Рішення № 92621266, 03.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4837/20

РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6953-10У від 20.03.2020 зі сплати єдиного внеску на суму 20289,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою з інвалідністю 3 групи та отримує пенсію по віку з 05.11.2019 і звільнений від сплати єдиного соціального внеску. Із заявою про сплату добровільних внесків позивач не звертався, а звітність про суми нарахованого єдиного внеску подав помилково.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до головного управління ДПС у Хмельницькій області, однак отримав відповідь, в якій зазначено, що нарахування єдиного внеску проведено на підставі самостійно поданих звітів, тому правові підстави для їх скасування відсутні. З вказаних підстав позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив та надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем самостійно було подано звіт щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2019 рік, сума нарахованого єдиного внеску складає 11016,72 грн. Подання уточнюючих чи коригуючих звітів з єдиного внеску діючим законодавством не передбачено. За даними інформаційної системи Державної податкової служби в інтегрованій картці позивача по платежу 71040000 "Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 9272,33 грн. На підставі вказаних даних відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.03.2020 №Ф-6953-10У. Самостійно визначені платником зобов`язання зі сплати єдиного внеску не підлягають оскарженню. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 31.08.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ухвали від 08.09.2020 суд відмовив у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а у разі відмови у розгляді справи в порядку загального провадження, розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований 14.07.2000 як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник єдиного внеску, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 12.08.2016 позивач є пенсіонером по інвалідності 3 групи.

10.01.2020 позивач подав звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, яким самостійно визначив зобов`язання зі сплати єдиного внеску за 2019 рік на загальну суму 11016,72 грн.

Як зазначає контролюючий орган, з технічних причин зазначений звіт був подвоєний і сума 11016,72 грн. внесені двічі, що призвело до боргу 22033,44 грн.

При опрацюванні інформації по податковому боргу було виявлено факт подвоєння звіту, тому контролюючий орган зайво нараховану суму 11016,72 грн. зняло 21.05.2020.

З інтегрованої картки позивача вбачається, що з урахуванням переплати у сумі 1744,39 грн., заборгованість позивача з єдиного внеску станом на 03.09.2020 складає 9272,33 грн..

20.03.2020 Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6953-10У, за якою заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску складає 20289,05 грн.

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернулась до суду.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин).

За пунктом другим частини першої статті 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з частиною четвертою статті 4 цього ж Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування, та є інвалідом (дата встановлення пенсії 12.08.2016). Таким чином, позивач є особою, яка відповідно приписів частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Вказана обставина відповідачем у справі не заперечується. Стверджуючи про правомірність прийнятої Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.03.2020 відповідач лише вказує, що суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі такими, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю підлягають сплаті на загальних підставах.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 №511) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

Аналіз положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування свідчить про те, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування є платниками єдиного внеску, однак такі фізичні особи-підприємці звільняються від його сплати якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У таких випадках фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також такі особи не мають обов`язку щодо подання звіту про суми нарахованого єдиного внеску.

Як зазначив у позовній заяві позивач, ним було помилково подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік.

З огляду на те, що у позивача відсутній обов`язок по сплаті за себе єдиного соціального внеску та враховуючи, що позивач звертався до контролюючого органу зі скаргою повідомляючи, що звіт за 2017 рік подано помилково і він, як інвалід, звільнений від сплати єдиного внеску за себе на підставі частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", такі обставини не можна вважати добровільною участю позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд звертає увагу, що добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Однак жодної інформації про наявність такого договору у 2019 році матеріали справи не містять, відповідний договір щодо добровільної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідачем суду не наданий. Більше того, відповідачем не стверджується про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Необхідно також зазначити, що відповідачем було прийнято відповідну звітність за 2019 рік від позивача, а також з технічних причин зазначений звіт був подвоєний і сума 11016,72 грн. внесені двічі, що призвело до боргу 22033,44 грн. При опрацюванні інформації по податковому боргу було виявлено факт подвоєння звіту, тому контролюючий орган зайво нараховану суму 11016,72 грн. зняло 21.05.2020. З інтегрованої картки позивача вбачається, що з урахуванням переплати у сумі 1744,39 грн., заборгованість позивача з єдиного внеску станом на 03.09.2020 складає 9272,33 грн.

20.03.2020 Головне управління ДПС у Хмельницькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6953-10У, за якою заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску складає 20289,05 грн., однак не враховано той факт, що така особа повинна подавати зазначену звітність лише у разі укладення договору щодо добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд вважає, що відсутність права подання уточнюючих звітів в разі помилкового подання звітів не може бути обставиною, що зобов`язує сплатити відповідні внески, оскільки Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачає обов`язкову згоду такого платника, яка висловлюється у вигляді укладання відповідного письмового договору, який не укладався, що відповідачем не заперечується.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, то помилкова подача позивачем звіту за 2019 рік не свідчить про його добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а відтак, не може бути безумовною підставою для сплати позивачем відповідних сум єдиного соціального внеску за наведених обставин та в контексті приписів частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Вказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.09.2019 у справі № 806/1503/16.

Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) такою, що не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а також порушує право позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області №Ф-6953/10У від 20.03.2020.

З огляду на наведене, позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Разом з тим, суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати в розмірі 840,80 грн. необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6953-10У від 20.03.2020 зі сплати єдиного внеску на суму 20289,05 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03 листопада 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Головуючий суддя В.В. Матущак