Вирок № 92613866, 03.11.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/2872/20

Провадження № 1-кп/592/450/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді - Литовченка О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Черей С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 12020200440000585, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, розлученого, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запис в демографічному реєстрі 19750206-02099, раніше не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Трофименкове м. Суми, громадянки України, розлученої, не працюючої, що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянки України НОМЕР_1 , раніше судимої вироком Ковпаківського районного суду м. Суми за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненої від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сумської місцевої прокуратури - Ніколенко А.О.,

захисника ОСОБА_1 - адвоката - Бровка Р.М.,

захисника ОСОБА_2 адвоката - Лисенко Г.К.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

07.02.2020 о 13 год. 39 хв. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 зайшли до магазину "Продукти - 493" ТОВ "АТБ-Маркет" за адресою: м. Суми, вул. Новорічна, 8. Під час перебування в приміщенні магазину ОСОБА_2 вступила у злочинну змову з ОСОБА_1 , в результаті чого у них виник спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме товару, що належить ТОВ «АТБ-Маркет».

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07.02.2020 о 13 год. 40 хв. підійшли до однієї з полиць, що знаходяться в приміщенні магазину "Продукти - 493" ТОВ "АТБ-Маркет", після чого упевнившись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 розстебнув блискавку куртки, в якій був одягнений, а ОСОБА_2 у цей час взяла з полиці упаковку кави "Jacobs Monarch" розчинна, у м`якій упаковці, вагою 400 г, вартістю згідно довідки ТОВ «АТБ-Маркет» без ПДВ 303 грн. 10 коп., що є товаром ТОВ "АТБ-Маркет" та поклала її під куртку ОСОБА_1 . Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направилися до виходу з магазину, де пройшли повз касову зону, при цьому не сплативши за викрадений товар.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за обставин викладених у обвинувальному акті визнала повністю, надала показання, згідно яких, взимку 2020 року, було холодно, точної дати не пам`ятає, біля 13 години разом з ОСОБА_1 прийшли до магазину «АТБ» в Курському мікрорайоні на вул. Новорічній. Обоє перебували в нетверезому стані. ОСОБА_1 спровокував її на вчинення крадіжки, запитавши її чи «слабачка» вона щоб щось викрасти з магазину. Вирішили викрасти зелену велику пачку розчинної кави «Якобс», яку вона взяла з полиці, розстебнула куртку ОСОБА_1 та заховала там каву. Потім вона додатково взяла деякі продукти харчування і пішла на касу сплативши за них кошти, а ОСОБА_1 пройшов повз каси не сплативши за викрадений товар. В послідуючому відшкодували разом завдану шкоду магазину, який претензій до них не має. На запитання прокурора повідомила, що в момент вчинення крадіжки розуміла, що вчиняють злочин у період її іспитового строку за вироком суду, але через нетверезий стан не все адекватно сприймала. З встановленою вартістю викраденого майна згодна. Розкаялася, просила не призначати сувору міру покарання та не позбавляти волі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за обставин викладених у обвинувальному акті визнав повністю. Суду пояснив, що 07.02.2020 разом з ОСОБА_2 зайшли до магазину АТБ на вул. Новорічній в м. Суми, були в стані алкогольного сп`яніння. Спонтанно разом вирішили викрасти пакет розчинної кави, яку сховали йому під куртку, а він з нею пройшов повз касу магазину не сплативши кошти. Зазначив, що повернули всі гроші на відшкодування завданої шкоди, згоден з показаннями ОСОБА_2 , які вона надавала у судовому засіданні.

Вказані показання обвинувачених є логічними і послідовними, а тому суд вважає їх належним доказом вчинення ними злочину за обставин, встановлених судом.

Згідно довідки вартості викраденого майна ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продукти-493» кава "Jacobs Monarch" розчинна у м`якій упаковці, вагою 400 г в кількості 1 штука, вартістю без ПДВ 303 грн 10 коп.

Відповідно до розписки від 25.02.2020 керуюча магазином «Продукти-493» ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 303 грн. 10 коп. у якості компенсації за викрадений товар. Гроші внесені в касу в рахунок оплати викраденого товару.

Враховуючи, що обвинувачені фактично визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті у повному обсязі, приймаючи до уваги, що учасниками судового провадження не оспорюються обставини, встановлені органом досудового розслідування, з`ясувавши, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Кваліфікація дій обвинувачених судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) кваліфікуючою ознакою якої є - вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) кваліфікуючою ознакою якої є - вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Мотиви призначення покарання.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, вчинений обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завданий збиток шляхом повернення грошового еквіваленту викраденого, має тяжке хронічне захворювання.

Наведені обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом`якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до вимог ст. 67 КК України - судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи наявні у справі обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має діагностоване тяжке захворювання, постійне місце проживання, сталі соціальні зв`язки, до адміністративної відповідальності не притягувався, в судовому засіданні давав послідовні правдиві показання, що підтверджує його щире розкаяння у вчиненому, відсутності тяжких наслідків від скоєного, повне відшкодування шкоди, позицію потерпілого, які будь-яких претензій матеріального чи морального характеру не мають, враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, конкретні обставини вчинення злочину, суд приходить до переконання про можливість застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч. 2 ст. 185 КК України, яким може бути штраф, у межах, встановлених для даного виду покарання в Загальній частині Кримінального Кодексу України, оскільки вважає, що саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи), саме таке покарання необхідне та достатнє для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 у вчиненому щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завданий збиток шляхом повернення грошового еквіваленту викраденого.

Наведені обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом`якшують її покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої відповідно до вимог ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що вона є раніше судимою особою, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, притягувалась до адміністративної відповідальності, не працює, має сталі соціальні зв`язки.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2018 ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком три роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Вирок набрав законної сили 13.11.2018.

Злочин за даним вироком вчинено в період іспитового строку.

Положеннями ч. 3 ст. 78 КК України встановлено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Як прямо передбачено ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому, згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

За змістом ч. 3 ст. 78 цього Кодексу випливає, що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і, відповідно до положень ст. 71 цього Кодексу, призначати остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, дані про її особу, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту.

Крім цього, у відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, суд вважає необхідним частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2018.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають: один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту.

На думку суду, передбачена законом мета покарання засудженої, як за вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого згідно даного вироку, так і за сукупністю вироків, може бути досягнута лише в умовах її ізоляції від суспільства.

Вирішення цивільного позову.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Ухвалами суду від 20.10.2020 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та звільнено останніх з-під варти в залі суду. Згідно рапорту про затримання розшукуваної особи ОСОБА_2 була затримана 20.10.2020 на підставі ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.09.2020 з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В зв`язку з чим ОСОБА_2 , яка засуджується до покарання у виді позбавлення волі необхідно у строк покарання зарахувати попереднє ув`язнення - один день - 20.10.2020, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

За твердженням прокурора процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст. 100 КПК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про залишення обраних запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити попередньо обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із м. Суми без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді арешту на строк три місяці.

На підставі ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.10.2018, у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня затримання, тобто з часу приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання попереднє ув`язнення 20.10.2020 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити попередньо обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із м. Суми без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Речовий доказ - комп`ютерний диск із записами з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Продукти-493» ТОВ «АТБ-Маркет» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В. Литовченко