Рішення № 92612410, 28.09.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/698/2020

130/1590/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2020 р. м. Жмеринка

Жмеринський ьміськроайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.,

позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Сербинівської сільської ради Жмеринського району, Жмеринської районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Позивач ОСОБА_1 23 липня 2020 року звернулась до суду з цим позовом, в якому просила встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини та визнати за нею право на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 2,4219 га, вартістю 52519 грн, розташовану на території Сербинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яка рахується за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Свій позов аргументувала тим, що фактично постійно проживала на час відкриття спадщини з сусідкою ОСОБА_3 , до дня її смерті, допомагала в побуті по господарству, а коли та померла, то здійснила її поховання за власний рахунок та розпорядилась особистими речами. Про наявність заповіту, згідно з яким ОСОБА_3 заповідала належну їй земельну частку (пай), не знала, оскільки сусідка їй про це не повідомила та сертифіката на земельну ділянку не бачила. А коли дізналась та хотіла оформити спадщину, то отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з тим, що несвоєчасно подала заяву про прийняття спадщини, не надала доказів про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавицею на час її смерті та відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Тому просила суд позов задовольнити, встановити факт її постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини та визнати за нею право власності на земельну частку, оскільки в інший спосіб цього зробити неможливо.

На підтвердження позову надала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копію з книги реєстрації сертифікатів про право на земельну частку(пай), довідки Сербинівської сільської ради, копію розпорядження Жмеринської РДА, фотокопію газети з оголошенням про втрату сертифікату, копію заповіту, витяги зі спадкових реєстрів, постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Позиція відповідача

Представник відповідача Сербинівської сільської ради сільський голова Лисак Л.С. позов повністю визнав, про що подав відповідну заяву, в якій також зазначив, що сільська рада не заперечує щодо встановлення факту та визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку, що знаходиться на території Сербинівської сільської ради. Справу просив розглянути у його відсутність.

Представник відповідача Жмеринської районної державної адміністрації свою позицію не виклав, оскільки в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить підпис на рекомендованому поштовому повідомленні, що повернулось до суду. Суд розглянув справу у його відсутність відповідно до положень статті 223 ЦПК України.

Позиція третьої особи

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримує і не заперечує проти його задоволення. Підтверджує факт постійного проживання його дружини ОСОБА_1 із сусідкою ОСОБА_3 на час відкриття спадщини. Зазначає, що з розумінням відносився до ситуації, яка на той час склалась та також допомагав по господарству покійній.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява поступила до суду 23 липня 2020 року. Одночасно поступила заява про допит свідків (а.с.1-8, 10-11).

Позовна заява прийнята до розгляду 24 липня 2020 року та відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою надано строк до 20 серпня 2020 року відповідачам для надання відзиву на позов (а.с.30).

Заява представника відповідача - Сербинівської сільської ради - про визнання позову поступила до суду 20 серпня 2020 року (а.с.44).

Судом 20 серпня 2020 року винесена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду (а.с.39).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Позивач у судовому засіданні повністю підтримує свій позов. Пояснює, що вона дійсно проживала з сусідкою ОСОБА_3 , оскільки та була похилого віку, не могла самостійно рухатись, та себе обходити, не мала дітей та не було кому за нею доглядати. Проживала разом з нею, доглядала, обходила її, виконувала всю роботу по господарству. Коли ОСОБА_3 померла, то здійснила поховання та розпорядилась її речами. Про те, що сусідка за життя склала заповіт, згідно з яким заповіла все своє майно позивачці, не знала, тому і не зверталась до нотконтори з заявою про прийняття спадщини, а коли дізналась, то отримала відмову, оскільки пропустила встановлений законом строк та через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтверджують той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала до дня смерті із ОСОБА_3 , здійснювала за нею догляд, займалась вирішенням всіх побутових питань, а після смерті здійснила поховання. Про наявність живих родичів ОСОБА_3 нікому зі свідків не відомо.

При дослідженні матеріалів справи судом установлено, що позивач перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу від 30 квітня 1988 року (а.с.14).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сербинівці Жмеринського району, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ( а.с.15).

Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Сербинівської сільської ради від 30 січня 2006 року №52, ОСОБА_1 організувала та провела поховання своєї сусідки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).

Згідно з довідками виконавчого комітету Сербинівської сільської ради від 12 лютого 2020 року №101, ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з нею на час відкриття спадщини проживала без реєстрації ОСОБА_1 ; від 13 березня 2020 року №241 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 являється однією і тією самою особою(а.с.23-24).

Відповідно до фотокопії книги реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай), ОСОБА_6 видано сертифікат серії ВН 0418159 на підставі рішення Жмеринської РДА від 31 липня 1997 року №184 (а.с.18).

Згідно з розпорядженням Жмеринської РДА від 31 серпня 2006 року №466 "Про затвердження технічної документації щодо передачі земельних часток (паїв) власникам земельних сертифікатів колишнього КСП «Сербинівське» з виготовленням державних актів про право власності на землю на території Сербинівської сільської ради», за ОСОБА_6 рахується земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 2,2419 га (а.с.19-20).

Відповідно до копії газети "Наша газета" за 18 грудня 2019 року №51 (1257), позивач розмістила оголошення про втрату сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН 0418159 на ім`я ОСОБА_6 (а.с.21).

Згідно з інформацією відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27 лютого 2020 року, за ОСОБА_3 закріплена земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 2,4219 га на території Сербинівської сільської ради Жмеринського району. Державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі втраченого сертифіката не видавався (а.с.17).

Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз від 10 липня 2020 року, зазначені розбіжності в записах в документах : ОСОБА_7 (заповіт); ОСОБА_8 (витяг з книги реєстрації сертифікаційна земельні частки) попри розбіжності є ідентичними (а.с.16).

Згідно з Витягами зі Спадкових реєстрів, заповіт складений ОСОБА_3 , посвідчений 15 липня 2003 року Сербинівською сільською радою, чинний (а.с.26), спадкова справа після її смерті не заводилась (а.с.27).

Постановою нотаріуса № 163/02-31 від 3 березня 2020 року, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,4219 га, розташовану на території Сербинівської сільської ради, оскільки вона не своєчасно подала заяву про прийняття спадщини, не надала доказів про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавицею на час її смерті та у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.28).

Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Надані позивачем докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається.

Кожний аргумент, наведений позивачем, відноситься до предмета спору та обґрунтований з огляду на законодавство.

Суд вважає, що у судовому засіданні доведений факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та доведено право позивача на вищевказану земельну ділянку, а тому позов підлягає задоволенню.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною першою статті 319 цього ж Кодексу визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у випадку, якщо спадкоємець фактично проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то зазначена обставина є підставою для звернення із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій за життя було видано сертифікат на право власності на земельну ділянку, однак власником зазначено ОСОБА_6 . Те, що спадкодавець та власник земельної ділянки є однією і тією ж особою підтверджується матеріалами справи, зокрема по - батькові особи ідентичне зазначеному в інших правовстановлюючих документах особи.

Таким чином, позивачем доведено належність ОСОБА_3 земельної ділянки на підставі втраченого сертифікату серії ВН №0418159, яку вона заповідала позивачці. Показами свідків та матеріалами справи доведено факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом установлено, що факт, про встановлення якого просить позивачка, має юридичне значення, від встановлення факту залежить виникнення особистих майнових прав позивачки, а метою встановлення факту, що має юридичне значення, є можливість реалізувати своє право на спадкування.

Що стосується вимог щодо визнання права позивачки на земельну ділянку в порядку спадкування, то суд виходить з такого.

У статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до вимог статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частина перша статті 1297 цього ж Кодексу зобов`язує спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є, зокрема, нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Верховний Суд України в Постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17 ухвалив, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 565/1145/17 доповнив і роз`яснив можливі причини пропуску та подовження строку прийняття спадщини. До таких поважних причин віднесено зокрема і необізнаність спадкоємців про наявність заповіту .

Згідно з частиною п`ятою та шостою статті 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також враховуються іншими судами при застосуванні таких норм прав.

Висновки суду

Таким чином суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; керуючись принципами розумності, справедливості, виваженості та добросовісності, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про задоволення позову, яке відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Керуючись статтями 259, 263 ЦПК України, на підставі статей 1223, 1233, 1264, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України, статей 293, 315, 319 ЦПК України, статті 34 Закону України "Про нотаріат", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Сербинівської сільської ради Жмеринського району, Жмеринської районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_1 постійно проживала на час відкриття спадщини в АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Сербинівці Жмеринського району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,4219 га, вартістю 52519 грн, розташовану на території Сербинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яка рахується за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Судові витрати залишити за позивачем.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня складення його повного тесту.

Повний текст рішення складено 2 жовтня 2020 року.

Учасники розгляду справи

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Сербинівська сільська рада Жмеринського району, вул.Централшьна, 50 с.Сербинівці Жмеринського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 03084227;

Жмеринська районна державна адміністрація, вул.Б.Хмельницького,14, м. Жмеринка Вінницької області, код ЄДРПОУ 03084227.

Третя особа : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований та мешканець АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя Костянтин Шепель