Рішення № 92609897, 30.10.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13438/20

н/п 2-а/953/441/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Колесник С,А.,

за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу №953/13438/20 за позовом ОСОБА_1 до органу державної влади Департаменту патрульної поліції, інспектора старшого лейтенанта поліції УПП в Харківській області бат.4, рота 2 Орлова Тімура Олександровича, інспектора старшого лейтенанта поліції УПП в Харківській області Фєдоренко Євгенія Ігоровича про скасування постанови серія ЕАМ №2948931 про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2020 до Київського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до інспектора старшого лейтенанта поліції УПП в Харківській області бат.4, рота 2 Орлова Т.О., інспектора старшого лейтенанта поліції УПП в Харківській області Фєдоренко Є.І., в якій просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 2948931 від 09.08.2020; визнати протиправною бездіяльність Орлова Т.О. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення без дотримання вимог встановлених КУпАП; визнати дії Федоренка Є.І. щодо перекриття дороги та перешкоджання проїзду автомобіля позивача - протиправними.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, зокрема, що постановою поліцейського старшого лейтенанта поліції УПП в Харківській області бат.4, рота 2, Орловим Т.О. серія ЕАМ №2948931 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.08.2020 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях ОСОБА_1 є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином вважає постанову інспектора необґрунтованою та незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Орлов Т.О. у постанові зазначив, що ОСОБА_1 , керуючи ТЗ здійснив зупинку ближче 30 метрів від знаку 5.43.1 «пункт зупинки тролейбуса», та при перевірці документів не мав водій полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1.г ПДР.

Відповідно до примітки ст.122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент його вчинення.

Під час спілкування із Орловим Т.О. позивач декілька разів повідомляв, що він не здійснював зупинку ближче 30 метрів від знаку 5.43.1 «пункт зупинки тролейбуса». Однак Орлов Т.О. так і не зміг ознайомити його із доказом правопорушення.

Орлов Т.О. помилково визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення.

Доказів відеофіксапії або фото фіксації, що він здійснив зупинку ближче 30 метрів від знаку 5.43.1 «пункт зупинки тролейбуса», інспектором надано не було.

Також, під час розгляду справи відносно здійснення зупинки ближче 30 метрів від знаку 5.43.1 було встановлено, що ОСОБА_1 не мав при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відразу як він повідомив, що не має при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, Орлов Т.О. повчав складати постанову ЕАМ №2948931 про накладення адміністративного стягнення.

Розгляд справи за порушення ч.1,ст.126 КУпАП відносно відсутності полісу взагалі не проводився та Орлов Т.О. навіть не повідомляв, що складає постанову за відсутність полісу.

Посилаючись на порушення порядку розгляду справи, не ознайомлення позивача з його правами, передбаченими нормами КУпАП.

Орловим Т.О. допущено порушення законодавства при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, оскільки він не в повному обсязі виконав вимоги КУпАП щодо з`ясування обставин правопорушення та не виконав всіх вимог щодо здійснення дій щодо доведеності вини позивача у скоєнні правопорушення.

У зв`язку з чим постанова є незаконною, так як Орловим Т.О. не виконано усі вимоги які передбачені у розділі про розгляд справи у КУпАП та при її винесенні було допущено ряд порушень процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 КАСУ, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними. Таким чином позовна вимога про визнання бездіяльності Орлова Т.О. протиправною є способом захисту прав ОСОБА_1 на справедливий розгляд справи про адміністративне правопорушення та законної постанови.

Крім того, під час спілкування із Орловим Т.О. та складанням ним постанови про адміністративне правопорушення, інспектор старший лейтенант поліції УПП в Харківській області Фєдоренко Є.І., стояв напроти капоту автомобіля ОСОБА_1 , чим перекрив йому дорогу та перешкоджав проїзду автомобіля. ОСОБА_1 декілька разів просив Фєдоренко Є.І. відійти з проїзної частини та не перешкоджати проїзду, однак останній відповів, що ОСОБА_1 затриманий до складання постанови, так як його участь під час розгляду справи є обов`язковою. Однак підстави адміністративного затримання передбаченого ст.260,261 КУпАП відсутні. Особу ОСОБА_1 було встановлено, ще до початку «розгляду справи».

Відповідно до абз.1,ч.1,ст.16 ЗУ «Про дорожній рух», водій має право керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку.

По вул. Гімназійна набережна, 18-А де проводився «розгляд справи» рух транспорту не був заборонений.

Таким чином позовна вимога про визнання дій Фєдоренка Є,І. щодо перекриття позивачу дороги та перешкоджання проїзду його автомобіля протиправною є способом захисту прав ОСОБА_1 на безперешкодне керування ТЗ по вулиці.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Ухвалою суду від 21.08.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

08.09.2020 ОСОБА_1 до суду подано заяву про усунення недоліків разом із виправленою позовною заявою.

Ухвалою суду від 28.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, 06.10.2020 подав дос суду заяву про проведення розгляду справи без його участі.

Представник Департаменту патрульної поліції в Харківській області у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, причин неявки у судове засідання суду повідомлено не було, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Інспектор старший лейтенант поліції УПП в Харківській області батальйон 4 рота 2 Орлов Тімур Олександрович у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, причин неявки у судове засідання суду повідомлено не було, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Інспектор старший лейтенант поліції УПП в Харківській області Фєдоренко Євгеній Ігорович у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, причин неявки у судове засідання суду повідомлено не було, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене, положення ст.286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом щодо оскарження постанови від 09.08.2020 не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки позов до суду надійшов 19.08.2020.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).

Згідно приписів ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Постановою інспектора 4 батальйону 2 роти УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Орлова Тімура Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2948931 від 09.08.2020 на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.126 КУпАП.

У постанові зазначено, що «09.08.2020 00:23:50, м.Харків, набережна Гімназійна (Червоношкільна) 18А, водій керуючи ТЗ здійснив зупинку ближче 30 метрів від знаку 5.43.1 Пункт зупинки тролейбуса та при перевірці документів не мав водій полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1. ґ ПДР - Відсутність у водія поліса обов.страхув.цив.прав.відповід.власників наземних ТЗ.

Стаття, частина статті КУпАП: ст..126 ч.1.

Прийняте по справі рішення:, вид адміністративного стягнення та сума штрафу: накласти штраф 425 грн.

До постанови додається: відео б. к. ха02302».

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (частина 1 статті 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положення п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.1. ґ ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Ч.1 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Всупереч даним вимогам, суб`єктом владних повноважень, в ході розгляду справи судом, жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст.126 КУпАП, не надано.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Між тим, всупереч даним вимогам, відповідачем до суду не надано жодного доказу в обґрунтування своїх доводів.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеним.

Відповідно до ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Між тим, позивачем не наведено жодного доказу в обґрунтування заявленої вимоги щодо протиправності дій інспектора Фєдоренка Є.І .

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність Орлова Т.О. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення без дотримання вимог встановлених КУпАП; визнання дії Фєдоренка Є.І. щодо перекриття дороги та перешкоджання проїзду проїзду автомобіля протиправними - задоволенню не підлягають, у зв`язку з недоведеністю, кім того, змістом статті 286 КАС України не передбачено право суду визнавати дії суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності неправомірними.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,7 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову, з ДПП слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6-10, 20, 77, 122, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора 4 батальйону 2 роти УПП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Орлова Тімура Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2948931 від 09.08.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Орлова Тімура Олександровича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення без дотримання вимог встановлених КУпАП та визнання дій Фєдоренка Євгенія Ігоровича щодо перекриття дороги та перешкоджання проїзду проїзду автомобіля - відмовити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місце знаходження: 03048, м.Київ, вул..Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач: Інспектор 4 батальйону 2 роти УПП в Харківській області старший лейтенант поліції Орлов Тімур Олександрович, місце знаходження: 61033, м.Харків, вул..Шевченка. 315А.

Відповідач: Інспектор УПП в Харківській області старший лейтенант поліції Фєдоренко Євгеній Ігорович, місце знаходження: 61033, м.Харків, вул..Шевченка. 315А.

Повне судове рішення складено 30.10.2020.

Суддя Колесник С.А.