Рішення № 92609609, 22.10.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/9191/20

Провадження № 2/638/3898/20

22.10.2020 р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права користування,

встановив:

06.07.2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Харківської міської ради про визнання права користування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є користувачем ізольованої кімнати, площею 15,0 кв.м., що знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харків від 04.04.2012 року по справі №2-6191/11 та рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.12.2012 року №785. ОСОБА_2 є користувачем неізольованої кімнати площею 10,3 кв. м. у квартирі АДРЕСА_2 на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.07.2008 по справі №2-798/08 та рішення Виконавчого комітету Дзержинської районної в м. Харків ради від 07.07.2009 №197/1.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Дзержинської районної ради м. Харків, від 26.06.1990 року на ім`я ОСОБА_2 відкрито лицевий рахунок на кімнату площею 19,3 кв. м. в квартирі АДРЕСА_2 на склад сім`ї з трьох осіб - її та її синів, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Під час розгляду справи №2-6191/11 Дзержинським районним судом м. Харків було встановлено, що квартира 4 є ізольованою кімнатою в будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту на квартири АДРЕСА_1 , складають разом квартиру посімейного заселення, яка розташована на 2 поверсі 2-во поверхового будинку та складається з 4 кімнат. Квартири (житлові кімнати), якими вони користуються є житловими саме за ознаками саме за ознакою наявності пов`язаних допоміжних приміщень кухні, ванної кімнати, туалету, комори, та інших. Фактично не можливо користуватись квартирою (житловою кімнатою) саме для постійного проживання, право на яке за ними визнано вказаними судовими рішеннями.

В судове засідання позивачі не з`явилися, надали до суду заяву про слухання справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений завчасно та належним чином. Відзив у встановлені судом строки не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харків від 04.04.2012 по справі № 2/2011/840/2012 визнано за ОСОБА_3 право користування ізольованою кімнатою, площею 15,0 кв.м., що знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харків від 11.07.2008 року по справі № 2-789/08 визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_3 право користування звільненими неізольованою кімнатою площею 10,3 кв.м. та ізольованою кімнатою площею 16,4 кв.м. у квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Дзержинської районної в м. Харків ради від 07.07.2009 № 197/1 визнано ОСОБА_2 наймачем неізольованої кімнати житловою площею 10,3 кв.м. та ізольованою кімнатою площею 16,4 кв.м. у квартирі АДРЕСА_2 (сім`я 3 особи: вона, син- ОСОБА_1 син - ОСОБА_3 )

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Разом з тим особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права в залежності від встановлених правовідносин. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга ст. 16 ЦК України).

З матеріалів справи убачається, що за ОСОБА_3 визнано право користування ізольованою кімнатою, площею 15,0 кв.м., що знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 . За ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 визнано право користування звільненими неізольованою кімнатою площею 10,3 кв.м. та ізольованою кімнатою площею 16,4 кв.м. у квартирі АДРЕСА_2 на підставі рішень Дзержинського районного суду м. Харкова.

При цьому позивачами не надано доказів, що вони мають перешкоди у користуванні кухнею площею 28,7 кв.м. та коридорами площею 7,6; 3,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 як місцями загального користування. Як зазначають самі ж позивачі, дані місця є місцями загального користування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивачів, оскільки ними не надано доказів, що відповідач порушив їхні законні права.

Керуючись, ст.264, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права користування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03.11.2020 року.

Суддя: