Ухвала суду № 92610010, 03.11.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 645/4459/18

н/п 1-кп/953/1026/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі – Хомінської Т.В.,

за участю прокурора – Рибас В.Ю.,

представника потерпілого – Буряк А.П.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, з середньою освітою, не одруженого, осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 03.04.2017 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 190 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова (головуючий – суддя судді Лях М.Ю.) перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.09.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 06.11.2020 року включно.

В судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, визначений в КПК, оскільки на його думку існують обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Представник потерпілого проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.

В судовому засіданні обвинувачений передав вирішення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому з наступних підстав.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1 , суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується та приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

За таких обставин, суд задовольняє клопотання прокурора та залишає обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейського суду з прав людини, вимагає від суду більш суворості і оцінці порушень цінностей суспільства.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 01.12.2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Київський районний суд м. Харкова.

Суддя -