Рішення № 92612224, 28.09.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4030/20

2-а/405/103/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді: Драного В.В.

при секретарі: Дерев`янко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Чайки Олександра Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача інспектора роти № 4 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області ДПП Чайки О.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2735985 від 25.06.2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. В обґрунтування позову вказав, що 25.06.2020 року о 10:11 год. він, керуючи автомобілем Audi, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по просп. Винниченка в м. Кропивницький та був зупинений відповідачем. Поліцейський повідомив йому, що причиною зупинки є порушення позивачем п. 8.7.3 ґ) ПДР України, а саме проїзд позивачем перехрестя на жовтий сигнал світлофору. Однак, позивач з цим не погодився та пояснив поліцейському, що він, переконавшись в безпечності руху, відсутності будь-яких обмежень чи заборон, здійснив проїзд перехрестя на жовтий миготливий сигнал світлофора, яким рух транспорту не заборонено. Однак поліцейський заперечення позивача не взяв до уваги та виніс оскаржувану постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП. При цьому, також вказав, що навіть у випадку проїзду перехрестя на жовтий сигнал, а не жовтий миготливий, він, у відповідності до п. 8.11 ПДР України не міг зупинити транспортний засіб, а тому, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжив рух. Також зазначив, що відповідачем не було дотримано процедури розгляду справи, не з`ясовано обставини справи. При цьому відповідач не мав права виносити постанову на місці зупинки транспортного засобу, а повинен був здійснити розгляд справи у приміщенні УПП у Кіровоградській області, що підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015. За таких обставин, просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.08.2020 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

24.09.2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду необхідних та допустимих доказів, якими мотивує обставини викладені в позовній заяві. Зазначив, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, він оцінив всі обставини справи та докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивач не надав жодних доказів як на підставу своїх заперечень щодо відсутності в його діях порушень ПДР України, з чого можна було б зробити висновок, що дії відповідача, як поліцейського, щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконними. Постанова складена з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395. А також повідомив, що до відзиву додано як доказ по справі відеофіксацію факту вчинення адміністративного правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення від 25.06.2020 року. При розгляді справи про адміністративне правопорушення позивачу були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

За таких обставин, суд вирішує справу без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2735985 від 25.06.2020 року, винесеної інспектором роти № 4 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області ДПП Чайкою О.В., 25.06.2020 року о 10:11 год. в м. Кропивницький по вул. Шульгіних, 32 к. 2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi А8, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд перехрестя вулиці Шульгіних та проспекту Винниченка на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 ґ) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. До постанови додано відеофіксацію правопорушення (а.с. 6).

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до п. 8.7.3 ґ) ПДР України жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Згідно п. 8.7.3 д) цих Правил жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух та інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу.

Поряд з цим, як вбачається з п. 16.1 ПДР України у разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті відповідними дорожніми знаками.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17.

Як вбачається із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідачем до матеріалів справи долучено носій інформації DVD-R диск з відеофіксацією адміністративного правопорушення від 25.06.2020 року. На вказаних відеозаписах відображено регульоване перехрестя просп. Винниченка та вул. Шульгіних, на якому видно показники світлофорних об`єктів. В цей час, а саме 25.06.2020 року о 10:09 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi А8, номерний знак НОМЕР_1 , проїхав дане перехрестя по головній дорозі на заборонний жовтий сигнал світлофора, після чого був зупинений поліцейськими, які повідомили йому про вказане правопорушення. Відповідач представився, повідомив позивачу причину зупинку, ознайомив його з відеозаписом вчиненого ним правопорушення. При цьому, світлофор, сигнали якого порушив позивач, працював у звичайному режимі, а не в режимі миготіння сигналу жовтого кольору, оскільки подавав всі три сигнали – червоний, жовтий, зелений.

Відтак, доводи позивача про те, що він проїхав перехрестя на жовтий миготливий сигнал світлофора, що дозволяє рух та інформує про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу, спростовуються наданими відповідачем відеозаписами.

Крім того, відповідно до п. 2.3 б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 8.7.3 в) ПДР України зелений миготливий сигнал світлофора дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

Як вбачається з п.п. 8.10 ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до п. 8.11 ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтак, суд відзначає, що жовтому сигналу світлофора, на який проїхав позивач, передував зелений миготливий, який, зокрема інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух (у даному випадку жовтий), а тому увімкнення заборонного жовтого сигналу світлофора не було для позивача несподіваним. Виконуючи вимоги п. 2.3 б) та п. 8.7.3 ПДР України позивач, будучи уважним, стежачи за дорожньою обстановкою, повинен був завчасно відреагувати на зміну сигналів світлофору із зеленого на жовтий та зупинитися перед стоп-лінією або світлофором, чого ним зроблено не було.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що він не міг, не вдаючись до екстреного гальмування, зупинити свій транспортний засіб до ввімкнення жовтого сигналу.

Більш того, суд відзначає, що доводи позивача щодо виконання ним приписів п. 8.11 ПДР України є суперечливими та непослідовними, оскільки приписи п. 8.11 ПДР України можуть застосовуватися лише у разі ввімкнення жовтого сигналу світлофора, який працює у звичайному режимі, а позивач у своїй позовній заяві вказував, що він виїхав на перехрестя просп. Винниченка та вул. Шульгіних на жовтий миготливий сигнал світлофора, тобто на сигнал світлофора, який працює в режимі миготіння сигналу жовтого кольору.

Тому, суд приходить до висновку, що позивач не вдаючись до екстреного гальмування міг зупинити свій транспортний засіб до ввімкнення жовтого сигналу світлофору та не допустити проїзду перехрестя на заборонний сигнал світлофора, а відтак в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Крім того, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року (справа № 5-рп/2015), яким надано тлумачення словосполученням «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», суд вважає необґрунтованим, оскільки вже після прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення, норми КУпАП та, зокрема, ст. 258 цього Кодексу зазнали змін, в результаті чого, на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції, розповсюджуються вимоги ч. 4 ст. 258 КУпАП. Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення Правил дорожнього руху, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 77 КАС України, згідно якої доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає, що відповідачем інспектором роти № 4 батальйону № 1 УПП в Кіровоградській області ДПП Чайкою О.В. доведено правомірність винесення постанови серії ЕАМ № 2735985 від 25.06.2020 року, у зв`язку з чим, позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

На підставі ст.ст. 1, 7, 122, 245, 251, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора роти № 4 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Чайки Олександра Васильовича (25030, м. Кропивницький, вул. Бутусова, 22б) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його підписаннядо Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний