Ухвала суду № 92621720, 03.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 листопада 2020 року м. Київ № 757/34797/20-а

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м.Києва

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Відповідач 1: Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, Відповідач 2: Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:

1. Розглянути та задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 від 29 липня 2020 року щодо необґрунтованих і незаконних дій і рішень суб`єкта владних повноважень (відповідача №1 у справі) - управління Пенсійного фонду в Печерському районі м. Києва (посадові особи - начальник управління - Ткаченко-Канарська С.П. і заступник начальника управління - Михуня О. В.), щодо призначення (обчислення) пенсії за вислугу років працівнику органів прокуратури України ОСОБА_1 згідно з її заявою від 07.12.2010 року, шляхом фальсифікації строків призначення і виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років за період з 07.12.2010 року по 2011 рік, та незаконній відмові їй в перерахунку пенсії з більш високого заробітку на підставі довідки про заробітну плату від 21.12.2010 року №18/726 на суму 8481,16 грн. (пенсія - 7633,44 грн. в місяць) замість пенсії на суму 4652,63 грн. в місяць із заробітку 5169,59 грн., а також ігнорування посадових осіб на законні вимоги пенсіонера ОСОБА_1 та виконати вимоги ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XІІ (в редакції від 12.07.2001 року №2663-ІІІ), оскільки вона сама визначилась з таким вибором розміру виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 місяці роботи..." В результаті незаконних дій та рішень вказаних посадових осіб відповідача №1 пенсіонеру ОСОБА_1 при призначенні (обчисленні) занижченої пенсії за період з 07.12.2010 року і до 23.06.2020 року, не була виплачена пенсія на суму 387 194,836 грн. (з врахуванням виплачених занижчених сум пенсії згідно довідки про зарплату на суму 5169,59 грн.), чим пенсіонеру ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода на значну суму, яку необхідно стягнути з відповідача - управління ПФУ в Печерському районі міста Києва, на користь позивача ОСОБА_1 .

2. Відповідно до вимог частини 1, п. п. 2, 6 ст.5 цього Закону прийняти судом постанову про визнання протиправними дії і рішення суб`єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва - відповідача №1 (посадові особи: начальник управління Ткаченко-Канарська С.П. і заступник начальника управління Михуня О.В.), які вчинили незаконні дії і рішення, зазначені у пункті 1 цієї резолютивної частини позовної заяви, стягнути з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями і діями та скасувати, як винесене незаконно відповідачем рішення про призначення (обчислення) пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату від 16.12.2010 року №18/720 із суми 55169,59 грн. (пенсія - 4652,63 грн. в місяць).

3. Зобов`язати відповідача №1 - управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (суб`єкта владних повноважень) виконати певні дії:

На підставі заяви ОСОБА_1 від 07.12.2010 року, довідки про її заробітну плату від 21.12.2010 року №18/726 на суму 8481,16 грн. та згідно 4.2, 13 і 18, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 року №2668-ІІІ), та ч. 2 ст. 87 (виплата пенсії за минулий час ), Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.11.1991 року №1788-ХІІ, та Закону від 09-07-2003 року №1058-1У, а також відповідача №2 - Головне Управління ПФУ в місті Києві, зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 07.12.2010 року до липня 2020 року та відшкодувати завдану пенсіонеру (і позивачу) ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 387 194,836 грн.

4. Ці кошти відповідачу №1 та відповідачу - Головному управлінню ПФУ в місті Києві перевести на пенсійну картку на рахунок ОСОБА_1 в ПАТ Райффайзен Банк «Аваль» відділення м. Борисполя Київської обл.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.08.2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії передано для розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2020 року залишено позовну заяву без руху, оскільки, позивачем не дотримано вимоги статей 5, 94, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачем додано до позовної заяви чотири квитанції про сплату судового збору не в повному обсязі (чотири квитанції, кожна на суму 8,39 грн), разом з тим, зазначено, що судовий збір сплачено за дві позовні заяви, проте, позивачем подано одну позовну заяву; позовні вимоги викладено хаотично та непослідовно; до позовної заяви додано копії документів не засвідчених належним чином; в позові невірно зазначено код ЄДРПОУ Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, крім того, визначено в якості одного з відповідачів - Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, проте, як встановлено з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва припинено 12.04.2016 року.

В свою чергу, судом запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання до суду:

- доказу сплати судового збору в сумі 1 681,60 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва";

- зазначити, за подання якої саме позовної заяви позивачем додано Квитанцію від 04.08.2020 року №0.0.1790244097.1, Квитанцію 04.08.2020 року №0.0.1790243464.1, Квитанцію від 0.0.1790243928.1 та Квитанцію від 04.08.2020 року №0.0.1790243729.1 (чотири квитанції, кожна на суму 8,39 грн);

- оригіналів або належним чином завірених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги як для суду так і для відповідача;

- позовної заяви з чітким, зрозумілим та послідовним викладом своїх позовних вимог, зазначивши які саме дії та рішення необхідно визнати протиправними, а також, з уточненим суб`єктним складом відповідачів для суду та інших учасників справи.

07.10.2020 року від позивача засобами поштового зв`язку до суду надійшла Заява про продовження судом строку для усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху, та продовження процесуальних строків по справі №757/34797/20-а згідно з вимогами ч. 3 "Прикінцевих положень" ст. 165-2 КАС України відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поширення короновірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-ІХ (№3275), на строк дії, встановленого Кабінетом Міністрів України карантином.

У вищезазначеній заяві щодо недоліків позовної заяви, зазначено наступне.

З приводу судового збору зазначено, що нею сплачено судовий збір за дві позовні заяви до двох відповідачів, який вона сплатила на загальну суму 33,56 грн. (чотири немайнові вимоги по 8 грн. 39 коп. кожна), разом з тим, зазначено, що долучені квитанції є належним доказом сплати судового збору, та що позивач сплатила зазначений судовий збір відповідно до чинного Закону.

Суд в свою чергу зазначає, що як вже було вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, судді Маруліній Л.О. передано на розгляд одну позовну заяву, в якій позивачем є ОСОБА_1 , а тому, твердження останньої в позовній заяві та в Заяві від 05.10.2020 року про судовий збір сплачений за дві позовні заяви залишається незрозумілим, оскільки, в даному випадку у судді Маруліній Л.О. перебуває на розгляді одна позовна заява з двома вимогами немайнового характеру.

Крім того, позивачем зазначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху запропоновано сплатити судовий збір в сумі 1 681,60 грн., але в ухвалі не вказано, на підставі якого закону, на яку суму спричинено збитків фізичній особі, і з якого відсоткового розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, який розмір ставок застосовується до фізичних осіб.

З приводу вищевказаного, судом в описовій частині ухвали про залишення позовної заяви без руху вказано на підставі яких приписів відповідного законодавства судом визначено суму судового збору в розмірі 1 681,60 грн., проте, суд вважає за необхідне роз`яснити, щодо сплати позивачем судового збору повторно.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням розміру позовних вимог та встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 2102 гривні, за дві позовні вимоги немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті 840,80 грм. за кожну вимогу, що складає в сумі 1681,60 грн.

Крім того, зазначене в Заяві про сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру, суд не бере до уваги, оскільки в ухвалі про залишення позовної заяви без руху питання щодо сплати такого судового збору не ставилось.

Також, зазначено, що згідно вимог частин другої, четвертої та п`ятої статті 94 КАС України, письмові докази в позовних заявах, належним чином засвідчені їх копії в установленому порядку.

Проте, додані до позовної заяви копії документів взагалі не засвідчені жодним чином.

Таким чином, позивачем не виконано вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.09.2020 року, а саме, не подано до суду:

- доказу сплати судового збору в сумі 1681, 60 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва";

- оригіналів або належним чином завірених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги як для суду так і для відповідача.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини другої та пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Разом з тим, судом враховується, що позивачем подано Заяву про продовження судом строку для усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху, та продовження процесуальних строків по справі №757/34797/20-а згідно з вимогами ч. 3 "Прикінцевих положень" ст. 165-2 КАС України відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поширення короновірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-ІХ (№3275), на строк дії, встановленого Кабінетом Міністрів України карантином, яка по суті є заявою на усунення недоліків позовної зави, від 05.10.2020 року, яку судом отримано 07.10.2020 року, тобто в межах строку, встановленого ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 21.09.2020 року.

При цьому, станом на 03.11.2020 року позивачем на надано інших матеріалів на усунення недоліків позовної заяви (на кшталт, позовної заяви в новій редакції, тощо), яку ухвалою суду від 21.09.2020 року залишено без руху, оскільки в своїй заяві від 05.10.2020 року позивачем зазначено, що нею недоліки усунуто в повному обсязі, що не відповідає матеріалам справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві в зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Керуючись статтями 14, 44, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна