Рішення № 92619446, 29.10.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 260/377/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Кустрьо В.М.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 – не з`явився;

за участі представника позивача – Бахтин Віталія Віталійовича;

відповідач – Міністерство внутрішніх справ України – представник – не з`явився;

відповідач – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві – представник – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі по тексту – позивач)до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10) (далі по тексту – відповідач 1) та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201) (далі по тексту – відповідач 2), яким просить суд: "1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до МВС України та ГУ МВС в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити; 2. Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України стосовно прийняття рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" та Постанови КМУ від 12 травня 2007 року № 707 "Про затвердження порядку та умов виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції" в розмірі 38976,00 гр. та направлення такого рішення для виплати ГУ МВС України у м. Києві; 3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийнятій рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" та Постанови КМУ від 12 травня 2007 року № 707 "Про затвердження порядку та умов виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції" в розмірі 336061,44 гр. та направити таке рішення для виплати ГУ МВС України у м. Києві з врахуванням виплати проведеної 13.12.2019 року в розмірі 38976,00 грн.; 4. Звільнити Позивача від сплати судового збору на підставі п.9 ст.5 Закону України "Про судовий збір" за подання даного адміністративного позову."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалася перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних причин.

Свої позовні вимоги позивач мотивує наступним. Зокрема, зазначає, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, зокрема, було визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності. На виконання вказаного судового рішення листом від 28 листопада 2019 року № 1/1312-Пд ГУ МВС у м. Києві повідомило позивача про те, що МВС України затвердило висновок про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 38976 грн, а дана сума буде виплачена при надходженні коштів. 13 грудня 2019 року ГУ МВС в м. Києві здійснило виплату позивачу грошових коштів в розмірі 38976 грн. Однак, позивач вказує, що сума затверджена МВС України для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 38976 грн, що була сплачена ГУ МВС в м. Києві не відповідає розміру передбаченому Законом України "Про міліцію", а дії відповідачів щодо визначення суми в такому розмірі є неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд такі задовольнити. Зазначив, що розрахунок спірної одноразової грошової допомоги повинен розраховуватися виходячи із законодавства, що діяло на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ, а саме з розміру грошового утримання.

У відзиві на позов представник відповідача 1 просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. 13 грудня 2019 року ГУ МВС України у місті Києві здійснило виплату позивачу на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року в розмірі 38976 грн у відповідності до пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707, яким, зокрема, передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується у розмірі чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Відповідач 2 вказує, що заявлена позивачем сума коштів в розмірі 336061,44 грн, яка на його думку підлягає нарахуванню та виплаті, не відповідає положенням підпункту 2 пункту 1 абзацу 1 та пункту 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 № 707, а відтак є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідачів.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 260/335/19, зокрема, було визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності (а.с.а.с. 8-12).

Наказом ГУМВС України в м. Києві від 08 грудня 2006 року № 383 о/с, з урахуванням змін, внесених наказом від 21 жовтня 2008 року № 1009 о/с, позивача звільнено з органів внутрішніх справ у відставку Збройних Сил України з підстав, передбачених підпунктом "б" пункту 65 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 з 21 грудня 2006 року (а.с.а.с. 6, 7).

Вказаним судовим рішенням було встановлено, що відповідно до довідки Закарпатської обласної спеціалізованої серцево-судинної МСЕК серії 7-66ВЛ № 0316637 (далі - довідка МСЕК) ОСОБА_1 16 квітня 2007 року визнаний інвалідом II групи, де причиною інвалідності зазначено захворювання, отримане при виконанні службових обов`язків пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку.

На виконання вказаного судового рішення листом від 28 листопада 2019 року № 1/1312-Пд ГУ МВС у м. Києві повідомило позивача про те, що МВС України затвердило висновок про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 38976 грн, а дана сума буде виплачена при надходженні коштів (а.с.а.с. 13, 14).

Висновком ГУ МВС в м. Києві про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника міліції згідно із пунктом 1.2 Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції № 707 позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 38976 грн (а.с. 14).

Згідно довідки Солом`янського районного управління - Головного управління МВС України в Києві № 50/316/1 від 24 квітня 2008 року пенсіонеру МВС ОСОБА_1 на момент звільнення грошове утримання складає: - посадовий оклад позивача становить - 155 грн, - 50% від покладу - 77,50 грн, - оклад за військове звання -135 грн, - відсоткова надбавка за вислугу років - 147, грн, - 100% надбавка згідно з Указом Президента України від 31 серпня 2001 року № 771 -514,50 грн, - 50% надбавка за особливі умови служби – 53,75 грн, - 15% за роботу в умовах режимних обмежень - 34,88 грн, - 90% за безперервну вислугу років (2210,93 грн) (а.с. 9 (на звороті)).

Як вбачається з виписки по картковому рахунку позивача та платіжного доручення № 223 від 13 грудня 2019 року ГУ МВС в м. Києві здійснило виплату позивачу грошових коштів в розмірі 38976 грн (а.с.а.с. 15, 16).

Не погоджуючись з розміром виплаченої йому суми одноразової грошової допомоги в розмірі позивач звернувся з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Закон України "Про міліцію" № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 року втратив чинність 07 листопада 2015 року в зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ від 02 липня 2015 року.

При цьому, відповідно до пункту 15 абзацу 3 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ від 02 липня 2015 року за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 року, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ від 02 липня 2015 року.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якій під час перебування на службі в органі міліції встановлено інвалідність у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане з проходженням військової служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію".

Відповідно до статті 23 частини 6 Закону України "Про міліцію" (у редакції, що була чинною станом на 16 квітня 2007 року – дата встановлення позивачу II групи інвалідності) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання наведеної норми права Кабінет Міністрів України постановою від 12 травня 2007 року № 707 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції (далі по тексту – Порядок № 707).

Даною постановою Уряду визначено порядок та умови проведення виплат одноразової грошової допомоги, передбачених законом у разі настання подій, вичерпний перелік яких наведено в законі, встановлено критерії визначення розміру відшкодування особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, у разі встановлення інвалідності, що настала у період проходження служби.

Залежно від групи інвалідності працівнику міліції виплачується одноразова грошова допомога в межах граничної суми, встановленої цією нормою закону.

Згідно із пунктом 1 Порядку №707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Таким чином, законодавством, чинним на час встановлення позивачу інвалідності (16 квітня 2007 року), яка настала в період проходження служби, порядок і умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції встановлювались статтею 23 частиною 6 Закону України № 565-XII та положеннями Порядку № 707.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до цієї норми у редакції цієї норми на час встановлення інвалідності.

На час встановлення інвалідності позивачеві (16 квітня 2007 року) розрахункова величина, з якої обчислюється одноразова грошова допомога, визначена як грошове забезпечення, а не грошове утримання, з якого розраховувалася така допомога до 01 січня 2007 року.

Ключовим для отримання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності є час коли вона настала, а не захворювання, яке спричинило таку інвалідність та час звільнення позивача зі служби.

Судом встановлено, що ІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, була встановлена позивачу 16 квітня 2007 року, тому питання щодо призначення йому одноразової грошової допомоги повинно бути вирішено відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку № 707 в редакції яка діяла на час встановлення позивачу такої інвалідності.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що розмір грошової допомоги, визначений у статті 23 частині 6 Закону України № 565-ХІІ (чинна на момент встановлення позивачу II групи інвалідності) визначається в залежності від ступеня втрати працездатності та виплачується в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення, що узгоджується із розміром визначеним Порядком № 707 - в даному випадку, у зв`язку із встановленням позивачу інвалідності ІІ групи одноразова грошова допомога має виплачуватись у розмірі - чотирирічного грошового забезпечення.

А відтак, відповідачем було правомірно нараховано на виплачено позивачу одноразову грошову допомогу внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби з розрахунку чотирирічного саме грошового забезпечення.

Крім того, необхідно звернути увагу, що ухвалюючи рішення судів в адміністративних справах за №№ 807/638/13-а та 260/335/19, які набрали законної сили (номера рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73128841 та 82402508), щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, Закарпатським окружним адміністративним судом застосованого статтю 23 частину 6 Закону України "Про міліцію" в редакції, що діяла після встановлення позивачеві інвалідності (16 квітня 2007 року), яка містила розрахункову величину для розрахунку одноразової грошової допомоги, з якої така допомога розраховується – грошове забезпечення.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Застосоване судом законодавство – використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 00032684) та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 29 жовтня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 03 листопада 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко