Рішення № 92620950, 03.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 листопада 2020 року № 520/11315/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області про стягнення заборгованості та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість за виплатами на усі види необхідного стороннього догляду, починаючи з квітня 2020 року з урахуванням індексу зростання споживчих цін.;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області надалі щомісячно сплачувати ОСОБА_1 страхові виплати на усі види необхідного стороннього догляду у терміни та в розмірах встановлених Законом України №1105-ХІV від 23.09.1999 р. “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є особою з інвалідністю 1 А групи, у зв`язку з чим відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» йому відповідачем перераховувалися страхові виплати - страхові виплати втраченого заробітку та страхові виплати на необхідний сторонній догляд. Позивачем вказано, що відповідач з квітня 2020 року припинив здійснення страхових виплат на необхідний сторонній догляд та при цьому послався на п.2 ч.5 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із зазначенням того, що останнім встановлено відстрочення на період дії карантину окремих страхових виплат, які здійснюються Фондом, в тому числі фінансування доглядів та витрат на побутове обслуговування. Зазначені дії відповідача, на думку позивача, є протиправними та такими, що порушують його права.

Ухвалою суду від 31.08.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує. При цьому, представником відповідача вказано, що припиняючи перерахування позивачу виплат на догляд відповідач керувався Законом України від 13.04.2020 року №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Так, представником відповідача вказано, що п.5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Фонд соціального страхування України та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття здійснюють поточні видатки на утримання виконавчих дирекцій фондів, установ державної служби зайнятості та такі страхові виплати: допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності і пологах; щомісячні страхові виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та членам їх сімей; витрати на лікування потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань; витрати на протезування та придбання спеціальних засобів пересування; допомога по безробіттю (включаючи допомогу по частковому безробіттю); допомогу на поховання (пп. 2 п. 5 розд. II цього Закону), що і було роз`яснено позивачу, а також повідомлено, що право на отримання виплат на догляд за потерпілим зберігається, і після обмежувальних карантинних заходів суми будуть виплачені у повному обсязі. Відтак, враховуючи відсутність у даному випадку вини відповідача, відсутні підстави для проведення позивачу компенсації. Крім того, представником відповідача вказано, що позовні вимоги позивача про зобов`язання надалі щомісячно сплачувати позивачу на усі види необхідного стороннього догляду є такими, що направлені на майбутнє, а відтак, є передчасними та не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 02.10.2020 року ухвалено розгляд справи №520/11315/2020 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області інформації стосовно нарахування ОСОБА_1 виплат на необхідний сторонній догляд з дати припинення такої виплати.

Представником відповідача через канцелярію суду 16.10.2020 року було подано лист, яким повідомлено, що сума нарахованих, але не виплачених коштів станом на 01.10.2020 року складає 50076,25 грн., в підтвердження чого до суду подано довідку про суми коштів на необхідний догляд за потерпілим ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 01.10.2020.

Отже, суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом 1 А групи, що підтверджується довідкою до акту МСЕК серії 10 ААБ №182588.

Під час розгляду справи зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачу відповідно до висновку Медико-соціальної експертної комісії була встановлена потреба у спеціальному сторонньому догляді, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні.

Позивачем вказано, що згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 42, ч. 1 та ч. 7 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-ХIV від 23.09.1999 року він щомісячно одержував від Фонду соціального страхування страхові виплати втраченого заробітку та страхові виплати на необхідний сторонній догляд.

При цьому, позивачем вказано, що починаючи з квітня 2020 року відповідач припинив здійснення страхових виплат на необхідний сторонній догляд.

З даного питання позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Листом від 13.08.2020 №15.03-14/3315 «Про розгляд заяви» Харківським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області Фонду соціального страхування України позивача було повідомлено, що Законом України від 13.04.2020 року №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» були внесені зміни до законодавства в частині тимчасового відстрочення на період дії карантину окремих страхових виплат, які здійснюються Фондом, в тому числі фінансування доглядів та витрат на побутове обслуговування. Також вказано, що Відділення продовжує нараховувати відповідні суми на забезпечення спеціальним медичним доглядом, постійним стороннім доглядом та побутовим обслуговуванням для подальшої виплати після завершення терміну дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Одночасно повідомлено, що виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України було підтримано проект Закону України «про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо соціального страхування», спрямованого на усунення обмежень в частині забезпечення медичними та соціальними послугами, в тому числі необхідними видами доглядів та побутовим обслуговуванням.

Позивач, вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно із ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров`я застрахованого.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) за: 1) розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); 2) половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд; 3) чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо).

Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом незалежно від того, ким вони здійснюються.

Потребу потерпілих у спеціальному медичному, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні визначає МСЕК.

Якщо МСЕК встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата проводиться за кожним її видом окремо.

Строки проведення страхових виплат визначені ст. 47 вказаного Закону.

Положеннями ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Відповідно до приписів ч.ч.5 та 6 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Згідно з ч. 4 та 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до пп. 3.1 Положення про організацію, забезпечення та фінансування необхідних видів догляду за потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2011 року № 41 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року під №30/20343), (далі – Положення) фінансування витрат на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування здійснюється за прямими наслідками страхового випадку виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами, шляхом: поштового переказу за місцем постійного проживання потерпілого; перерахування відповідних сум на його поточний рахунок, відкритий у банківській установі, вказаній у його заяві; перерахування відповідних сум згідно з укладеними договорами (у разі необхідності) із закладами охорони здоров`я державної та/або комунальної форм власності, санаторно-курортними, реабілітаційними закладами (відділеннями), соціальними службами, що надають відповідні соціальні послуги; укладання договорів з фізичними особами - підприємцями, які мають право на надання відповідних послуг.

Як визначено положеннями п. 3.2 Положення сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від виду догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) від: розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд; половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд; чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутове обслуговування.

Відповідно до п. 3.3 Положення визначено, що виплати на усі види догляду здійснюються у поточному місяці за минулий місяць.

Приписами ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач, припиняючи позивачу виплату страхових виплат посилався на чинність положень Закону України від 13 квітня 2020 року №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

При цьому, судом встановлено, що Закон України від 13 квітня 2020 року №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» набув чинності 18 квітня 2020 року та пп.2 п. 5 розділу ІІ «Прикінцеві положення» останнього визначено, що на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Фонд соціального страхування України та Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття здійснюють поточні видатки на утримання виконавчих дирекцій фондів, установ державної служби зайнятості та такі страхові виплати: допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності і пологах; щомісячні страхові виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та членам їх сімей; витрати на лікування потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань; витрати на протезування та придбання спеціальних засобів пересування; допомога по безробіттю (включаючи допомогу по частковому безробіттю); допомога на поховання.

З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку, що Законом України від 13 квітня 2020 року №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не було призупинено або відмінено дію Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а також не було внесено будь-яких змін стосовно відстрочення виплати страхових виплат на необхідний сторонній догляд.

Крім того, суд зазначає, що законодавством, яке здійснює регулювання спірних правовідносин не передбачено відповідних змін, які б унеможливлювали їх виплату відповідним особам, та змін таких внесено не було.

Водночас, суд наголошує, що приписами ч.4 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Відтак, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача стосовно здійснення припинення виплати страхових виплат із посиланням на положення Закону України від 13 квітня 2020 року №553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.

При цьому, згідно із положеннями ст. 46 Конституції України одним з конституційних прав є право на соціальний захист.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (за заявою №68385/10 та №71378/10), відповідно до якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (за заявою № 68385/10 та №71378/10) та в рішенні по справі «Хонякіна проти Грузії» від 19.06.2012 року (за заявою № 17767/08) зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Також, Європейським судом з прав людини зазначено, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».

Суд зазначає, що припиненням виплати позивачу страхових виплат за минулий період з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Відтак, суд приходить до висновку, що діями та бездіяльністю відповідача порушено право позивача на отримання страхових виплат, на що позивач мав законні очікування.

Суд зазначає, що на вимогу суду відповідачем було долучено до матеріалів справи довідку від 16.10.2020 року №4144, відповідно до якої позивачу за період з квітня 2020 року по вересень 2020 року нараховано суму коштів у розмірі 50076,25 грн., проте така сума виплачена не була і обліковується як не виплачена.

Отже, враховуючи обставини справи та висновки суду, наведені вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості за виплатами на усі види необхідного стороннього догляду, починаючи з квітня 2020 року по вересень 2020 року, у розмірі 50076,25 грн.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення суми заборгованості з урахуванням індексу зростання споживчих цін суд зазначає, що на даний час до суду не надано доказів не здійснення відповідачем нарахування позивачу таких сум, а відтак, позовні вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області надалі щомісячно сплачувати ОСОБА_1 страхові виплати на усі види необхідного стороннього догляду у терміни та в розмірах встановлених Законом України №1105-ХІV від 23.09.1999 р. “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” суд зазначає, що останні направлені на майбутнє, а отже є передчасними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області (просп. Гагаріна, буд. 1, 3 пов., м. Харків, 61001) про стягнення заборгованості та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості за виплатами на усі види необхідного стороннього догляду, починаючи з квітня 2020 року по вересень 2020 року, у розмірі 50076 (п`ятдесят тисяч сімдесят шість) грн. 25 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.