Ухвала суду № 92620628, 02.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 листопада 2020 року м. Рівне№460/7997/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області

про зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату з 17.07.2018 позивачу щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленого ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особам віднесеним до 3-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку з урахуванням проведених виплат.

Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2020 рік з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено пов`язані позовні вимоги немайнового характеру. Відтак, за подання даного позову необхідно сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивач не надала доказів сплати судового збору за подання цього позову.

Водночас, у позовній заяві позивач зазначила, що звільнена від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір". До позовної заяви позивач додала копію посвідчення дружини померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих) 1 категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою №011500.

Перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, визначений частиною першою статті 5 Закону України "Про судовий збір". Так відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ними є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Встановлений особі статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не переходить після смерті такої особи до інших осіб. Відповідно до посвідчення дружини померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих) першої категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, позивач має право на пільги і компенсації, передбачені ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, зазначена стаття не передбачає пільги щодо сплати судового збору.

Доказів, які підтверджують віднесення особисто позивача до 1 чи 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, положення пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на позивача.

Водночас, до матеріалів справи не надано інших документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору тощо.

Можливість заявлення такого клопотання передбачена частиною першою статті 133 КАС України, статтею 8 Закону України Про судовий збір (за наявності доказів про скрутний майновий стан сторони та за умов, визначених частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір). Позивач такого клопотання не заявила.

Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом 27 жовтня 2020 року (дата штемпеля поштового відділення на конверті). При цьому позовні вимоги (про зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства) стосується захисту прав позивача поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а саме за період з 17 липня 2018 року.

Суд зауважує, що Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", строки звернення до суду не встановлені, отже на даний спір поширюються положення ст.122 КАС України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

За правилами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що згідно позиції Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013, особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівникові заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем, де мова іде по суті про соціальну виплату до числа яких належать і виплати які відповідач сплачує позивачу. Що також є аналогію права та закону. Відтак вважає, що строку звернення до суду позивачем порушено з поважних причин та підлягає поновленню.

Твердження позивача, що строки звернення до суду ним не пропущені оскільки Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 прямо зазначив про неможливість обмеження будь-яким строком звернення особи до суду з позовом про стягнення, окрім іншого, усіх виплат, на які особа має право відповідно до державних гарантій встановлених законодавством, суд уважає безпідставними, у зв`язку із тим, що Конституційний Суд України розглядав справу за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР в частині "належної працівнику заробітної плати" і висновок даного рішення не стосується строків звернення до суду із позовом щодо щомісячної допомоги відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка не є заробітною платою та не визначається Кодексом законів про працю України та Законом України "Про оплату праці".

Враховуючи викладене, зазначені позивачем у позовній заяві підстави дотримання строків звернення до адміністративного суду з позовом, суд вважає необґрунтованими.

З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач не надав жодних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду у жовтні 2020 року з позовом щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги відповідно до ст.37 Закону України №796-ХІІ за період з 17.07.2018.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути зазначені вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

доказів сплати суми судового збору у розмірі 840,80 грн. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища)

заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Н.С. Гудима