанові від 03.03.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61423703 старшим держаним виконавцем Танащук О.М. також не визначено в якому місці і за якою адресою виконуватиметься рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2019 по справі № 754/7521/18.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 та п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перш за все слід зазначити що, постанови про накладення штрафу прийняті в межах основного виконавчого провадження (про встановлення ОСОБА_2 графіку зустрічей з дитиною) та не виділені в окреме виконавче провадження.

При цьому, постанови про накладення штрафу по своїй суті є наслідком здійснення контролю виконання рішення районного суду у справі за цивільним провадженням, який в силу ч. 3 ст. 1291 Конституції України здійснює контроль за виконанням рішення районного суду, та ця постанова продовжує виконуватися в рамках основного виконавчого провадження про встановлення ОСОБА_2 графіку зустрічей з дитиною за рішенням районного суду.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1291 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що відповідно передбачає судовий контроль з боку суду, який прийняв відповідне судове рішення, у даному випадку - Деснянський районний суд м. Києва.

Згідно ст. 446 Цивільно процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу (ЦПК України), порушено їхні права чи свободи.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення).

Виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Тобто, стадія виконання рішення суду, що в силу ч. 3 ст. 1291 Конституції України включає в себе і стадію оцінки/контролю за його виконанням та оцінки наслідків невиконання є невід`ємними стадіями завершальної стадії судового процесу, у даному випадку - цивільного.

З наведеного у сукупності вбачається, що контроль за виконання судового рішення у цивільній справі, здійснюється судом, який прийняв відповідне судове рішення, що забезпечує виконання ч. 3 ст. 1291 Конституції України та завдання цивільного провадження у цивільних справа, що також кореспондується з правилами та вимогами, визначеними у статтях 446, 447 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, як видно з наданих позивачем до позовної заяви матеріалів, постанова від 04.06.2020 про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн., постанова від 09.06.2020 про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн., а також акти державного виконавця від 06.06.2020 та від 14.06.2020 прийняті в межах виконавчого провадження № 61423703, відкритого на підставі виконавчого листа № 754/7521/18, виданого 28.02.2020 Деснянським районним судом м. Києва в межах цивільної справи на забезпечення виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва.

При цьому, варто звернути увагу на те, що як видно із Автоматизованої системи виконавчих проваджень спірні постанови про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. та 3400 грн. за № 61423703 в окреме виконавче провадження не виділялась, а відтак правила ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» не застосовуються.

Слід додати, що в силу вимог ст. 19 КАС України щодо визначення юрисдикції адміністративних судів та завдань адміністративного судочинства (ч. 1 ст. 2 КАС України), вирішення питань контролю виконання рішення суду у цивільній справі, виходить за межі юрисдикції (компетенції) адміністративних судів.

При цьому, варто звернути увагу на те, що підставою для звернення до суду з даним позовом та скасування актів та постанов про накладення штрафу, є, за твердження позивача, протиправність дій відповідача під час виконавчих дій, оскільки ані в рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 20.12.2019 по справі № 754/7521/18, ані у постанові від 03.03.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61423703 не визначено місце виконання рішення, натомість беручи до уваги те, що син позивачки ОСОБА_3 є астматиком і зараження коронавірусною інфекцією COVID-19 для нього може бути летальним, він перебував до серпня 2020 року на оздоровленні в домоволодінні сім`ї позивача в с. Бігунь Житомирської області.

Тобто, у даному випадку заявник просить адміністративний суд вирішити певні (процесуальні) питання (щодо правомірності складання актів невиконання рішення суду та постанов) за правилами адміністративного судочинства, серед яких є питання дослідження необхідності зустрічей стягувача - батька дитини ОСОБА_2 з дитиною - ОСОБА_3 , що вочевидь виходить за межі компетенції адміністративного суду.

У зв`язку з чим та враховуючи вищезгадані положення статей 1, 19 та 74 Закону України «Про виконавче провадження» в кореспонденції з приписами п. 4 ч. 1 ст. 19 КАС України, які підлягають застосування з урахуванням положень ч. 3 ст. 1291 Конституції України, спірні відносини підлягають розгляду цивільним судом в порядку цивільного судочинства як судом, який видав виконавчий документ та здійснює контроль за виконанням судового рішення.

Крім іншого варто звернути увагу позивача на те, що виходячи з приписів ч. 3 ст. 124 Конституції України, вимоги та обґрунтування щодо актів державного виконавця від 24.05.2020 та від 06.06.2020 не створюють значення юридичного спору та не можуть бути предметом оскарження у суді, оскільки й всього носіями доказової інформації, які фіксують настання певних подій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконними та скасування актів та постанов, - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КАС України ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст.ст. 292 - 297 КАС України п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін