Ухвала суду № 92614201, 27.10.2020, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/994/18

Провадження № 1-м/649/3/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Мамаєва В.А.

за участю секретаря судових засідань Шишки Н.М.

представника Міністерства юстиції України Шевченко К.Г.

прокурора Довбня Є.С.

захисника Шадрін О.С.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Октябрського районного суду м. Бєлгород Російської Федерації від 16.05.2017 року за ст. 30 ч. 3, ст. 228.1 ч. 4 п.п. "А, Г" КК Російської Федерації з урахуванням змін внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року на 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму

В С Т А Н О В И В:

21.08.2020 року до Великолепетиського районного суду Херсонської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Октябрського районного суду м. Бєлгород Російської Федерації від 16.05.2017 року відносно засудженого громадянина України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України для подальшого відбування покарання засудженого за даним вироком на території України. Клопотання вмотивовано наступним. Вироком Октябрського районного суду м. Бєлгорода від 16.05.2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року ОСОБА_1 був визнаний винним та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п.п. «А, Г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно - телекомунікаційних мереж "Інтернет", організованою групою, у великому розмірі) до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Вказаний ворок набрав законної сили, а засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ "Виправна колонія №7 УФСВП Росії по Бєлгородській області". У клопотанні представник Міністерства юстиції України Шевченко К.Г. просить суд визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Октябрського районного суду м. Бєлгорода від 16.05.2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року, а також визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вироку Октябрського районного суду м. Бєлгорода від 16.05.2017 року з урахуванням змін, несених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року.

Представник Міністерства юстиції України Шевченко К.Г. у судове засідання не з`явилася, але у листі від 05.10.2020 року просить суд провести розгляд клопотання у її відсутність.

У судовому засіданні прокурор Довбня Є.С. клопотання підтримав у повному обсязі та просить суд клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Захисник Шадрін О.С. у судовому засіданні клопотання не визнав та вважає, що у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації необхідно відмовити, оскільки зазначені у вироку Октябрського районного суду м. Бєлгород від 16.05.2017 року речовини на території України не вважаються наркотичними засобами, а є психотропними речовинами. Крім того, причиною вчинення ОСОБА_1 зазначеного у вироку діяння є те, що він став жертвою торгівлі людьми на території Російської Федерації, зокрема отримував погрози від наркоторговців про розправу над його батьками. Таким чином, ОСОБА_2 діяв у стані крайньої необхідності. Вирок суду України з цих обставин відсутній, проводиться лише досудове розслідування. Якщо суд прийде до висновку про задоволення клопотання, то просить суд при приведенні вироку Октябрського районного суду м. Бєлгород від 16.05.2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року, у відповідність із законодавством України застосувати норми ч. 3 ст. 68 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі. Крім того, суд при визначенні строку покарання повинен врахувати наявність узвали Херсонського міського суду Херсонської області від 26.12.2019 року, якою засудженому ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 14.10.2015 року по 11.04.2018 року (рішення суду апеляційної інстанції) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позицію захисника Шадрін О.С.

Порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, регламентований положеннями ст. 610 КПК України, Конвенцією про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року (ратифікована Україною 28.05.1995 року, набрала чинності для України 01.01.1996 року) та Європейською конвенцією про міжнародну діяльність кримінальних вироків від 28.05.1970 року (підписана Україною 09.06.2000 року, ратифікованою Україною 26.09.2002 року, набрала чинності для України 12.06.2003 року).

Відповідно до ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора. Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 37 Європейської конвенції про міжнародну діяльність кримінальних вироків від 28.05.1970 року санкція, призначена в запитуючій Державі, виконується в запитуваній Державі не інакше як за рішенням суду запитуваної Держави.

Відповідно до ст. 40 Європейської конвенції про міжнародну діяльність кримінальних вироків від 28.05.1970 року суд, який займається справою, має бути впевнений:

(a) що санкція, виконання якої вимагається, встановлена в рамках Європейського судового рішення у кримінальній справі;

(b) що задовольняються вимоги Статті 4;

(c) що умова, викладена в пункті (a) Статті 6, не задовольняється чи не повинна перешкоджати виконанню;

(d) що виконанню не перешкоджає Стаття 7;

(e) що, у випадку винесення вироку за відсутності обвинуваченого чи постанови у кримінальній справі, задовольняються вимоги Розділу 3 цієї Частини.

Відповідно до ст. 1 Європейської конвенції про міжнародну діяльність кримінальних вироків від 28.05.1970 року для цілей цієї Конвенції визначено, що:

(a) "Європейське судове рішення у кримінальній справі" означає будь-яке остаточне рішення, винесене кримінальним судом Договірної Сторони в результаті кримінального провадження;

(c) "Вирок" означає встановлення санкції;

(d) "Санкція" означає будь-яке покарання чи інший захід, ясно накладений на особу, стосовно злочину, в Європейському судовому рішенні у кримінальній справі,

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Відповідно до ч.1 статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року компетентний орган:

a) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку;

b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом;

c) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі;

d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрованим по АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Великолепетиським РВ УМВС України в Херсонській області 05.11.2004 року.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його письмовою заявою від 17.10.2017 року.

Вироком Октябрського районного суду м. Бєлгорода від 16.05.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 210 ч.2, ст. 30 ч.3, ст. 228.1 ч. 4 п.п. «А, Г» КК Російської Федерації та призначено покарання за ст. 210 ч.2 КК Російської Федерації у вигляді 6 років позбавлення волі; за ст. 30 ч.3, ст. 228.1 ч. 4 п.п. «А, Г» КК Російської Федерації у вигляді 9 років позбавлення волі. На підставі ст. 69 ч. 3 КК Російської Федерації за сукупність злочинів шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 17 травня 2017 року, зарахувати в строк покарання час тримання його під вартою в якості запобіжного заходу в період з 14 жовтня 2015 року по 16 травня 2017 року.

Апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року вирок Октябрського районного суду м. Бєлгород від 16.05.2017 року по відношенню ОСОБА_1 змінено. В частині засудження ОСОБА_1 за ст. 210 ч. 2 КК Російської Федерації вирок скасовано і припинено кримінальну справу в зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину, визнавши в цій частині за ним право на реабілітацію. Виключити з вироку вказівку про призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ч. 3 ст. 69 КК Російської Федерації. В іншій частині вирок залишити без змін.

Таким чином, вироком Октябрського районного суду м. Бєлгорода від 16.05.2017 року, яке набрало законної сили, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 30 ч.3, ст. 228.1 ч. 4 п.п. «А, Г» КК Російської Федерації та призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Суд відповідно до ч.1 статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи. З цих підстав суд не бере до уваги пояснення захисника про те, що ОСОБА_1 вчиняючи злочин на території Російської Федерації діяв в стані крайньої необхідності, оскільки став жертвою торгівлі людьми на території Російської Федерації, а також враховуючи, що вказані обставини не підтверджені в установленому порядку на території України (відсутній вирок суду).

За вироком Октябрського районного суду м. Бєлгорода від 16.05.2017 року, з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені замаху на незаконний збут наркотичного засобу: 1) PVP (а-піролідиновалерофенон), що є похідним N-метилефедрону, а також 2) метил 2-[1-(циклогексилметил)-1Н-індазол-3-ілкарбоксамідо]-3,3-диметилбутоноат (MDMB(N)-CHM, MDMB-CHMINACA, (S)-MDMB-CHMINACA), що є похідним метилового ефіру 3-метил-2-(1-пентил-]Н-індазол-3-карбоксамідо) бутанової кислоти.

Згідно Списку №2 Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, PVP (а-піролідиновалерофенон) і метил 2-[1-(циклогексилметил)-1Н-індазол-3-ілкарбоксамідо]-3,3-диметилбутоноат (MDMB (N)-CHM) віднесені до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонений, що також підтверджується листом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками № 7049-001.3/006.0/17-20 від 23.09.2020 року та листом Херсонського НДЕКЦ МВС України № 19/122/11-9981-2020 від 22.09.2020 року. Тому дії, за які засуджений ОСОБА_1 , є кримінально караним на території України (ст. 307 КК України) і узгоджується з вимогами п. е) ч.1 ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року та ч.1 ст. 4 Європейської конвенції про міжнародну діяльність кримінальних вироків від 28.05.1970 року.

ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 30, п.п. «А, Г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації, які відповідають ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, санкція якої передбачає позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Згідно ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при визначенні ОСОБА_1 строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку Октябрського районного суду м. Бєлгород Російської Федерації від 16.05.2017 року з урахуванням змін, несених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України, ч. 3 ст. 68 КК України строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку, тобто 8 років позбавлення волі (12 років : 3 х 2 = 8 років), а тому повинно бути визначено максимальний строк позбавлення волі у вигляді 8 років позбавлення волі.

Згідно ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 26.12.2019 року, яка набрала чинності 03.01.2020 року, засудженому ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 14.10.2015 року по 11.04.2018 року (день набрання законної сили рішення суду апеляційної інстанції) із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вказане рішення відповідає правовому висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 29.08.2018 року по справі № 663/537/17 щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, і повинен враховуватись судами при застосуванні таких норм права відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів». Тому суд, з урахуванням правового висновку Велика Палата Верховного Суду та вимог п. с) ч. 1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року повинен зарахувати у строк покарання засудженому ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 14.10.2015 року по 11.04.2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, суд, впевнившись у дотримані всіх вимог, передбачених ст. 40 Європейської конвенції про міжнародну діяльність кримінальних вироків від 28.05.1970 року та ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, приходить до висновку, що є всі достатні та законні підстави для приведення вироку Російської Федерації відносно ОСОБА_1 у відповідність з кримінальним законодавством України з урахуванням п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України, а тому клопотання Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Конституції України, ст.ст. 372, 610 КПК України, ст.ст. 1, 4, 6, 7, 37, 40 Європейської конвенції про міжнародну діяльність кримінальних вироків від 28.05.1970 року, ст.ст. 9, 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Привести вирок Октябрського районного суду м. Бєлгород Російської Федерації від 16.05.2017 року з урахуванням змін, несених апеляційною ухвалою Бєлгородського обласного суду від 11.04.2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого за ст. 30 ч. 3 ст. 228.1 ч. 4 п.п. "А, Г" КК Російської Федерації строком на 9 (дев`ять) років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , вважати засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, на строк 8 (вісім) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вироку суду, при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 17 травня 2017 року, зарахувати у строк покарання час тримання ОСОБА_1 під вартою у якості запобіжного заходу у період з 14 жовтня 2015 року по 16 травня 2017 року.

Зарахувати засудженому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 14.10.2015 року по 11.04.2018 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Великолепетиський районний суд Херсонської області протягом семи днів з дня її винесення.

Головуючий підпис