Рішення № 92620539, 04.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5462/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про:

- визнання протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки) із застосуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України 2020 рік";

- зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та виплатити недоотриману частину.

Позов обґрунтований тим, що позивач працює на посаді голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області та у період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року їй нарахований розмір суддівської винагороди, який не відповідає розміру, установленому положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Норма Закону України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", якою доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 та встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, не відповідає Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому законодавче обмеження не може бути застосовано під час визначення позивачу розміру суддівської винагороди за спірний період.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.27-30/ зазначив, що Законом України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29, якою встановлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, обмеження нарахування суддівської винагороди у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. У рішенні Ради суддів України №22 від 24 квітня 2020 року зазначено, що обмеження, встановлені Законом України №553-ІХ, слід застосовувати виключно до частини суддівської винагороди, заробітної плати, грошового забезпечення, розрахованих з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів. З огляду на те, що положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року на момент виникнення спірних правовідносин були чинні, у відповідача були відсутні підстави для його невиконання.

19.10.2020 до суду надійшла заява від третьої особи, в якій представник Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області просив суд вирішити справу відповідно до вимог чинного законодавства та наявних матеріалів справи.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Указом Президента України "Про призначення суддів" № 713/2010 від 18.06.2010 року /а.с. 10-11/ ОСОБА_1 призначено на посаду судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Наказом в.о. голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 42.3/ос від 07.07.2010 року ОСОБА_1 зараховано на посаду судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з 06.07.2010 року з посадовим окладом згідно штатного розпису, та встановлено з 06.07.2010 щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 15% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас /а.с. 51/.

Наказом в.о. голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 9/ос від 10.01.2012 року ОСОБА_1 , судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області встановлено з 10.01.2012 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу у зв`язку з наявністю стажу роботи станом на 01.01.2012 року 09 років 02 місяці 10 днів /а.с. 52/.

Наказом голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 44/ос від 10.10.2012 року ОСОБА_1 , голові Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області встановлено з 21.10.2012 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу у зв`язку з наявністю стажу роботи станом на 21.10.2012 року 10 років 00 місяці 00 днів /а.с. 53/.

Указом Президента України "Про призначення суддів" № 157/2017 від 12.06.2017 року /а.с. 12-15/ ОСОБА_1 призначено на посаду судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Наказом в.о. голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 01-06.54 від 13.06.2017 року ОСОБА_1 , призначено на посаду судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області безстроково з 12.06.2017 та встановлено з 12.06.2017 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу у зв`язку з наявністю стажу роботи більше 10 років /а.с. 54/.

Наказом голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 01-06.100 від 23.10.2017 року ОСОБА_1 , голові Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області встановлено з 21.10.2017 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу у зв`язку з наявністю стажу роботи станом на 21.10.2017 року більше 15 років /а.с. 55/.

Наказом голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 05-03.16 від 21.07.2020 року ОСОБА_1 , голові Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області встановлено щомісячну доплату за перебування на адімінстративній посаді у розмірі 10 відсотків посадового окладу з 25.07.2020 /а.с. 60/.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №35/аг від 30 квітня 2020 року "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУ ДСА України в Полтавській області, суддів та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області" /а.с. 48/ відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №553-ІХ від 13 квітня 2020 року, рішення Ради суддів України від 24 квітня 2020 року №22, листа Державної судової адміністрації України №10-8610/20 від 29 квітня 2020 року наказано:

1. з 18 квітня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року;

2. відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди суддям, обмежуючи максимальним розміром 47230,00 грн на місяць згідно роз`яснень Мінекономіки №3502-06/26135-01 від 23 квітня 2020 року;

3. не враховуються у максимальному розмірі заробітної плати суми: допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги на оздоровлення при наявності щорічної відпустки (грошової допомоги державним службовцям відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу»); матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; оплати щорічної відпустки; компенсаційні виплати при звільнення, вихідна допомога.

Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки визначаються згідно з чинним законодавством без врахування зазначеного обмеження.

4. враховуються у максимальному розмірі заробітної плати: оплата часу відпусток, що не належить до щорічних; оплата часу службових відряджень; сума індексації заробітної плати; доплати за додатковий обсяг роботи (за суміщення професій (посад), виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування та збільшення обсягу виконуваних робіт); інші компенсаційні та стимулюючі виплати (надбавки, доплати, премії).

Із письмових пояснень відповідача та із матеріалів справи судом встановлено, та не заперечується позивачем наступне.

У квітні 2020 року згідно табелю обліку використання робочого часу позивач відпрацювала 14 робочих днів із 21 робочого дня, за які їй була нарахована суддівська винагорода із застосуванням обмеження та пропорційно відпрацьованому часу. За вісім робочих днів відпустки у квітні 2020 року нарахована суддівська винагорода у розмірі 34682,97 та виплачена з урахуванням обмеження 18939,64 грн. У квітні 2020 року суддівська винагорода позивачу обмежена з 01.04.2020 року, у тому числі суддівська винагорода за час перебування судді у щорічній відпустці.

Згідно наказу голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 05-06.16 від 27.03.2020 року ОСОБА_1 , голова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебувала у щорічній основній відпустці з 30.03.2020 по 10.04.2020 включно /а.с. 57/.

Відповідно до наказу №05-03.3 від 27.03.2020 ОСОБА_1 у квітні 2020 року виплачена допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

У травні 2020 відповідно до листа ДСА України № 10-8619/20 від 29.04.2020, та на підставі наказу ТУ ДСА України в Полтавській області № 35/аг від 30.04.2020 про застосування обмеження з 18.04.2020, позивачу була перехована та доплачена суддівська винагорода за квітень у розмірі 16234,00 грн. та перерахована та доплачена суддівська винагорода за час перебування позивача у щорічній відпустці у розмірі 18939,64 грн., в результаті чого сума обмеження за квітень становила 21645,33 грн.

У травні 2020 згідно Табеля обліку використання робочого часу за травень 2020 позивач відпрацювала повний місяць - 19 робочих днів, за які їй була нарахована суддівська винагорода із застосуванням обмеження у розмірі 47230,00 грн. Обмеження за травень 2020 становило 56819,00 грн.

У червні 2020 згідно Табеля обліку використання робочого часу за червень позивач відпрацювала 15 робочих днів із 20 робочих днів запланованих, за якій їй була нарахована суддівська винагорода із застосуванням обмеження пропорційно відпрацьованому часу у розмірі 35422,5 грн.

У червні 2020 позивачу відповідно до наказу голови суду № 05-06.35 від 16.06.2020 була надана частина невикористаної щорічної основної відпустки тривалістю 05 календарних днів (05 робочих днів) з 22.06.2020 по 26.06.2020 включно. суддівська винагорода за час перебування позивача у відпустці була нарахована у розмірі 26012,25 грн. без застосування обмеження.

Також у червні 2020 позивачу була виплачена суддівська винагорода за надану відповідно до наказу голови суду № 05-06.34 від 15.06.2020 позивачу відпустку у липні тривалістю 31 календарних днів (24 робочих) з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно. Суддівська винагорода за час відпуски була нарахована та виплачена без застосування обмеження. Обмеження за червень 2020 становило 42614,25 грн.

У липні 2020 згідно табеля обліку використання робочого час позивач мала 2 відпрацьовані робочі дні із 23 робочих днів запланованих, суддівська винагорода за які нарахована та виплачена із застосуванням обмеження, пропорційно відпрацьованому часу у розмірі 4106,99 грн.

Згідно наказу голови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 05-06.34 від 15.06.2020 року ОСОБА_1 , голова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебувала у щорічній основній відпустці з 01.07.2020 по 31.07.2020 включно /а.с. 58/.

У липні 2020 позивачу нарахована суддівська винагорода за 2 дні відпустки у серпні у розмірі 10404,90 грн., без застосування обмеження. Обмеження суддівської винагороди позивача у липні 2020 становило 4940,78 грн.

У серпні 2020 позивач згідно Табеля обліку використання робочого часу відпрацювала 18 робочих днів із 20 робочих днів запланованих, за які їй була нарахована та виплачена суддівська винагорода із застосуванням обмеження, пропорційно відпрацьованому часу - 42507,00 грн. Обмеження за серпень 2020 становило 51 137,10 грн.

У вересні 2020 року відповідно до наказу ТУ ДСАУ в Полтавській області від 01.09.20 року №82/аг, був проведений перерахунок суддівської винагороди за серпень без обмеження максимального розміру 47230 гривень на місяць з 28 серпня 2020 року. В результаті донарахована суддівська винагорода з 28.08.2020 по 31.08.2020 в сумі 5681,90 грн. У зв`язку з чим обмеження за серпень 2020 становило 45455,20 грн.

Не погодившись з діями відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, аргументам учасників справи, викладеним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Відповідно до частин першої та другої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Таким чином, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Так, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року /далі - Закон № 1402-VIII/ визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 135 Закону 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 1 частини третьої вказаної статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

А частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Згідно з частинами п`ятою - восьмою цієї ж статті суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

18 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року, яким доповнено Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" статтею 29 наступного змісту:

"Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті)".

У рішенні від 11 березня 2020 року №4-р/2020 у справі № 1-304/2019 (7155/19), в якій розглянуто конституційне подання Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, Конституційний Суд висловив позицію, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів", на що безпосередньо вказує частина друга статті 130 Конституції України. Тобто Закон України "Про судоустрій і статус суддів" є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до встановлення розміру суддівської винагороди. При наявності розбіжностей між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року не скасовано норму Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року щодо розміру суддівської винагороди, при визначенні розміру суддівської винагороди відповідач повинен був керуватись вимогами статті 135 Закону № 1402-VIII, а не статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-IX від 13 квітня 2020 року), застосування якої прямо суперечить нормі статті 130 Конституції України.

Довід відповідача про те, що територіальне управління може проводити нарахування і виплати лише в рамках законодавства України в межах видатків Державного бюджету, є слушним, однак він не нівелює висновок суду про необхідність застосування при нарахуванні і виплаті суддівської винагороди спеціального Закону № 1402-VIII.

При цьому суд зауважує, що за приписами статті 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Жодних належних та допустимих доказів того, що розмір бюджетних видатків на суддівську винагороду не дозволив відповідачу виплатити суддівську винагороду в повному обсязі, відповідач суду не надав.

Варто також зазначити, що, обмежуючи розмір суддівської винагороди шляхом внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", всупереч вимогам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону № 1402-VIII, а також юридичній позиції Конституційного Суду щодо незалежності суддів, законодавець зумовив ситуацію, з огляду на яку розпорядники бюджетних коштів, серед яких і відповідач у цій справі, виконуючи вимоги Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", вимушені вчиняти дії, що порушують права та гарантії суддів. Однак, необхідність виконання відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, вимог чинного законодавства, не змінює правової природи таких дій, що за своєю суттю мають ознаки протиправності, оскільки порушують конституційні гарантії суддів.

Суд доходить висновку про протиправність дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо нарахування та виплати голові Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій Відповідача щодо нарахування та виплати Позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28.08.2020 року та зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити суддівську винагороду за цей же період, суд відзначає наступне.

Згідно наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 01.09.2020 № 82/аг вважається таким, що з 28 серпня 2020 року втратив чинність наказ "Про обмеження заробітної плати, грошового забезпечення працівників ТУ ДСА України в Полтавській області, суддів, та працівників апаратів місцевих загальних судів Полтавської області" від 30.04.2020 №35/аг /а.с. 50/.

Як вбачається з відзиву відповідача та розрахункових листів, нарахування та виплата суддівської винагороди позивачу із застосуванням обмежень здійснювались у період з 18.04.2020 року по 27.08.2020 року, а з 28.08.2020 року виплати здійснювались у повному обсязі без обмежень та відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів обмеження позивачу суддівської винагороди після 27.08.2020 року позивачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не понесла, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, 36032, код ЄДРПОУ 26304855), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, код ЄДРПОУ 37959255) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 17, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 26304855) щодо нарахування та виплати судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 17, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 26304855) провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та здійснити її виплату з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов`язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко