Ухвала суду № 92610702, 03.11.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/6695/17

Провадження по справі №2/635/309/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючої судді Березовської І.В.,

секретар судового засідання Калягіна М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом голови Харківської обласної громадської організації «Наука, освіта та правозахист» ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Учитель» про визнання дій неправомірними та визнання протоколу зборів недійсним,

В с т а н о в и в:

13 листопада 2017 року голова Харківської обласної громадської організації «Наука, освіта та правозахист» ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , в якому просив визнати неправомірними дії Житлово-будівельного кооперативу «Учитель» по проведенню зборів без кворуму; визнати недійсним протокол зборів від 05 листопада 2017 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 листопада 2017 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання.

За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено згідно Розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області Мазур О.О. №01-02/86 від 09 жовтня 2019 року у зв`язку з розглядом Вищою радою правосуддя 19 вересня 2019 року заяви про звільнення судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 у відставку та відповідно до наказу голови Харківського районного суду Харківської області від 23 вересня 2019 року №05-05/119 «Про відрахування судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 », зазначена справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року цивільну справу прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В. та призначено справу до судового розгляду.

17 травня 2018 року до суду надійшов відзив голови правління Житлово-будівельного кооперативу «Учитель» ОСОБА_3 на позовну заяву, в якому вона зазначає, що позивачем ОСОБА_4 до позову долучено довіреність, видану ОСОБА_1 , яка засвідчена заступником голови Харківської обласної громадської організації «Наука, освіта та правозахист». Представник відповідача вважає, довіреність ОСОБА_4 не відповідає вимогам законодавства та не надає йому права представляти в суді інтереси фізичної особи. Крім того зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості, що свідчать про наявність у Харківської обласної громадської організації «Наука, освіта та правозахист» процесуальної дієздатності у справі.

В судове засідання сторони не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У своєму рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що розумність тривалості провадження в суді повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника (в даному випадку скаржника) та відповідних органів влади, а також важливості для заявника (скаржника) питання, що розглядається.

Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вказана справа перебуває в провадження суду з 13 листопада 2017 року. Справа неодноразово призначалась до розгляду, проте ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання не з`являлися, від ОСОБА_4 неодноразово надходили заяви про відкладання розгляду справи, проте документів на підтвердження поважності причин неявки останнім суду надано не було.

Враховуючи зазначене та дії ОСОБА_4 , що зумовлюють затягування судового розгляду, відомості, які містяться в матеріалах справи, в тому числі щодо судових повісток, суд доходить висновку про зловживання останнім своїми процесуальними правами.

Оскільки судом вчинено дії щодо належного повідомлення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_1 , голова Харківської обласної громадської організації «Наука, освіта та правозахист» ОСОБА_4 надав суду копію «довіреності» від 05 січня 2016 року, засвідчену заступником голови Харківської обласної громадської організації «Наука, освіта та правозахист» ОСОБА_5 , виготовлену шляхом рукописного заповнення окремих граф бланку довіреності Харківської обласної громадської організації «Наука, освіта та правозахист», де зазначено, що довіреність видана від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_4 .

Однак зазначений документ не може визнаватися доказом наявності повноважень ОСОБА_4 на представництво інтересів ОСОБА_1 у розумінні ст.ст.42, 45,46 ЦПК України (в редакції цього кодексу, яка діяла на час звернення з позовом до суду) та ст.ст.60,62 чинного ЦПК України.

Так, громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина перша статті 36 Конституції України).

Громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частина перша статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частини друга та третя статті 1 вказаного Закону).

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України). Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Права громадської організації на звернення до суду в інтересах своїх членів чи інших осіб Закон «Про громадські об`єднання» не деталізує. Відтак, такі права реалізуються відповідно до положень інших законів.

Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. (частина перша статті 38 ЦПК України в редакції, що діяла на час звернення до суду).

У цій справі ОСОБА_4 звертається з позовом в інтересах ОСОБА_1 , вважаючи, що він як голова громадської організації має право діяти в інтересах ОСОБА_1 , позивача.

Згідно з частинами першою статті 40 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення до суду) можливість бути представником у суді мають адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

Отже, з метою забезпечення інтересів правосуддя, виконання завдання цивільного судочинства ЦПК України не передбачає права громадської організації бути представником у суді, оскільки таке право належить лише адвокатові або іншій особі, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді. Ці вимоги законодавства щодо представництва у цивільному процесі є чіткими та передбачуваними для позивача і Харківської обласної громадської організації «Наука,освіта та правозахист».

Позовна заява повертається, якщо заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи(пункт 3 частини третьої статті 121 ЦПК України, в редакції, що діяла на час звернення до суду). Такий процесуальний наслідок суд застосовує до відкриття провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 257 ЦПК України, в редакції, що діяла на час розгляду справи). Аналогічні положення містяться в пунктах 1 та 2 частини 1 статті 207 ЦПК України в чинній редакції. Такий процесуальний наслідок суд застосовує, якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 Цивільного кодексу України).

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (частити перша і третя статті 244 Цивільного кодексу України).

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт перший та другий частини першої статті 42 ЦПК України, в редакції, що діяла на час звернення до суду).

Відповідно до частини другої статті 42 ЦПК України ( в редакції, що діяла на час звернення до суду) довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням (частина третя статті 42 ЦПК України в редакції, що діяла на час звернення до суду).

Наявна у матеріалах справи копія наданого до позовної заяви документа з назвою «довіреність» від 05 січня 2016 року не є довіреністю, яка б відповідала наведеним вище вимогам Закону.

Така ж правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №199/1478/17.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про залишення позову Голови Харківської обласної громадської організації «Наука, освіта та правозахист» ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Учитель» про визнання дій неправомірними та визнання протоколу зборів недійсним, без розгляду.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Голови Харківської обласної громадської організації «Наука, освіта та правозахист» ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Учитель» про визнання дій неправомірними та визнання протоколу зборів недійсним - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя І.В.Березовська