Рішення № 92621253, 02.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4474/20

РІШЕННЯ

іменем України

02 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов від 30.07.2020 №203254, №203248.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що спірні постанови прийняті відповідачем із порушенням норм діючого законодавства, оскільки габаритно-ваговий контроль транспортного засобу був проведений за відсутності методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, без урахування того, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала нормативно допустимої, а також властивостей сипучого вантажу. Також вказав, що посадові особи відповідача здійснили габаритно-ваговий контроль несправним обладнанням та позбавили позивача можливості привести габаритно-вагові параметри транспортних засобів у відповідність з встановленими нормами. Просив позов задоволити.

У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що спірні постанови складені з дотриманням вимог чинного законодавства.

У відповіді на відзив позивач підтвердив свої доводи, викладені в позовній заяві.

Ухвалою від 18.08.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою від 02.09.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

08.06.2020 посадові особи Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку від 05.06.2020 №000191 здійснили перевірку транспортного засобу марки Renault Premium 450.18 DXI, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складений акт від 08.06.2020 №235512, яким встановлене порушення перевезення позивачем вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу на 16,88%.

Під час зважування вказаного транспортного засобу посадові особи відповідача встановили фактичне навантаження на 1 вісь - 6,180 тонн, при нормативно допустимій 11 тонн, на 2 вісь - 10,540 тонн, при нормативно допустимій 11 тонн, на здвоєну вісь - 18,700 тонн, при нормативно допустимих - 16 тонн, що підтверджується чеком зважування та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.06.2020 №043492.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складений акт від 08.06.2020 №024279 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 08.06.2020 №235512 на суму 85,05 євро.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 30.07.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області прийнята постанову №203254 про застосування адміністративного-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі по тексту – Закон №2344-ІІІ), пункту 22.5 ПДР України.

Крім цього, 08.06.2020 посадові особи Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на перевірку від 05.06.2020 №000191 здійснили перевірку транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складений акт від 08.06.2020 №235523, яким встановлене порушення перевезення позивачем вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу на 20,12%.

Під час зважування вказаного транспортного засобу посадові особи відповідача встановили фактичне навантаження на 1 вісь - 6,160 тонн, при нормативно допустимій 11 тонн, на 2 вісь - 10,460 тонн, при нормативно допустимій 11 тонн, на здвоєну вісь - 19,220 тонн, при нормативно допустимих - 16 тонн, що підтверджується чеком зважування та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.06.2020 №0013498.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складений акт від 08.06.2020 №024007 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 08.06.2020 №235523 на суму 79,63 євро.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 30.07.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області прийнята постанову №203248 про застосування адміністративного-господарського штрафу в розмірі 34000,00 грн за порушення статті 48 Закону Закон №2344-ІІІ, пункту 22.5 ПДР України.

Вказані постанови позивач оскаржив до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною 4 статті 48 Закону №2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За змістом пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Так, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі по тексту - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з пунктом 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (пункт 13 Порядку №879).

Із аналізу наведених положень слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу транспортного засобу марки Renault Premium 450.18 DXI відповідач встановив фактичне навантаження на здвоєну вісь - 18,700 тонн, при нормативно допустимій 16 тонн.

Під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу транспортного засобу марки марки DAF відповідач встановив фактичне навантаження на здвоєну вісь - 19,220 тонн, при нормативно допустимій 16 тонн.

При цьому, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що зважування транспортних засобів здійснювалось за відсутності методик, затверджених Мінекономрозвитку та спеціально уповноваженим центральним органом у сфері метрології.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух" до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху, окрім іншого, належить підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 29 Закону України "Про дорожній рух").

За змістом статті 33 Закону України "Про дорожній рух" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент проведення габаритно-вагового контролю належних позивачу транспортних засобів, дійсно не затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Але оскільки за змістом статей 4, 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесене до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначений Порядком №879, яким і керувався відповідач, тому суд вважає, що відповідач правомірно здійснив габаритно-ваговий контроль транспортних засобів позивача.

Вказані висновки щодо застосування норм права узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 02.08.2018 по справі №820/1420/17.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що предметом перевезення був сипучий вантаж (ячмінь), який є рухомим під час руху транспортного засобу, тому його маса є несталою в різних точка автомобіля, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 абзацу 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (враховуючи сипучість вантажу).

Тобто, законодавцем чітко передбачена критична похибка в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. У вказаній справі перевищення навантаження на здвоєну вісь становить більше 2%.

Крім того, наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" на водія та перевізника покладений ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Так, відповідно до пунктів 8.14-8.15 глави 8 зазначених Правил завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 глави 12 зазначених Правил при транспортуванні вантажів слід дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 глави 12 Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також, пунктом 8.20 глави 8 Правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Відповідно до пункту 8.21 глави 8 Правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, тому доводи позивача щодо сипучості вантажу, на думку суду, є необґрунтованими.

Посилання позивача на відсутність повірки обладнання, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль також є безпідставні, оскільки в матеріалах справи міститься свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М11305219.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги те, що позивач здійснював перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу, суд приходить до висновку, що постанови від 30.07.2020 №203254, №203248 є правомірними, тому підстави для їх скасування відсутні.

У зв`язку з цим, у задоволенні позову слід відмовити.

За таких обставин, судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, Київ 135, 01135 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя О.Л. Польовий