Рішення № 92621432, 07.10.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року справа № 580/1593/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Мауріної Я.Ю.,

представника позивача Грушевого Ю.В. – за ордером,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовом до Міністерства оборони України (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною, оформлену п.44 протоколу від 27.01.2017 №4, відмову відповідача у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв`язку зі смертю сина ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з доданими документами та прийняти рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

- стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказує, що оскаржуваним рішенням протиправно відмовлено позивачці у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку зі смертю сина ОСОБА_2 , внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби, оскільки причина смерті ОСОБА_2 не пов`язана з фактом вживання алкоголю. Також позивачка наголошує про протиправність посилання відповідача на самовільне залишення військової частини померлим ОСОБА_2 , оскільки відсутні докази притягнення останнього до адміністративної та/або кримінальної відповідальності у встановленому порядку.

Ухвалою від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надав до суду відзив, в якому вказав про безпідставність позову, оскільки відповідно до ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутні правові підстави для призначення та виплати вказаної одноразової грошової допомоги, з огляду на те, що станом на день смерті ОСОБА_2 здійснив самовільне залишення військової частини та був виведений у розпорядження командира військової частини, та перебував в стані алкогольного сп`яніння з показником етилового спирту в крові – 1, 53 проміле.

07.07.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказує на безпідставність доводів сторони відповідача щодо самовільного залишення військової частини ОСОБА_2 , оскільки обвинувальний вирок суду відсутній та відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом також не вносились. Крім того, сторона позивача зазначає, що причина смерті ОСОБА_2 не пов`язана з фактом вживання алкоголю.

Ухвалою суду від 30.07.2020 постановлено здійснювати подальший розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання з розгляду справи № 580/1593/20 по суті, призначене на 12 год 00 хв. 07.10.2020, прибув представник позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 07.07.2020.

Наказом голови Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 № 63 посилено особливий режим суду під час карантину, у зв`язку з тим, що у декількох працівників діагностовано захворювання на СOVID-19.

У період з 12.10.2020 по 13.10.2020 включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 перебував у відпустці, а надалі з 15.10.2020 по 03.11.2020 включно на лікарняному, з огляду на що розгляд справи здійснюється у перший робочий день — 04.11.2020.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 18.09.2015, свідоцтвом про розірвання шлюбу від 15.12.1976, свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з наказу військового комісара Тальнівсько-Катеринопілського об`єднаного міського військового комісаріату № 6 від 28.01.2015 сержанта ОСОБА_2 призвано на військову службу та направлено в розпорядження командира військової частини А 2615 (184 Навчальний центр) с. Старичі Яворівського району Львівської області.

Згідно з довідкою Військової частини – польова пошта В4680 від 17.04.2015 № 1296 старший сержант ОСОБА_2 у період з 09.03.2015 по 01.04.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до направлення № 2993 за вих. № 656 від 09.04.2015 ОСОБА_2 направляється на стаціонарне лікування у ВМКЦ ЗР.

Згідно з відпускним квитком Військової частини – польова пошта В4680 від 17.04.2015 № 2112 старшому сержанту ОСОБА_2 надано відпустку за 2015 рік з виїздом у Черкаську область, м. Тальне, вул. Ворошилова, 11, терміном на 31 добу з 17.04.2015 по 17.05.2015. У вказаному відпускному квитку вказано, що ОСОБА_2 зобов`язаний з`явитись до місця служби у Військовій частині – польова пошта В4680 18.05.2015 о 08 год. 00 хв.

Відповідно до довідки Комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» від 03.03.2017 № 549/02 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» з 30.04.2015 по 15.05.2015 з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок органічного враження ЦНС травматичного (перелом основи черепа з забоєм головного мозку важкого ступеня в 1991 році) та інтоксикаційного генезу. Помірно виражений психоорганічний синдром з інтелектуально-мнестичним зниженням та афективними порушеннями».

Згідно з довідкою № 303 від 19.05.2020 виданою Тальнівською центральною районною лікарнею ОСОБА_2 спостерігався районною лікарнею з приводу симптоматичною артеріальною гіпертензії ІІ ступеня, кризовий перебіг, гіпертонічний криз від 19.05.2015, дизметаболічна кардіомапатія ст. ІІА, потребує стаціонарного лікування.

Належних та достовірних доказів перебування ОСОБА_2 в медичних закладах та установах на стаціонарному лікуванні з 19.05.2015 з приводу вказаного діагнозу сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта Уманського міжрайонного відділення комунальної установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 341 від 30.09.2015 труп ОСОБА_2 виявлено вдома 14.09.2015 о 08 год. 20 хв., смерть ОСОБА_2 наступила внаслідок кардіоміопатії неуточненої, що ускладнилась гострою недостатністю кровообігу з розвитком набряку легень та головного мозку, ушкоджень не виявлено, в крові виявлено 1,53 проміле етилового спирту, що на момент смерті могло відповідати середньому алкогольному сп`янінню.

Згідно з витягом з протоколу № 186 від 10.06.2016 засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, захворювання колишнього військовослужбовця, старшого сержанта ОСОБА_2 отримане ним під час військової служби (підстава: витяг з наказу командира в/ч пп В4680 від 16.02.2016 № 35): «Кардіомапатія неуточнена» - послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 431, виданим 15.09.2015 Черкаським обласним бюро судово-медичної експертизи та свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , виданим 15.09.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тальнівського районного управління юстиції у Черкаській області. Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до акта службового розслідування комісії Військової частини – польова пошта В4680 розслідуванням встановлено, що старший сержант ОСОБА_2 , який був безпідставно відсутній на службі ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть настала вдома внаслідок захворювання. Безпосередня причина смерті встановлена судово-медичним експертом - кардіоміопатія неуточнена. З огляду на наведене у акті службового розслідування комісії Військової частини – польова пошта В4680 вказано висновок, що смерть старшого сержанта ОСОБА_2 сталася внаслідок захворювання під час його перебування вдома та не пов`язана з проходженням служби.

Згідно з листом ТВО командира Військової частини –польова пошта В4680 від 01.09.2016 № 11242 за час проходження служби у Військовій частині - польова пошта В4680 старший сержант ОСОБА_2 неодноразово самовільно покидав територію військової частини.

Так, відповідно до рапорту тимчасово виконуючого обов`язки командира танкового батальйону Військової частини - польова пошта В4680 майора ОСОБА_4 19.05.2015 за вх. №19400 стало відомо, що під час перевірки наявності особового складу танкового батальйону 19.05.2015 виявлено відсутність старшого сержанта ОСОБА_2 . Наказом командира Військової частини - польова пошта В4680 від 21.05.2015 №2235 призначено службове розслідування, за результатами якого матеріали службового розслідування від 07.07.2015 за вих. №7839 надані для подальшого прийняття правового рішення до Військової прокуратури Львівського гарнізону.

Відповідно до рапорту тимчасово виконуючого обов`язки командира танкового батальйону Військової частини - польова пошта В4680 майора Федак О.М. від 04.07.2015 за вх. № 26777 стало відомо про факт повторного самовільного залишення військової частини старшим сержантом ОСОБА_2 .

Наказом командира Військової частини - польова пошта В4680 від 07.07.2015 №2846 призначено службове розслідування, за результатами якого матеріали службового розслідування від 03.08.2015 за вих. №9451 надані повторно для подальшого прийняття правового рішення до Військової прокуратури Львівського гарнізону.

Відповідно до рапорту тимчасово виконуючого обов`язки командира танкового батальйону Військової частини – польова пошта В4680 майора Федак О.М. від 12.08.2015 за вх. № 3233 стало відомо, що під час перевірки наявності особового складу танкового батальйону о 08 год. 00 хв. 12.08.2015 виявлено відсутність старшого сержанта ОСОБА_2 .

По даному факту відповідно до наказу командира Військової частини польова пошта В4680 від 12.08.2015 №323 в частині проведено службове розслідування, в ході якого майор ОСОБА_4 неодноразово намагався встановити зв`язок з старшим сержантом ОСОБА_2 , проте військовослужбовець телефонні дзвінки свого командира ігнорував та не відповідав на них. 31.08.2015 командиру 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону Військової частини - польова пошта В4680 старшому лейтенанту ОСОБА_5 зателефонувала мати старшого сержанта ОСОБА_2 громадянка ОСОБА_1 , яка повідомила, що її син перебуваючи по місцю прописки постійно знаходиться в алкогольному сп`янінні, тривалий час не з`являвся вдома, а коли повертається то постійно п`яний та побитий, 02.09.2015 вона буде намагатись покласти сина на лікування в Хмельницький госпіталь. 10.09.2015 знову зателефонувала мати і сказала, що в неї вже є направлення її сина в Хмельницький госпіталь проте, її син відмовляється їхати та лягати на лікування, у військову частину також відмовляється їхати, а сама мати не може його відвезти, оскільки виховує неповнолітнього внука.

За результатами проведеного службового розслідування старшого сержанта ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю з 12.08.2015 на військовій службі, порушення вимог ст. 11, 12, 14, 16, 127, 128 статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України знято з усіх видів забезпечення, призупинено виплату грошового забезпечення, позбавлено грошової премії та винагороди за серпень 2015 року в повному обсязі. У зв`язку з самовільним залишенням військової частини, відсутністю на службі з 12.08.2015 старшого сержанта ОСОБА_2 виведено в розпорядження командира Військової частини – польова пошта В4680.

Згідно з витягом з протоколу № 4 засідання рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.01.2017 відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого сержанта ОСОБА_2 , оскільки на час смерті він самовільно залишив військову частину, що є адміністративним порушенням. Окрім цього, ОСОБА_2 на час смерті перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи від 14.09.2015 № 341.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктами 1,2,3 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Згідно зі статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1- 3 пункту 2статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Положеннями частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-XII визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 16-4 Закону № 2011-XII визначено підстави, за якими призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Ці положення кореспондуються з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служб у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

З аналізу наведених положень Закону № 2011-XII вбачається, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї померлого військовослужбовця у 500-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

При цьому, положення Закону № 2011-XII не поширюються на членів сімей військовослужбовців, якщо смерть військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 813/2071/17.

Однак смерть ОСОБА_2 наступила у вільний від військової служби час, не під час перебування на території військової частини та безпосереднього виконання військового обов`язку.

При цьому, згідно з висновками проведеної за наслідком смерті військовослужбовця експертизи, смерть останнього настала внаслідок кардіоміопатії неуточненої, що ускладнилась гострою недостатністю кровообігу з розвитком набряку легень та головного мозку.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_2 , останнього у зв`язку з відсутністю з 12.08.2015 на військовій службі, за порушення вимог статтей 11, 12, 14, 16, 127, 128 статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та статтей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, знято з усіх видів забезпечення, призупинено виплату грошового забезпечення, виведено в розпорядження командира Військової частини – польова пошта В4680.

Так, відповідно до рапорту тимчасово виконуючого обов`язки командира танкового батальйону Військової частини – польова пошта В4680 майора Федак О.М. від 12.08.2015 за вх. № 3233 стало відомо, що під час перевірки наявності особового складу танкового батальйону о 08 год. 00 хв. 12.08.2015 виявлено відсутність старшого сержанта ОСОБА_2 .

По даному факту відповідно до наказу командира Військової частини польова пошта В4680 від 12.08.2015 №323 в частині проведено службове розслідування, в ході якого майор ОСОБА_4 неодноразово намагався встановити зв`язок з старшим сержантом ОСОБА_2 , проте військовослужбовець телефонні дзвінки свого командира ігнорував та не відповідав на них. 31.08.2015 командиру 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону Військової частини - польова пошта В4680 старшому лейтенанту ОСОБА_5 зателефонувала мати старшого сержанта ОСОБА_2 громадянка ОСОБА_1 , яка повідомила, що її син перебуваючи по місцю прописки постійно знаходиться в алкогольному сп`янінні, тривалий час не з`являвся вдома, а коли повертається то постійно п`яний та побитий, 02.09.2015 вона буде намагатись покласти сина на лікування в Хмельницький госпіталь. 10.09.2015 знову зателефонувала мати і сказала, що в неї вже є направлення її сина в Хмельницький госпіталь проте, її син відмовляється їхати та лягати на лікування, у військову частину також відмовляється їхати, а сама мати не може його відвезти, оскільки виховує неповнолітнього внука.

За результатами проведеного службового розслідування старшого сержанта ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю з 12.08.2015 на військовій службі, порушення вимог статтей 11, 12, 14, 16, 127, 128 статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та статтей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України знято з усіх видів забезпечення, призупинено виплату грошового забезпечення, позбавлено грошової премії та винагороди за серпень 2015 року в повному обсязі.

У зв`язку з самовільним залишенням військової частини, відсутністю на службі з 12.08.2015 старшого сержанта ОСОБА_2 виведено в розпорядження командира Військової частини – польова пошта В4680.

Суд критично оцінює надану стороною позивача та завіреною адвокатом ОСОБА_6 довідку № 553 Комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» за вих. № 2975/02 від 21.07.2015, відповідно до якої ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради м. Сміла у період з 30.05.2015 по 21.07.2015, з 22.07.2015 по 12.09.2015, оскільки зазначена дата видачі довідки (21.07.2015) є значно ранішою, ніж зазначений у ній період, протягом якого ОСОБА_2 перебував на лікуванні (22.07.2015 по 12.09.2015), що викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо достовірності вказаного доказу.

Крім того, на вимогу ухвали суду від 14.09.2020, Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» листом від 24.09.2020 № 1141/01-8 надано пояснення, що згідно архівних даних довідка закладу 553 з зазначенням одного періоду перебування ОСОБА_2 з 30.05.2015 по 21.07.2015 є вірною. Довідка № 553 з зазначенням двох періодів перебування з 30.05.2015 по 21.07.2015 та з 22.07.2015 по 12.09.2015 є помилковою. Пояснення щодо розбіжностей в довідках відібрати неможливо, оскільки завідувач відділення ОСОБА_7 28.03.2016 звільнений з роботи.

Щодо довідки Тальнівської центральної районної лікарні від 14.09.2015, наданої стороною позивача та завіреною адвокатом ОСОБА_6 , згідно з якою ОСОБА_2 був на прийомі в сімейного лікаря 13.09.2015 і активно оглядався 14.09.2015 на дому, суд зауважує, що відповідно до висновку судово-медичного експерта Уманського міжрайонного відділення комунальної установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 341 від 30.09.2015 труп громадянина ОСОБА_2 виявлено вдома 14.09.2015 о 08 год. 20 хв., що очевидно унеможливлює активний огляд останнього протягом дня його смерті.

При вирішенні даної справи суд критично оцінює листи судово-медичного експерта Уманського міжрайонного відділення комунальної установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 15.08.2016 № 05-7-10/578, від 09.03.2017 № 05-7-10/131, оскільки висновки зазначені в них фактично підміняють собою експертні висновки щодо причин смерті ОСОБА_2 і походження виявленого в крові останнього етилового спирту та вплив цього спирту на причини смерті, Крім того, у вказаних листах не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є необґрунтованими, а тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Розподіл судових витрат здійснюється у порядку визначеному ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 90, 134, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії – відмовити повністю.

Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.11.2020.

Суддя С.О. Кульчицький