Постанова № 9260919, 27.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2010                                                                                           № 44/423-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Дзюбка П.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Системмаркет”: не з’явився;

від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Брілон”: не з’явився;

від скаржника:                              Мельник Р.В. (дов. № 45/10-021 від 31.03.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 26.01.2010

у справі № 44/423-б ( )

за заявою                               ТОВ "Системмаркет"

до                                                   ТОВ "Брілон"

про                                                   визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2010р. у справі № 44/423-б було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 21.09.2009 р. Затверджено реєстр вимог кредиторів. Визнано кредитором банкрута ТОВ “Системмаркет” на суму 48 528 грн. 60 коп. Ліквідовано банкрута – ТОВ “Брілон” як юридичну особу в зв’язку з банкрутством. Провадження у справі припинено. Дію мораторію припинено.

Не погоджуючись із ухвалою, ДПІ у Святошинському районі м. Києва звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.2010р. у справі № 44/423-б про банкрутство ТОВ “Брілон”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2010 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва та призначено розгляд справи № 44/423-б на 27.04.2010 р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2010 р. № 01-23/3/3 справа була передана на розгляд колегії у складі головуючого – Дзюбка П.О., суддів: Сотнікова С.В., Іваненко Ю.Г.

В судове засідання представники заявника, боржника не з’явилися, причини своєї неявки апеляційному суду не повідомили.

Колегія суддів, порадившись, у з в’язку з тим, що зазначені вище представники сторін були належним чином повідомлено про час і місце судового засідання, вирішила розглядати справу по суті за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

16.07.2009 р ТОВ “Системмаркет” звернулося до господарського суду м. Києва із заявою про визнання банкрутом ТОВ “Брілон”, з особливостями передбаченими ст. 52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закону).

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частина 1 ст. 52 Закону зазначає: якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, кредитор посилався на те, що керівні органи боржника відсутні за його юридичною адресою.

Обов’язок доведення вказаних умов покладається на ініціюючого кредитора, який на момент порушення справи зобов’язаний довести обставини, які передбачаються ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Як зазначається у Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Такими ознаками можуть бути документ органу зв’язку про неможливість вручення боржнику кореспонденції, довідка податкової інспекції про не подання звітної документації податковим органам, докази відсутності майна боржника, відсутності руху коштів на поточних рахунках боржника тощо.

В матеріалах справи наявний акт про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 03.07.2009 р. (а. с. 18), складений та підписаний представниками ТОВ “Консалтингова компанія “Стайлінг” та ТОВ “Системмаркет”. Також, в матеріалах справи знаходиться копія Договору про співробітництво № 29/02/МС/09 від 17.02.20009 р. (а. с. 19 т. 1). Відповідно до якого ТОВ “Консалтингова компанія “Стайлінг” зобов’язується для розміщення керівного органу ТОВ “Брілон” надати та нести відповідальність за тимчасове спільне користування частиною приміщення за адресою: Україна, 03148, м. Київ, вул. Сім’ї Соснових, буд. 3., а ТОВ “Брілон” зобов’язується надати дані про засновників та керівний орган ТОВ “Брілон”, в т.ч. керівника, вказати поштову адресу (інше фактичне місцезнаходження) та телефони іншого фактичного місцезнаходження ТОВ “Брілон” та у 5-денний термін письмово інформувати ТОВ “Консалтингова компанія “Стайлінг” та органи податкової служби про зміни в складі учасників, керівного органу, в т.ч. керівника Підприємства та про зміну іншого фактичного місцезнаходження.

Отже, ТОВ “Системмаркет” були надані суду докази відсутності боржника за його місцезнаходженням.

В апеляційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва зазначає, що ініціюючим кредитором не було доведено неплатоспроможність боржника.

Апеляційний суд з даним твердженням скаржника не погоджується.

Стаття 1 Закону дає визначення неплатоспроможності – це неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім’я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов’язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви(ч. 1 ст. 7 Закону).

До заяви кредитора додаються відповідні документи: копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів. (ч. 8 ст. 7 Закону).

На підтвердження своїх вимог ТОВ “Системмаркет” було надано суду копію договору поставки від 02.03.2009 р., укладеного між ТОВ “Системмаркет” та ТОВ “Брілон” (а. с. 11 т. 1); копію накладної № 1239 від 02 березня 2009 р. (а. с. 14 т. 1); копію відповіді на претензію № В/12 від 17.04.2009 р. (а. с. 16 т. 1) та копію акту звірки взаєморозрахунків від 17.04.2009 р. (а. с. 17 т. 1), відповідно до якого заборгованість ТОВ “Брілон” перед ТОВ “Системмаркет”, станом на 17.04.2009 р., становить 48 528,60 грн. Даний акт підписано представниками обох товариств і скріплено печатками ТОВ “Брілон” та ТОВ “Системмаркет”.

Стосовно посилання ДПІ у Святошинському м. Києва в апеляційній скарзі на те, що про банкрутство ТОВ “Брілон” ДПІ стало відомо лише 15.02.2010 р., то апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 11 Закону з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов’язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

В матеріалах справи наявна копія примірника газети “Голос України” від 19.08.2009 р. в якому міститься оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ “Брілон” (а. с. 37 т. 1).

Також, в резолютивній частині ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство від 20.07.2009 р. № 44/423-б зазначено: “копію ухвали для відома та з метою запобігання фіктивного банкрутства підприємства направити Державній податковій адміністрації у м. Києві.”

Крім того, в резолютивній частині ухвали від 26.01.2010 р. № 44/423-б зазначено: “Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва зняти банкрута – ТОВ “Брілон” (03148, м. Київ, вул. Сім’ї Соснових, буд. 3., код ЄДРПОУ 35556391) з податкового обліку”.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р., пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. №75 відмітка на звороті у лівому нижньому кутку примірника процесуального документа, який знаходиться у справі, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Згідно відмітки на ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство від 20.07.2009 р. № 44/423-б, дана ухвала була надіслана сторонам 22.07.2009 р.

Згідно відмітки на оскаржуваній ухвалі 26.01.2010 р. № 44/423-б, дана ухвала була надіслана на адресу ДПІ 30.01.2010 р.

Тобто, ДПІ у Святошинському м. Києва ще з липня 2009 року було повідомлене судом першої інстанції належним чином про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Брілон”.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вище сказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2010 р. у справі № 44/423-б, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,–

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2010р. у справі № 44/423-б залишити без змін.

Матеріали справи № 44/423-б повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

29.04.10 (відправлено)