Ухвала суду № 92620457, 04.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9913/20

УХВАЛА

04 листопада 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бурмістр Вероніки Григорівни, третя особа - Перший Суворівський відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бурмістр Вероніки Григорівни щодо винесення постанови від 11.05.2019 про арешт майна боржника та постанови від 24.09.2019 щодо арешту коштів боржника на виконання постанови № 51002852 про стягнення виконавчого збору; зобов`язати старшого державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бурмістр В.Г. зняти арешт з майна та коштів позивача, що накладені спірною постановою від 24.09.2019; зобов`язати посадових осіб Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закрити виконавче провадження 59073573.

Ухвалою судді від 06.10.2020 визнано неповажними підстави, викладені у заяві ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із вимогами до старшого державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бурмістр Вероніки Григорівни, третя особа - Перший Суворівський відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії; в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бурмістр Вероніки Григорівни, третя особа - Перший Суворівський відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Підставою для залишення позову без руху слугувала невідповідність позову вимогам ч.3 ст.181, ч.1 ст.122, ч. 1 ст. 161, п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.

Зокрема, в порушення приписів ч.3 ст.181 КАС України відповідачем в адміністративному позові визначено державного виконавця, а не відповідний орган державної виконавчої служби. У зв`язку із чим позивачу належить подати до суду уточнений адміністративний позов, який пред`явлений до належного відповідача - суб`єкта владних повноважень, відповідно до вимог КАС України;

Також суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Втім, наведені позивачем обставини пропуску строку на звернення до суду із даними вимогами таким критеріям не відповідають.

Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано доказів сплати позивачем судового збору, який за подачу даного позову складає 1681,60 грн (840,80 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 2) - за дві вимоги немайнового характеру (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), рівно як і доказі в обґрунтування наведених підстав для відстрочення від сплати судового збору.

Копію вищезазначеної ухвали направлено на зазначену у позовній заяві електронну адресу представника позивача ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_1 07.10.2020.

31.10.2020 до суду від представника позивача на виконання вищезазначеної ухвали надійшла заява, в якій позивач пропущений строк звернення до суду із вимогами про оскарження постанов від 11.05.2019 та від 24.09.2019, пов`язує із запровадженими в березні 2020 року обмежувальними карантинними заходами, що суд оцінює критично.

Так, зверненню позивача зі скаргою від 24.09.2020 передували три аналогічні скарги від 04.01.2020, від 29.01.2020 та від 18.03.2020. При цьому, скарга від 18.03.2020 була розглянута по суті та останньою відмовлено у задоволенні вимог про зняття арешту з майна. З огляду на викладене суд вважає, що після отримання позивачем відповіді на скаргу від 18.03.2020 № С-177-10/П-01 від 13.04.2020 вона могла і повинна була звернутися до суду із зазначеними вимогами в межах встановленого ст. 287 КАС України десятиденного строку, чого позивачем зроблено не було, а звернення до суду із даним позовом відбулося 01.10.2020. При цьому відповідно до Прикінцевих положень КАС України запроваджені у березні 2020 р. процесуальні карантинні обмеження в Україні зняті на початку серпня 2020 року, що свідчить про те, що зазначені обмеження жодного впливу на звернення позивача до суду не мали, а строк пропущено без поважних причин.

Крім того позивач вважає, що строк на звернення до суду із позовом до органу виконавчої служби становить шість місяців з огляду на те, що відповідь на повторну скаргу до Міністерства юстиції України позивач досі не отримала.

Суд звертає увагу позивача на хибне розуміння приписів процесуального кодексу та зауважує на приписи ч. 2 ст. 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та зокрема встановлює два типа строку судового оскарження: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Не заслуговують на увагу також в аспекті порушення строку на звернення до адміністративного суду посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду справах № 522/2110/15-ц, 910/18560/16, викладених у постановах від 05.12.2018 та від 04.12.2018, адже висновки ВП ВС стосуються пропущення строку позовної давності за ст. 267 Цивільного кодексу України в межах цивільного судочинства, що не має жодного відношення до наслідків пропуску строків звернення до суду, визначених КАС України.

Також безпідставними є посилання позивача на постановку ВС від 26.02.2020 у справі № 826/14417/18 в аспекті її доводів про неотримання повідомлення від державного виконавця Бурмістр В.Г. про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження та відсутність розписки про одержання вказаної постанови, оскільки з позовних матеріалів суд дійшов висновку про те, що після отримання позивачем відповіді на скаргу від 18.03.2020 № С-177-10/П-01 від 13.04.2020 вона могла і повинна була звернутися до суду із зазначеними вимогами в межах встановленого ст. 287 КАС України десятиденного строку, чого позивачем зроблено не було.

Крім того, в ухвалі від 06.10.2020 про залишення позову без руху суддя вказав, що в обґрунтування наведених позивачем підстав для відстрочення від сплати судового збору позивачем не надано до суду жодного доказу, у зв`язку із чим дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У поданій 31.10.2020 заяві позивач на підставі ч. 1 ст. 133 КАС України просить розстрочити сплату судових витрат, не зазначаючи в обґрунтування клопотання жодного доводу та без посилання на будь-які докази, а тому вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Решта зазначених в ухвалі суду від 06.10.2020 недоліків позовної заяви позивачем взагалі проігноровано і таким чином, жодний з виявлених судом недоліків адміністративного позову позивачем станом на 04.11.2020 не усунено.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Приймаючи до уваги те, що до теперішнього часу позивачем недоліки не усунено, а положення ч. 5 ст. 169 КАС України зобов`язують суд не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків повернути позовну заяву без розгляду, суд вважає за потрібне позовну заяву відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України повернути позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169 КАС України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судових витрат відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бурмістр Вероніки Григорівни, третя особа - Перший Суворівський відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Завальнюк