Рішення № 92608792, 28.10.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4038/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Кочко В.К.,

при секретарі: Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Овідіополь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

21.08.2020 р. до Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся позивач з вищеназваним позовом в якому просить усунути перешкоди у користуванні його власністю шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області А.В.Мазаратій 07 квітня 2020 року за реєстровим № 142, а також інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності а нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №220485378 від 17.08.2020, право власності на зазначений житловий будинок зареєстровано за ТОВ «Консалт Солюшенс». Однак в будинку зареєстровано ОСОБА_1 , який не проживаєв ньому протягом тривалого часу ще до зміни власника у зв`язку із тим, що перестав бути членом сім`ї попереднього власника. Крім того, позивач не має договірних відносин із відповідачем щодо порядку користування житловим будинком, відповідач не несе тягар утримання житла та порушує право позивача як власника спірного нерухомого майна на реалізацію ним права користування та розпорядження належним на праві власності майном.

Позивач надав письмову заяву про підтримку позову, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання (перебування), однак в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав, поважності неявки не убачається.

Третя особа до суду не з`явилась, повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомляла, відзиву на позовну заяву та заяву про розгляд справи за її відсутності не надавала, поважності неявки не убачається.

Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача та третьої особи в розгляді справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області А.В.Мазаратій 07 квітня 2020 року за реєстровим № 142, а також інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності а нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №220485378 від 17.08.2020 року Позивач є власником житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Відповідно Довідки відділу ЦНАП «Таїровської селищної ради» №2025 від 08.07.2020 в зазначеному будинку зареєстровано ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за зареєстрованою адресою місця проживання не проживає тривалий час.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеного законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження його майна. Власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні`визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

З`ясувавши всебічно, повно та об`єктивно обставини справи, оцінивши сукупність наданих доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність, допустимість та достовірність, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням є обґрунтованими і такими, що підлягаютьзадоволенню, тому що його інтересипорушені, Товариство не має змоги вільно користуватися належним йому майном за своїм розсудом, а відповідач тривалий строкне користується спірним житловим приміщенням, інших домовленостей між сторонами немає.

При подані позову позивач сплатив судовий збір у повному обсязі, суд прийшов до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в повному обсягу в розмірі 2102 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 354 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код за ЄДРПОУ 42251700) судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Кочко В.К.