Ухвала суду № 92619814, 03.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 листопада 2020 року м. Київ № 320/10485/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ у Київській області та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року та із 17 липня 2018 року, підвищення до пенсії, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та за період з 01 січня по 02 серпня 2014 р. додаткової пенсії в розмірі визначеному ст. 51 Закону №796-ХІІ (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548), нарахувати на виплатити ОСОБА_1 : за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та з 17.07.2018р. і в послідуючому, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, підвищення до пенсії в розмірі визначеному ст. 39 Закону №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», однієї мінімальної заробітної плати та за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 додаткову пенсію в розмірі визначеному ст. 51 Закону №796-ХІІ, а саме 15% від мінімальної пенсії за віком (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 КАС України з огляду на наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-ІХ установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру.

Також, позивачем до позовної заяви додано посвідчення громадянина, який постійно проживає, працює в зонах безумовного відселення та гарантованого добровільного відселення 3 категорії серії НОМЕР_1 від 110.04.1993.

Однак, пунктом 10 статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються лише позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Проте, позивачем всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно сплатити та надати суду докази про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст.161 КАС України.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про відстроченні сплати судового збору, яке мотивоване тим, що позивач є малозабезпеченим пенсіонером з пенсією у розмірі 1847,25 грн.

Розглянувши вказане клопотання про відстрочення судового збору, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011.

Відповідно до вимог ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Наведені позивачем у клопотанні обставини не підтвердженні відповідними доказами, щодо фінансової не можливості сплатити судовий збір за подачу даного позову.

Отже, зважаючи на наведене, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.